КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а/2515/699/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Філатова Л.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
05 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Приходько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.11.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2. звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати дії Головного управління юстиції в Чернігівській області в особі старшого державного виконавця Курилець В.І. по закінченню примусового виконання рішення суду у ВП № 30004915 незаконними; зобов'язати Головне управління юстиції в Чернігівській області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження по ВП № 30004915 від 28.09.2012; зобов'язати Головне управління юстиції в Чернігівській області поновити виконавче провадження ВП № 30004915; згідно ст. 166 КАС України винести окрему ухвалу по факту порушення законодавства з боку державного виконавця та умисного невиконання ним в примусовому порядку рішення суду.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.11.2012 позов задоволено частково: визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курилець В. І. від 28.09.2012 про закінчення виконавчого провадження ВП № 30004915; в задоволенні решти вимог адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
28.09.2012 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курилець В.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2-а-5787\11, виданого 15.11.2011 Новозаводським районним судом м. Чернігова про зобов'язання УПФ України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату за період з 27.04.2011 року щомісячної державної (основної) пенсії у розмірі 8 прожиткових мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії визначеної відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за виключенням фактично сплачених сум (а.с. 20) .
Згідно змісту вказаної постанови від 28.09.2012 встановлено, що постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.05.2011, на підставі якої було видано виконавчий лист № 2-а-5787/11 від 15.11.2011 року, виконана частково, а саме: проведено перерахунок необхідної виплати, однак застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені ст.ст.75, 89 ЗУ «Про виконавче провадження» не можливо, оскільки постанову суду боржник не виконує у зв'язку з незалежними від нього обставинами (відсутні кошти для даного виду виплат) і виконати постанову суду без участі боржника неможливо (а.с.6,20).
Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що, при винесенні постанови головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області не було дотримано вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49, ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вона є незаконною.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що боржник позбавлений права розпоряджатися коштами на рахунках пов'язаними з виконанням рішень судів про виплату відповідної допомоги, як такими, що не нараховані Державним бюджетом України; що ним в межах його повноважень проведено всі дії спрямовані на виконання виконавчого листа № 2-а-5787\11, видного виданого 15.11.2011 Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Більш того, що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при винесенні постанови головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області не було дотримано вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49, ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вона є незаконною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянтом не надано до суду належних доказів, що б підтверджували протиправність оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.11.2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.