Справа № 758/1818/13-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2013 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С. , розглянувши заяву Комунального підприємства «Куренівське» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги,-
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.
Дослідивши вищезазначені матеріали заяви приходжу до висновку про необхідність відмови у її прийнятті, виходячи з наступних підстав.
Так відповідно до ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; 5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначив, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником будь-яких договорів про надання житлово-комунальних послуг, а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне їх надання, до суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2 - 5 частини другої статті 122 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку про доведеність необхідності відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки із її змісту та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Відповідно до ч. 4 ст. 100 ЦПК України, про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», керуючись ст.ст. 96, 100 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства «Куренівське» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко