Номер провадження № 22-ц/785/1819/13

Головуючий у першій інстанції Курочка

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2013 року м. Одеса

Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гірняк Л.А.

Суддів : Дрішлюк А.І,Плавич Н.Д.

При секретарі: Кушнір М.В.

За участю: представника позивача- ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.12.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6

-про надання у володіння та користування частини квартири та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення,

В С Т А Н О В И Л А:

19.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами в котрих зазначав, що являється власником 1/5 частини АДРЕСА_1. загальною площею 59 кв.м. Так як відповідачі перешкоджають йому проживати в квартирі, чинять перешкоди в її користуванні і вони не можуть узгодити порядок користування нею, просить суд надати йому у володіння та користування кімнату пл.7.5 кв. метрів та вселити його в спірне помешкання.

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про задоволення заявлених вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема посилається на те, що вимоги позивача стосувались встановленню порядку користування спірною квартирою, а не про поділ майна в натурі та на те, що висновок суду про можливість домовленості з відповідачами не відповідає вимогам закону.

В судове засідання відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В своїх заявах ОСОБА_7 просить розглядати справу за її відсутністю в зв'язку з знаходженням за межами України та просить відмовити в заявлених вимогах.

----------------------------------------------------------------------------

Справа №22ц-785-1819-13 Головуючий 1-ї інстанції- курочка В.М.

Категорія-42 Доповідач-Гірняк Л.А.

ОСОБА_4 просить суд відмовити в заявлених вимогах з підстав проживання в спірній квартирі його сімї.

Представник ОСОБА_3-ОСОБА_9 в своїй заяві від 08.02.2013 року просить відкласти розгляд справи для ознайомленням з матеріалами справи.

Виходячи з того, що сторони належним чином сповіщені про час та місце судового розгляду та з врахуванням тривалості укладання договору на уповноваження ОСОБА_9 представляти її інтереси в суді, судова колегія в силу ст.305 ч.2 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку. що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в заявлених вимогах районний суд виходив з неможливості виділу в натурі 1/5 частини спірної квартири кожному з її власників , що суперечить положенням ст.358 ЦК України.

Проте погодитись з таким судженням суду першої інстанції не можна з наступних підстав.

Згідно з свідоцтва про право власності від 21.11.2001 року в порядку приватизації державного житлового фонду сторони набули право спільної власності в рівних частках на АДРЕСА_1, загальною площею 59 кв.м.(а.с.10)

Квартира складається з трьох кімнат- пл..7,5 кв.м.;11,7 кв.м. та 16,8 кв.м. кухні 8.1 кв.м.; туалету1.5 кв.м. ; ванни 2.7 кв.м.; коридору 4.1 кв.м.;передня 6.5.кв.м.;балкон(лоджія)-1.1 та 1.4 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 липня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано(а.с.12).

Між сторонами виник спір щодо здійснення права спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи сторони не визначили порядок користування спірною квартирою.

Враховуючи відсутність взаємної згоди на здійснення права спільної часткової власності та встановлення порядку користування і володіння спільним майном за домовленістю, а також право позивача на судовий захист, апеляційний суд приходить до висновку, що судження суду першої інстанції є помилкове, оскільки він увійшов в обговорення питання пов'язаного з виділом квартири в натурі, хоча вимоги про це позивач не заявляв.

Право кожного із співвласників на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, передбачене ч.3 ст.358 ЦК України.

За таких обставин, погодитись з ухваленим судом першої інстанції рішенням неможливо, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки суд дійшов його в наслідок порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 ( зі змінами внесеними постановою від 25 травня 1998 року №15) Про судову практику у справах про захист права приватної власності п.14 роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю,на вимогу учасника(учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування квартири, якщо про це заявлено позов.

Виходячи з того, що спірна квартира становить 59 квадратних метрів, 1/5 її частини становить 11.8кв.м. вважається можливим виділити у володіння та користування позивачу кімнату № 5 площею 7.5 кв.м., а інші житлові приміщення залишити відповідачам. Приміщення загального користування залишити у спільному користуванні.

В силу ст. 321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

За правилами ст.391 ч.1 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оцінюючи в сукупності представлені докази, зіставляючи їх з вищевказаними нормами матеріального права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і щодо усунення перешкод в праві власності шляхом вселення його в спірне приміщення оскільки він є власником 1/5 його частини та це право не може бути обмежене.

Виходячи з вищезазначеного та у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України, судова колегія вважає необхідним рішення суду скасувати з ухваленням нового, про задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 309 ч.1 п.3.4; 316; 317; 319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.12.2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та вселення задовольнити.

Визначити порядок володіння та користування АДРЕСА_1 наступним чином:

-ОСОБА_2 кімнату №5 пл.7,5 кв.м.

-ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кімнату №6 пл.11,7 кв. м. та №7 пл.16,9 кв. м.

Решту приміщень цієї квартири, а саме: коридор №1 пл.6,5 кв.м.; №2 пл.4,1 кв.м.; кухню №8 пл.8,1 кв.м.; ванну №4 пл.2,7 кв.м.; туалет №3 пл.1,5 кв.м. залишити в загальному користуванні.

Вселити ОСОБА_2 в АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Л.А.Гірняк

Судді- А.І.Дрішлюк.

Н.Д.Плавич