Справа № 344/919/13- ц
Провадження № 2/344/2307/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..
з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання права власності на землю, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в якому просить визнати право власності на земельну ділянку площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради.
В позовній заяві зазначено, що 10.04.2001 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 (чоловіку позивачки) жилий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради. Переоформлення даної земельної ділянки, отриманої в дар ОСОБА_6 не здійснив. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є позивач та відповідачі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, що належала ОСОБА_6 згідно договору дарування від 10.04.2001 року.
6 лютого 2013 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнавав в повному обсязі.
В судовому засіданні ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала, проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечувала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
10.04.2001 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 (чоловіку позивачки) жилий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, які належали ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом 20.02.1996 р., зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ та Державного акту на право власності на землю серії ІФ від 29.12.1994 року та зареєстрованого Вовчинецькою сільською радою в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №174 (а.с.10, 14).
Статтею 41 Конституції України визначено, що право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про власність», діючого на момент укладення договору дарування, громадяни набувають право власності на земельні ділянки в т.ч. за договорами купівлі-продажу, дарування та обміну.
За вимогами ст.6, 22 Земельного кодексу України 1990 року (діючого на час укладення договору дарування) право власності на землю виникає за договорами купівлі-продажу, дарування та обміну, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Таким документом за ст.23 цього ж Кодексу є державний акт, який видається і реєструється сільською радою народних депутатів.
Переоформлення даної земельної ділянки, отриманої в дар ОСОБА_6 не здійснив, земельну ділянку в Вовчинецькій сільській раді не зареєстрував і державний акт не отримував. Згідно даних управління Держкомзему у м. Івано-Франківську, а саме витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.12.2012р. власником даної ділянки площею 0.1587 га зареєстрована ОСОБА_5 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що посвідчується копією Свідоцтва про смерть (а.с.17).
31.08.2012 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю майна ОСОБА_6, ОСОБА_2, дружині померлого. Спадщина складається з домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.12).
Що стосується земельної ділянки площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, то листом завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 31.08.2012 року №2483/02-14/1 позивача повідомлено про те, що видача Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі Державного акту на право власності на землю, витягу Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки. Оскільки такі правовстановлюючі документи не подано ОСОБА_2, то не може бути видане Свідоцтво про право на спадщину за законом і рекомендовано звернутися до суду (а.с.13).
За діючими на час смерті обдарованого ОСОБА_6, статтею 182 ЦК України та ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. А тому, при відсутності такої реєстрації на земельну ділянку за померлим ОСОБА_6, позивач не набула права, як спадкоємець першої черги за законом, на спадкування нею земельної ділянки площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради.
Окрім того, за вимогами ст.30 Земельного кодексу України 1990 року (діючого на час укладення договору дарування житлового будинку і земельної ділянки) було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруди переходить і право власності або право користування на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, а ст.120 Земельного кодексу України 2001 року (в редакції на час спадкування позивачем житлового будинку) у разі набуття права власності на житловий будинок, припиняється право власності на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Оскільки, житловий будинок, що знаходиться на спірній земельній ділянці площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, набуто у власність позивача, то суд приходить до висновку, що виникнення права власності на спірну земельну ділянку пов'язане з переходом права власності на будинок, оскільки зазначений будинок знаходиться на цій ділянці, та щодо вказаних правовідносин також застосовуються положення ЗК України про перехід права на земельну ділянку в разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруд, а тому вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на землю є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
За ч.1,4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачами позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідачі по справі позов визнали.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.120 ЗК України, ст.16, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 16, 174, 209, 212- 215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.1587 га для ведення, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться на території Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Польська М.В.