Справа № 812/6009/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Михайлової А.В.

при секретарі Ластовецькій К.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньою-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньою - транспортною пригодою, посилаючись на те, що 22 квітня 2012 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2- їхав по автомобільній дорозі «Запоріжжя -Маріуполь» відмітка 108км + 250м у Пологівському районі Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем НОМЕР_1, при цьому не вибрав безпечної дистанції руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, яка рухалася у попутному напрямку, чим порушив вимоги п.2.9а,13.1 Правил дорожнього руху України. Згідно довідки №899432 про дорожньо-транспортну пригоду. Власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3.

Постановою Куйбишевсько районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2012року по адміністративній справі №813/549/2012 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст..124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилаючись на ці обставини, позивач уточнила позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідачів заподіяну в результаті ДТП матеріальну шкоду в розмірі 67 073,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1375,34грн.

В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягає і просить суд їх задовольнити у повному обсязі, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечує, вважає суму позовних вимог обґрунтованою.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, відповідача суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, 22 квітня 2012 року о 16 год. 30 хв. на автомобільній дорозі «Запоріжжя -Маріуполь» відмітка 108км + 250м у Пологівському районі Запорізької області, автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого, створює підвищену небезпеку.

При цьому загальними підставами для відшкодування матеріальної шкоди є: наявність шкоди, протиправність дій, причинний зв'язок між протиправними діями та спричиненою шкодою, вина особи.

Згідно Пленуму Верховного Суду України в п.2 постанови «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі чи майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення №813/549/2012 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст..124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок ДТП, що сталося 22.04.2012року за вини відповідача, автомобіль "Subaru Forester» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження зокрема: пошкоджено задню праву, бокову ліву частини автомобіля.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику колісного транспортного засобу №95 віл 26.04.2012 року складає 116073,64 грн.

Таким чином власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 спричинено матеріальний збиток у сумі 116073,64 грн.

В кінці серпня 2012 року страхова компанія ПАТ СК «Універсальна» перерахувала на рахунок Позивачки кошти в сумі 49000 грн. Таким чином (116073,64 - 49000 = 67073,64 грн.) на теперішній час сума позову складає 67073,64 грн. грн. (шістдесят сім тисяч сімдесят три грн. 64 коп.)

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Відповідно до вказаних роз'яснень, на час вчинення ДТП, володільцем джерела підвищеної небезпеки є Відповідач 2, відповідальність якого настає за спеціальною нормою ЦК України - ст. 1187 без необхідності доказування його вини, а відповідальність Відповідача 1 - передбачена ст. 1166 ЦК України, за якою необхідно встановлення протиправності дій особи, її вини в заподіянні шкоди та причинного зв'язку між діями особи та їх наслідками.

Постановою вище вказаного Пленуму Верховного Суду України в п.8 визначено, що оскільки в силу ст. 452 ЦК (ст. 1191 діючого ЦК України) особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги до винної особи, не буде суперечити закону пред'явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом їх межі відповідальності однакові.

Таким чином, при наявності загальної та спеціальної норми закону, в одних межах відповідальності відповідачів, позивач за своїм вибором мав право на звернення до суду як до володільця джерела підвищеної небезпеки, так і до особи, яка безпосередньо заподіяла шкоду, а тому шкода, заподіяна Позивачу під час ДТП, підлягає відшкодуванню обома відповідачами солідарно.

У відповідності до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріальна шкода у розмірі 67073,64 грн., заподіяна власнику автомобілю ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_2., є обґрунтованою, доведеною і підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених ним судових витрат, які підтверджені квитанціями.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 59, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 214-215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.23, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньою - транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 67073,64 грн. грн. (шістдесят сім тисяч сімдесят три грн. 64 коп.) та судові витрати у сумі 1375,34 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять грн. 34 коп.), що складається з судового збору, збору за подання клопотання про витребування доказів та клопотання про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку ст.295 ЦПК України.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Михайлова