УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/491/115/12 Головуючий в суді першої
Справа № 2-895/11 інстанції - Макарова Т.Ю.
Категорія 24 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі - Алісовій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі
в порядку ст..197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2011 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 20» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2011 року позивач Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 20» (далі - КП "ЖЕО № 20") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду та знаходиться на обслуговуванні КП "ЖЕО № 20". Відповідачі зареєстровані у квартирі № 100 вказаного будинку і в період з 01 лютого 2009 року не приймали участі у витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, не вносили плату за комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по комунальним послугам, яка за період з 01.02.2009 року по 31.09.2010 року становить 3182,06 грн. Оскільки в добровільному порядку відповідачі заборгованість погашати не бажають, просив суд стягнути на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 3182,06 грн., а також покласти на відповідачів судові витрати.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2011 року позовні вимоги КП "ЖЕО № 20" задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на їх думку, суд дійшов помилкового висновку щодо доведеності позовних вимог, не звернув увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуг, за які він вимагає сплату коштів, а також не витребував ці докази. Крім того, суд не звернув увагу на зазначення позивачем в позовній заяві невірного періоду виникнення заборгованості.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договорів на управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд від 21.01.2009 року та від 26.01.2010 року, укладеними з УЖКГ виконкому Криворізької міської ради позивач - КП "ЖЕО № 20" є управителем житлового фонду Інгулецького району м. Кривого Рогу.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду, перебуває на балансі УЖКГ виконкому Криворізької міської ради та знаходиться на обслуговуванні КП "ЖЕО № 20".
Відповідач ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_3 з неповнолітньою ОСОБА_4, 1995 року народження, є членами сім'ї наймача. Квартира, в якій вони зареєстровані та проживають, є трикімнатною, загальною площею 62,7кв.м.
На відповідача ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, згідно якого щомісячно нараховуються платежі: плата за житлово-комунальні послуги згідно тарифу та загальної площі квартири - 108грн., за водопостачання та водовідведення - 58,32грн., за технічне обслуговування ліфтів - 9,15грн. (а.с. 3-5).
Починаючи з 01 лютого 2009 року відповідачі не сплачували комунальні послуги, внаслідок чого станом на 30 вересня 2010 року виникла заборгованість в сумі 3182грн.06коп., яку КП «ЖЕО №20» просило стягнути з відповідачів солідарно.
Вислухавши усіх осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи та заперечення сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог КП «ЖЕО №20», оскільки він відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги відповідачів висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальніх послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.Згідно з п. 2.3.7. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08/2005h/ за № 927/11207, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1.4 «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», прийнятого відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р., затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005р. за № 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Судом встановлено, що згідно договорів на управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд від 21 січня 2009 року та від 26 січня 2010 року, укладеними з УЖКГ виконкому Криворізької міської ради, позивач КП «ЖЕО №20» є управителем житлового фонду Інгулецького району м. Кривого Рогу та здійснює функції з управління, виконання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, забезпечує експлуатацію будинку та зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг (а.с. 107 - 112, 126 - 130, 132 - 141, 169 - 171).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач надає послуги відповідачам згідно переліку послуг та тарифів, які затверджені рішенням Криворізької міської ради №823 від 26 листопада 2008 року «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території у м. Кривому Розі» та розраховані у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (а.с. 50 - 56).
Відповідно до п. 2 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, тарифи розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку таких послуг.
Як убачається із матеріалів справи, по будинку відповідачів такий тариф становить 1,8686, скоригований тариф - 1,7225 (а.с. 76, 103 - 104).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачів за період з 01 лютого 2009 року по 30 вересня 2010 року, із яких убачається, що за цей період заборгованість відповідачів складає 3182грн.06коп., у тому числі: квартплата - 1832,66грн.; холодна вода - 1166,40грн.; користування ліфтом - 183,00грн. (а.с. 57 - 59).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив надані сторонами докази, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів на користь житлового комунального підприємства заборгованості за комунальні послуги в сумі 3182гривні 06 копійок.
Неправильне зазначення позивачем у позовній заяві кінцевого терміну періоду заборгованості відповідачів (31 вересня замість 30 вересня 2010 року), на що посилаються відповідачі в апеляційній скарзі, не спростовує висновок суду про наявність їх заборгованості за 20 календарних місяців, починаючи з 01 лютого 20009 року по 30 вересня 2010 року.
Посилання відповідачів на відсутність договору на надання послуг є необґрунтованим, оскільки згідно із ч. 1 ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Позивачем надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідачами вони споживалися. Такі дії свідчать про існування обов'язку відповідачів здійснювати оплату таких послуг.
Статтями 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Сам факт відсутності укладеного договору не звільняє відповідачів від обов'язків оплачувати житлово-комунальні послуги, а лише позбавляє їх можливості скористатися правами споживачів, передбачених Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.
Доводи відповідачів стосовно відсутності в матеріалах справи доказів надання позивачем та отримання відповідачами житлово-комунальних послуг спростовуються наявними у справі наданими позивачем карткою фактичної собівартості будинку за період виникнення заборгованості, дефектними актами, актами виконаних робіт та іншими доказами (а.с. 60 - 75, 77-86).
На думку колегії суддів, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені належними та допустимими доказами, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Складення повної ухвали відкладено до 07 лютого 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух