АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11963/12 Справа № 2-1092/11 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,

при секретарі -Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року у справі за позовом Кредитної спілки «Придніпров'я»до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25 липня 2008 року між кредитною спілкою «Придніпров'я»та ОСОБА_4, було укладено кредитний договір про надання кредиту № 39-08, за яким ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 20000,00 грн. та за яким зобов'язалася належним чином прийняти, використовувати і повернути позивачу отримані кошти у строк та на умовах, що передбачені договором. 25.07.2008 р. між кредитною спілкою та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Також 25.07.2008 р. договір поруки було укладено між кредитною спілкою та ОСОБА_3 Попри взяті на себе зобов'язання боржник за кредитним договором їх не виконує, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 08.10.2009 р. складає 27 995,91 грн., що й стало приводом для звернення до суду із даним позовом та через що у позові й заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як солідарних боржників, заборгованості за договором в розмірі 27 995,91 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року позовні вимоги позивача були задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Придніпров'я»заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 995 грн. 91 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 509, 526, 598, 625, 629, 1046, 1054 ЦК України, а також виходив з наступного.

Судом встановлено, що 25 липня 2008 року між кредитною спілкою «Придніпров'я»та ОСОБА_4, було укладено кредитний договір про надання кредиту № 39-08, за яким ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 20 000,00 грн. та за яким зобов'язалася належним чином прийняти, використовувати і повернути позивачу отримані кошти у строк та на умовах, що передбачені договором. А саме відповідно до (п. 1.2. договору) позичальник повинен повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах,що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору. Сплата відповідачем кредиту згідно укладеного договору підтверджується прибутково касовими ордерами № 619, 620,738,739,801,802,889,900,91,92,300,336,338,618,619, 663, 848,849,1024,1025. Всього по договору сплачено 18467,00 грн. Останній розрахунок було здійснено 08.10.2009 р. Згідно з графіком (п. 1.2.) наступний розрахунок повинен був бути 24.10.2009 р., однак до наступного часу розрахунків по кредиту не здійснено.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 3% від наданої позики. Разом з тим, укладаючи кредитний договір, сторони за ним погодили (п. 6.2), Кредитна спілка вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати передбачених даним Договором відсотків, пені, штрафів, а також відшкодування збитків, завданих Кредитній спілці у результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов даного Договору, а позичальник зобов'язаний достроково повернути Кредитній спілці суму кредиту, сплатити передбачені договором відсотки, пеню, штрафи, а також відшкодувати збитки.

25.07.2008 р. між кредитною спілкою та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язанням позичальника, які виникають з кредитного договору щодо повернення в повному обсязі наданого позичальникові кредиту у сумі 20 000 грн., сплати відсотків та інших платежів (в т.ч. пені, тарифів); 25.07.2008 р. договір поруки було укладено між кредитною спілкою та ОСОБА_3, за якими поручителі зобов'язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Проте, попри взяті на себе зобов'язання боржник за кредитним договором їх не виконує, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 28.04.2009 р. є 27 995,91 грн.; з урахуванням заяви позивача від 12.01.2011 р. про зменшення позовних вимог в сумі 5 000,00 грн., через що сума заборгованості становить 22 995,91 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Придніпров'я» в силу вимог ст.ст. 509, 526, 598, 625, 629, 1046, 1054 ЦК України.

З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи апелянтів про невірно визначену суму основного боргу та невірне нарахування штрафу разом з відсотками за користування кредитом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як видно з матеріалів справи ОСОБА_4 в момент підписання кредитного договору з його умовами та методитокою нарахування відсотків і перерахунків по ньому була ознайомлена і з ними погоджувалась, що підтверджується складена нею окремо від договору відповідна заява та добровільне часткове погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 000 гривень (а.с. 7-9, 48,84).

Крім того, твердження скаржника про те, що суд першої інстанції неправомірно не врахував матеріальне становище відповідача та не розстрочив сплату сум, що стягуються на підставі рішення суду першої інстанції, є необгрунтованими з огляду нанаступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, у разі недостатності коштів відповідача (скаржника) , стягнення може бути звернено не тільки на кошти, а й на майно всіх відповідачів, якого як раз й може бути достатньо для погашення боргу.

Таким чином, доводи апелянтів, приведені в їх апеляційних скаргах, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають а рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: