Справа № 2-51/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді            Івасюти Л.В.

при секретарі                               Зінчук А.О.

з участю представника позивача                    ОСОБА_1

представника відповідача                               ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) «Державний ощадний банк України»в особі філії обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

          16.06.2009р. ВАТ «Державний ощадний банк України»звернувся в суд з позовом до відповідачів про зміну умов кредитного договору щодо строку його виконання та стягнення кредитної заборгованості .

Покликається на те, що згідно кредитного договору № 4218 від 19 вересня 2008року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3, останній отримав кредит в розмірі 1000000 грн. готівкою на споживчі потреби під 21 % річних терміном до18 вересня 2018 року . Позичальник зобов'язався погашати кредит та відсотки за користування кредитом в розмірах та в терміни, встановлені умовами кредитного договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, 19 вересня 2008 року банком було укладено іпотечні договори, зокрема: № 3776 з ОСОБА_5 - з передачею, в іпотеку, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, офісного приміщення , загальною площею 64,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул.Кравчука, буд. 15ж/3 та договір поруки № 5045 від 19.09.2008р. з ОСОБА_4, згідно з яким, у випадку невиконання позичальником свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та відсотків, поручитель на вимогу банку повертає кредит, відсотки за користування кредитом, пеню та виконує інші зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 4218 від 19.09.2008р.

Відповідно п.1.5 кредитного договору позичальник зобов'язувався, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним , здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані проценти ануїтетними платежами в сумі 19 993,17грн. шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих у ВАТ «Ощадбанк», починаючи з жовтня 2008 року. Останнє погашення кредиту здійснюється позичальником не пізніше 18.09.2018 року. Починаючи з 01.10.2008 року позичальник перестав погашати кредит та сплачувати проценти за користування ним, що є порушенням п.1.5. кредитного договору .

Банк звертався до позичальника з вимогою (26.12.2008р.,) про зобов'язання погасити заборгованість по чергових платежах, однак відповідач ОСОБА_3 вимогу не виконав, а заборгованість не ліквідував. Крім того, 26.12.2008 р., 31.03.2009р. банк звернувся до поручителів з вимогою про погашення кредитної заборгованості, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_4 боргу не погасили, в зв’язку з чим станом на 15.06.2009 року загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором становила 1167826,55 грн.

Зазначає, що на даний час , відповідачі, без погодження з банком, здають в оренду приміщення під офіс по вул.Кравчука, 15ж/3, що передане в іпотеку, чим порушують вимоги п. 2.2 іпотечного договору № 3776 від 19.09.2008р.

Посилаючись на вищенаведене, в зв’язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивач просив змінити умови кредитного договору № 4218 від 19.09.2008 року щодо строку його виконання, а саме, визначити строк виконання зазначеного кредитного договору моментом винесення рішення суду про зміну умов договору; застосувати кілька видів забезпечення позову: накласти арешт на майно, грошові кошти, що належать відповідачам та стягнути солідарно з останніх заборгованість за кредитним договором, а також стягнути судові витрати по справі.

Позивач в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 1532931,32 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з кредитного договору № 4218 від 19 вересня 2008року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3, останній отримав кредит в розмірі 1000000 грн. готівкою на споживчі потреби під 21 % річних терміном до18 вересня 2018 року. Позичальник зобов'язався погашати кредит та відсотки за користування кредитом в розмірах та в терміни, встановлені умовами кредитного договору.(а.с.15-16).

Для забезпечення виконання зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, 19 вересня 2008 року банком було укладено іпотечні договори, зокрема: № 3776 з ОСОБА_5 - з передачею, в іпотеку, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, офісного приміщення , загальною площею 64,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул.Кравчука, буд. 15ж/3 та договір поруки № 5045 від 19.08.2011р. з ОСОБА_4, згідно з яким, у випадку невиконання позичальником свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та відсотків, поручитель на вимогу банку повертає кредит, відсотки за користування кредитом, пеню та виконує інші зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 4218 від 19.09.2008р.

Відповідно п.1.5 кредитного договору позичальник зобов'язувався, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним , здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані проценти ануїтетними платежами в сумі 19 993,17грн. шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих у ВАТ «Ощадбанк», починаючи з жовтня 2008 року. Останнє погашення кредиту здійснюється позичальником не пізніше 18.09.2018 року.           Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконав в повному об’ємі. Однак, ОСОБА_3 не повернув отримані кредити відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв’язку з чим не виконував зобов’язання належним чином. Так, починаючи з 01.10.2008 року позичальник перестав погашати кредит та сплачувати проценти за користування ним, що є порушенням п.1.5. кредитного договору .

В зв’язку з у відповідачів перед позивачем на даний час виникла заборгованість за кредитним договором, яка згідно поданої до суду заяви ВАТ «Ощадбанк»про збільшення позовних вимог становить 1 532 931,32 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі, без погодження з банком, здають в оренду приміщення під офіс по вул.Кравчука, 15ж/3, що передане в іпотеку, чим порушують вимоги п. 2.2 іпотечного договору № 3776 від 19.09.2008р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву позивача про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку кредитної заборгованості в сумі 1 532 931,32 грн. слід задовольнити та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 541,553, 554, 651, 653, 1048 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Волинське обласне управління Ощадбанку 1 532 931,32грн. (один мільйон п’ятсот тридцять дві тисячі дев’ятсот тридцять однієї гривні тридцять дві копійки) заборгованості за кредитним договором № 4218 від 19.09.2008р.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Волинське обласне управління Ощадбанку судові витрати по справі в сумі 1730 грн. (одна тисяча сімсот тридцять гривень); по 865 грн. (вісімсот шістдесят п’ять гривень) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави 90 грн. (дев’яносто) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; по 45 грн. (сорок п’ять гривень) з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                       Л.В. Івасюта