ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа№ 914/425/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальність «Овертранс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», м.Кам'янка-Бузька Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 19 071 грн. 55 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники:

від позивача: Смик М.М. - юрисконсульт (довіреність б/н від 02.01.2013р. та дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача: Галан М.В. - юрисконсульт (довіреність №645 від 01.10.2012р. та дійсна до 01.10.2013р.)

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Товариство з обмеженою відповідальність «Овертранс» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» про стягнення заборгованості в сумі 19 071 грн. 55 коп. та судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 30.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.02.2013р.

В судовому засіданні 12.02.2013р. представник позивача позовну заяву підтримав і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19 071 грн. 55 коп. (в т.ч. 18 480 грн. 00 коп. - основного боргу, 492 грн. 97 коп. - пені та 98 грн. 58 коп. - 3% річних), а також судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп., обґрунтовуючи свої вимоги договором №190/2012 від 05.10.2012р. про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, заявками-замовленнями, рахунками, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), товарно-транспортними та податковими накладними.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2013р. проти факту надання позивачем транспортних перевезень та існування заборгованості не заперечив і документально не спростовував. Проте, у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги відхилив з тих підстав, що у виписаних позивачем податкових накладних невірно вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Позивач у своєму запереченні на відзив зазначив, що податкові накладні заповнювалися відповідно до виписаних відповідачем заявок-замовлень на перевезення вантажу, як це передбачено п.4.1 договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке:

05.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овертранс» (перевізник) (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (замовник) (далі по тексту - відповідач) укладено договір №190/2012 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом (далі по тексту - договір). Даний договір діє з моменту його підписання і до моменту розірвання його однією із сторін, про що повинно бути письмово повідомлено другій стороні не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати розірвання при умові, що всі зобов'язання, взяті на себе замовником та перевізником, згідно даного договору, виконані в повному об'ємі (п.9.1 договору) (а.с.10).

Відповідно до п.1.1 договору перевізник надає послуги по організації та виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні (а.с.9).

Згідно п.2.1. договору перевізник здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України або в міжнародному сполученні, на підставі письмових замовлень (надалі - заявки), підписаних уповноваженим представником замовника. Додаткові домовленості між перевізником та замовником можуть бути відображені в заявці (а.с.9).

Пунктом 2.2 договору визначено, що підтвердженою вважається заявка, підписана сторонами і скріплена їх печатками (штампами). Підтверджена заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. Заявки оформляються за допомогою факсимільного зв'язку (а.с.9). Копії заявок, договору та інших документів, підписані і завірені печатками з обох сторін, які були передані по факсу або електронній пошті мають юридичну силу оригіналів (п.9.3 договору) (а.с.10).

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до умов п.2.2 договору відповідач, як замовник послуг, подав позивачу письмові заявки, у яких вказав особливості виконання перевезень вантажу, а саме: 1) заявка №11284 від 05.10.2012р. (а.с.11), за маршрутом смт.Брошнів-Осада - м.Кам'янка-Бузька, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак ВС 4469 СР/ВС 1894 ХХ), яким керував водій - Півторак В.П. (а.с74); 2) заявка №11380 від 08.10.2012р. (а.с.19), за маршрутом м.Кам'янка-Бузька - Хмельницький - м.Вінниця, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак ВС 1406 АВ/107-14 ТН), яким керував водій - Мосорук М.М. (а.с.75); 3) заявка №11383 від 08.10.2012р. (а.с.24), за маршрутом м.Кам'янка-Бузька - м.Рівне, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак ВС 0696 АВ/ВС 0264 ХХ), яким керував водій - Гребенкін Ю.П. (а.с.76); 4) заявка №11610 від 10.10.2012р. (а.с.32), за маршрутом смт.Брошнів - Осада - м.Славута, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак 09169 ТА/ВС 0261 ХХ), яким керував водій - Гупало А.Т. (а.с.77); 5) заявка №12678 від 24.10.2012р. (а.с.48), за маршрутом смт.Брошнів - Осада - м.Вінниця, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак 285-58 ТА/131-05 ТН), яким керував водій - Федунь І.Ф. (а.с.79); 6) заявка №12680 від 24.10.2012р. (а.с.40), за маршрутом смт.Брошнів - Осада - м.Славута, автомобілем «Volvo» (державний номерний знак 288-96 ТА/131-83 ТН), яким керував водій - Вандьо Б.А. (а.с.78).

Відповідно до поданих відповідачем заявок, загальна сума послуг по організації та виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні, склала 20 000 грн. 00 коп.

Факт надання позивачем послуг, підтверджується товарно-транспортними накладними (далі по тексту - ТТН), а саме: ТТН ПШБ №0000127415 від 05.10.2012р. (а.с.12); ТТН 6012008380 №2461216143 від 08.10.2012р. (а.с.20); ТТН 6012008392 №2461216163 від 08.10.2012р. (а.с.25); ТТН 6012008515 №24612163344 від 11.10.2012р. (а.с.33); ТНН 6012009222 №2461217392 від 24.10.2012р. (а.с.41); ТТН 6012009219 №2461217389 від 24.10.2012р. (а.с.49)., які підписані та скріплені печатками обох сторін та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім товарно-транспортних накладних та актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), позивачем були виписані також податкові накладні: №58 від 06.10.2012р. на суму 1 920 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.15), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 11.10.2012р., які вручені відповідачеві 13.10.2012р. (а.с.16-18); №82 від 09.10.2012р. на суму 4 800 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.23), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 29.10.2012р., які вручені відповідачеві 31.10.2012р. (а.с.29-31); №89 від 09.10.2012р. на суму 2 400 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.28), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 29.10.2012р., які вручені відповідачеві 31.10.2012р. (а.с.29-31); №123 від 11.10.2012р. на суму 3 480 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.36), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 24.10.2012р., які вручені відповідачеві 26.10.2012р. (а.с.37-39); №284 від 26.10.2012р. на суму 3 480 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.44), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 08.11.2012р., які вручені відповідачеві 16.11.2012р. (а.с.45-47); №10 від 01.11.2012р. на суму 4 320 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.52), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 23.11.2012р., які вручені відповідачеві 30.11.2012р. (а.с.53).

За надані по договору послуги, позивачем були виставлені відповідачеві рахунки разом із актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: 1) №1475 від 06.10.2012р. на суму 1 920 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.13-14), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 11.10.2012р., які вручені відповідачеві 13.10.2012р. (а.с.16-18); 2) №1493-11380 від 09.10.2012р. на суму 4 800 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.21-22), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 29.10.2012р., які вручені відповідачеві 31.10.2012р. (29-31); 3) №1494-11383 від 09.10.2012р. на суму 2 400 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.26, 27), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 29.10.2012р., які вручені відповідачеві 31.10.2012р. (а.с.29-31); 4) №1539 від 11.10.2012р. на суму 3 480 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.34-35), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 24.10.2012р., які вручені відповідачеві 26.10.2012р. (а.с.37-39); 5) №1628-12680 від 26.10.2012р. на суму 3 480 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.42-43), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 08.11.2012р., які вручені відповідачеві 16.11.2012р. (а.с.45-47); 6) №1648 від 01.11.2012р. на суму 4 320 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.50-51), що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень від 23.11.2012р., які вручені відповідачеві 30.11.2012р. (а.с.53).

Таким чином, загальна сума наданих позивачем відповідачеві послуги по перевезенню вантажів, згідно заявок-замовлень, рахунків, актів здачі-приймання (виконаних робіт), товарно-транспортних та податкових накладних, становить 20 000 грн. 00 коп.

19.10.2012р. відповідач, на підставі заявки-замовлення №11286 від 05.10.2012р., рахунку №1475 від 06.10.2012р. та податкової накладної №58 від 06.10.2012р. оплатив позивачеві 1 920 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.57).

17.12.2012р. позивач, на адресу відповідача направив претензію №2301 у якій він просив погасити заборгованість в сумі 18 480 грн. 00 коп. (а.с.54-55), що підтверджується рекомендованим повідомленням з описом вкладення у цінний лист (а.с.56). Відповідач на адресу позивача 17.01.2013р. направив відповідь №35 на претензію, згідно якої вимоги позивача відхилено, з посиланням на неналежне ним оформлення податкових накладних.

Доказів сплати решти суми заборгованості, станом на день заявлення позову, відповідачем не подано.

Відповідно до п.4.1 договору замовник перераховує на рахунок перевізника повну вартість послуг по організації та виконанні перевезень протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання належним чином оформленої товарно-транспортної (СМК, ТТН) накладної, податкової накладної, акта виконаних робіт та рахунку на оплату, якщо інакше не вказано в заявці. Ціна на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках-фактурах перевізника (п.4.2 договору) (а.с.9).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати (а.с.10).

Позивач у відповідності до вимог п.5.6 договору (а.с.10), ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст.230-232 ГК України, ст.549 ЦК України за період з 31.10.2012р. по 17.01.2013р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 492 грн. 97 коп. (а.с.58).

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг, позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував 98 грн. 58 коп. - 3% річних від простроченої суми за період з 31.10.2012р. по 17.01.2013р. (а.с.59).

Відповідач у відзиві на позов, просить суд у позові відмовити повністю з тих мотивів, що в надісланих позивачем податкових накладних, невірно вказаний номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто замість №100324343 зазначено №18450024. Крім цього, відповідач зіслався на порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в якому передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Позивач таке твердження спростував, обґрунтовуючи це тим, що всі виписані ним податкові накладні заповнювалися на підставі тих даних, які вказував у своїх заявках відповідач та те, що одна із таких податкових накладних №58 від 06.10.2012р. була прийнята відповідачем без будь-якого застереження, хоча в ній позивач зазначив той самий номер, який вказав у заявці відповідач. Крім цього, позивач зазначив, що відповідач не повідомив його про вірний (діючий) номер свідоцтва платника податку на додану вартість, не надав копію такого свідоцтва та не звертався до позивача із проханням про заміну невірно оформлених податкових накладних, що свідчить про їх прийняття, як належно оформлених.

Як вбачається з абз.10-11 п.210.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Проте, відповідачем не подано суду доказів оскарження податкових накладних, а саме заяви зі скаргою про порушення позивачем порядку заповнення цих накладних, а також не доведено факту проведення документальної позапланової перевірки працівниками державної податкової служби.

Докази погашення відповідачем основної суми заборгованості та штрафних санкцій в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачеві послуг по перевезенню вантажів в повному обсязі, що вбачається із заявок-замовлень, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортних та податкових накладних, проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором, відповідач не оплатив позивачу повної вартості наданих послуг.

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення в сумі 19 071 грн. 55 коп. (в т.ч. 18 480 грн. 00 коп. - основного боргу, 492 грн. 97 коп. - пені та 98 грн. 58 коп. - 3% річних).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст. 175, 193, ч. 2 ст. 218, ст. 219, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 901, ч. 1 ст. 903, ст. 905 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (80400, Львівська область, м.Кам'янка-Бузька, вул.Я.Мудрого, 62, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31147999) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Овертранс» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська Бічна, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30626867) 18 480 грн. 00 коп. - основного боргу, 492 грн. 97 коп. - пені, 98 грн. 58 коп. - 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.02.2013р., судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 18.02.2013р.

Суддя Гулик Г.С.