Справа № 755/2176/13- к

1/755/90/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2013 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Курило А.В.,

при секретарі Драганчук А.В.

з участю прокурора Волянської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальнепровадження №12012110040000001 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, студентки ІІ курсу ВМУРЛ «Україна», не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20 вересня 2012 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, на запрошення ОСОБА_2, де у неї виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті вищевказаної квартири, побачила на тумбочці шкатулку із золотими прикрасами, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала із шкатулки золоту каблучку, вагою 1,68 грам, вартістю 800 гривень, яка належить ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, спричинившипотерпілій ОСОБА_3, матеріальної шкоди на суму 800 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, 29 жовтня 2012 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, на запрошення ОСОБА_2, де у неївиник умисел спрямований на повторне таємне, викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті вищевказаної квартири, побачила на тумбочці шкатулку із золотими прикрасами,впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно таємно, викрала із шкатулки золоту каблучку, вагою 3 грами, вартістю 6 000 гривень, золоту каблучку, вагою 2 грами, вартістю 2 300 гривень, які належать ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3, матеріальної шкоди на суму 8 300 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, 13 листопада 2012 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, на запрошення ОСОБА_2, де у неї виник умисел спрямований на повторне таємне, викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті вищевказаної квартири, побачила на тумбочці шкатулку із золотими прикрасами, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно таємно, викрала із шкатулки золоту каблучку, вагою 2 грами, вартістю 1 400 гривень, золоту підвіску, вагою 2 грами, вартістю 1 400 гривень, які належать ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, спричинила потерпілій ОСОБА_3, матеріальної шкоди на суму 2 800 гривень.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що дійсно 20 вересня 2012 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, на запрошення ОСОБА_2, таємно викрала із шкатулки золоту каблучку. Крім того, 29 жовтня 2012 року перебуваючи в тій же квартирі, на запрошення ОСОБА_2, повторно таємно, викрала із шкатулки 2 золоті каблучки. Крім того, 13 листопада 2012 року, перебуваючи в тій же квартирі, на запрошення ОСОБА_2, повторно таємно, викрала із шкатулки золоту каблучку та золоту підвіску, які належать ОСОБА_3 Викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушеннь, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованихїй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченута дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованихїй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме:

у таємному викраденні чужого майна (крадіжка);

у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є середньої тяжкості, особу підсудної, яка незаміжня, навчається, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудної, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючих обставини, ставлення обвинуваченої до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинувачену обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов у справі відшкодовано.

Процесуальні витратине понесені.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 1 ст. 185КК України - у виді 1 року позбавлення волі.

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази у справі: золоту каблучку, золоту підвіску у вигляді серця- залишити у володінні ОСОБА_3, квитанцію з ломбарду № 00000083 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у справі відшкодовано.

Процесуальні витратине понесені.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: