ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 рокуСправа №827/55/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:

Головуючого судді - Майсак О.І.,

Суддів Гуріна Д.М.,

Прохорчук О.В.,

при секретарі Єньшиній Н.Б.,

за участю: представника позивача Вахрамєєвої М.Ю. (довіреність № 0315/256 від 15.01.2013 року); представника відповідача Дмитренка І.В. (довіреність № 2.7-4.4/4.4/1778 від 17.12.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольської міської Ради до Державної виконавчої служби України про оскарження дій та постанови державного виконавця,

встановив:

Севастопольська міська Рада звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної виконавчої служби України про оскарження дій та постанови державного виконавця. Вказує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року по справі № 2а-2576/11/2770 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до Севастопольської міської Ради про зобов'язання провести перерахунок орендної плати за період з 13.07.2009 року по 13.12.2009 року за договором оренди земельної ділянки від 11.06..2007 року, укладеним між Севастопольською міською Радою та ФОП ОСОБА_5 На підставі виконавчого листа № 2а-2576/11/2770, виданого 13.10.2011 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя, постановою державного виконавця Державної виконавчої служби України від 23.03.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 32033475. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року по справі № 2а-2576/11/2770 Севастопольською міською Радою було виконано. Проте, державним виконавцем винесено постанову від 19.12.2012 року про стягнення виконавчого збору з боржника Севастопольської міської Ради в розмірі 1360,00 грн. Вважає, що вказана постанова прийнята в порушенням вимог діючого законодавства України.

Позивач просить визнати дії протиправними та скасувати постанову.

Ухвалою від 14 січня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 14 січня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 14 січня 2013 року вжиті заходи забезпечення позову.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити. Вказує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року по справі № 2а-2576/11/2770 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до Севастопольської міської Ради про зобов'язання провести перерахунок орендної плати за період з 13.07.2009 року по 13.12.2009 року за договором оренди земельної ділянки від 11.06..2007 року, укладеним між Севастопольською міською Радою та ФОП ОСОБА_5 На підставі виконавчого листа № 2а-2576/11/2770, виданого 13.10.2011 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя, постановою державного виконавця Державної виконавчої служби України від 23.03.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 32033475. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року по справі № 2а-2576/11/2770 Севастопольською міською Радою було виконано. Проте, державним виконавцем винесено постанову від 19.12.2012 року про стягнення виконавчого збору з боржника Севастопольської міської Ради в розмірі 1360,00 грн. Вважає, що вказана постанова прийнята в порушенням вимог діючого законодавства України.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовує свої заперечення тим, що 23.03.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлений семиденний строк на добровільне виконання рішення суду з дні винесення (отримання) постанови. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником була лише 17.04.2012 року. Проте, тільки 26.10.2012 року Севастопольська міська Рада повідомила Державну виконавчу службу України про виконання вказаного рішення. Також вказує, що Севастопольська міська Рада не зверталась до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкладення виконавчих дій в порядку вимог ст. 35 Закону України «Про виконавчу провадження», відстрочку або розстрочку виконання рішення та про існування поважних причин у зв'язку з якими неможливо виконати рішення суду в строк визначений законом. Вважає, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України правомірно виніс постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. З урахуванням викладеного, вказана адміністративна справа підлягає розгляду Окружним адміністративним судом міста Севастополя за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 вересня 2011 року у справі № 2а-2576/11/2770 задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до Севастопольської міської Ради про визнання протиправною бездіяльність Севастопольської міської ради щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_5 від 15 квітня 2009 року про продовження строку будівництва на земельній ділянці площею 0,5900 по Камишовому шосе, 40, переданому за договором оренди земельної ділянки від 11 червня 2007 року (реєстровий №040765900130 від 13 липня 2007 року), укладеному між Севастопольською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та зобов'язання Севастопольську міську раду провести перерахунок орендної плати за період з 13 липня 2009 року по 13 грудня 2009 року за договором оренди земельної ділянки від 11 червня 2007 року.

На підставі виконавчого листу № 2а-2576/11/2770, виданого 13 жовтня 2011 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя, державним виконавцем Державної виконавчої служби України прийнята постанова від 23 березня 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП №32033475 (а.с.14). Дана постанова була отримано Севастопольською міської Радою 17 квітня 2012 року (а.с.13).

Листом від 25 жовтня 2012 року за вих. № 0315/5109 Севастопольська міська Рада направила ФОП ОСОБА_5 разом із супровідним листом розрахунок розміру орендної плати на 2009 рік (а.с.16).

Листом від 26 жовтня 2012 року за вих. № 0315/5149 Севастопольська міська Рада повідомила державного виконавця, що перерахунок розміру орендної плати за період з 13.07.2009 року по 13.12.2009 року по договору оренди від 11.06.2007 року, зареєстрованого 13.07.2007 року під № 040765900130, земельної ділянки загальною площею 0,5900 га, розташованої по Камишовському шосе, 40, наданого для будівництва та обслуговування мотелю з автосервісом, магазином та автопарковкою підприємцю ОСОБА_5 міською Радою здійснено та направлено на адресу підприємця ОСОБА_5 (а.с.17).

19 грудня 2012 року Держаним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 32033475 на підставі повного виконання боржником рішення суду, згідно п 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.21). Дана постанова була надіслана Севастопольській міській Раді поштовою кореспонденцією і отримана Севастопольською міською Радою 02 січня 2013 року (а.с.20)

Постановою від 19 грудня 2012 року державним виконавцем постановлено стягнути з боржника Севастопольської міської Ради виконавчий збір в розмірі 1 360,00 грн. (а.с.19). Дана постанова була надіслана Севастопольській міській Раді поштовою кореспонденцією і отримана Севастопольською міською Радою 02 січня 2013 року (а.с.17).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 27 Закону № 606 передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Судом встановлено, що Севастопольська міська Рада 26.10.2012 року повідомила своїм листом (вих. №0315/5149 від 26 жовтня 2012 року) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби про фактичне виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року до прийняття останнім, 19 грудня 2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32033475 та постанови про стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що дії державного виконавця з прийняття постанови від 19.12.2012 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору було здійснено в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», які підлягають застосуванню при виконанні державним виконавцем виконавчих дій. Таке порушення вказаних норм законодавства про виконання судових рішень спричинило порушення прав Севастопольської міської Ради, як добросовісного боржника, якій виконав рішення суду належним чином та відповідно до закону і рішення, внаслідок безпідставного зобов'язання сплатити виконавчій збір при відсутності підстав для такого стягнення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже на підставі вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та протиправності дій відповідача.

Постанову складено у повному обсязі 18 лютого 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення з Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн. у виконавчому провадження ВП № 32033475.

3. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19 грудня 2012 року про стягнення з Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн. виконавчим провадженням ВП № 32033475.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.І. Майсак

Судді Д.М. Гурін

О.В. Прохорчук