ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2013 року Справа № 5013/1532/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач)
суддів: Орєшкіної Е.В., Дмитренко Г.К. (Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 12.02.13р.)
Секретар судового засідання Єрьоміна К.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Бережок С.І., представник, довіреність № 14-7 від 08.01.13;
від відповідача: Головатюк С.А. ,представник, довіреність № б/н від 28.01.13;
Розглядається апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор", Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт. Капітанівка на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012р. у справі №5013/1532/12
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор", Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт. Капітанівка
про стягнення 92 987,17 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.12р. (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволенні частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" смт. Капітанівка на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ 17 917,07 грн. пені, 67 715,91 грн. штрафу, 3 467,81 грн. 3% річних, та 3 873,35 грн. інфляційних втрат за прострочку оплати поставленого природного газу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" смт. Капітанівка звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.
19.12.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 19/12/11-ПР (далі - Договір).
Згідно п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.
Згідно з. п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами в наступному порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15- го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно положень ст. ст. 662, 663, 689, 691, 692 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Позивачем в грудні 2011р. передано відповідачу природний газ в обсязі 484, 798 куб.м на загальну суму 1 848 243, 90 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу від 31.12.11р., підписаним з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" його представником, підпис якого завірений печаткою підприємства (а.с. 15).
Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у наступному порядку: 21.12.2011 р. - 440 000,00 грн.; 28.12.2011 р. - 440 873,70 грн.; 24.02.2012 р. - 526 496,50 грн.; 01.03.2012 р. - 440 873,70 грн. (а.с. 20), тобто з порушенням строків, встановлених п. 6.1 Договору.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 Договору від 19.12.2011р., у разі невиконання Покупцем, пункту 6.1. Договору, він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за Договором.
Оскільки прострочка оплати природного газу мала місце, вимоги позивача щодо стягнення 17 917,07 грн. пені, 67 715,91 грн. штрафу, 3 467,81 грн. 3% річних, та 3 873,35 грн. інфляційних втрат є правомірними. Розрахунок розміру штрафних санкцій, річних та інфляційних втрат, зроблений судом першої інстанції, відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства.
Посилання відповідача на неможливість стягнення одночасно пені і штрафу є безпідставним.
Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання грошового зобов»язання, норми цивільного законодавства встановлюють обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня, тому доводи відповідача про те що стягнення пені та штрафу порушує норм Конституції України є помилковими.
Відповідач стверджує, що поставка природного газу відбулась поза межами договору № 19/12/11-ПР від 19.12.11р., оскільки фактично газ було поставлено позивачу 14.12.11р., тобто до укладання Договору № 19/12/11-ПР на поставку природного газу, у зв»язку з чим, прострочення здійснення платежу за поставлений газ з боку відповідача - відсутнє. Колегія суддів не може погодитись із зазначеними твердженнями відповідача, оскільки згідно умов договору від 19.12.2011 р. №19/12/11-ПР його дія поширюється на відносини сторін, що фактично склалися з 01 грудня 2011 року і діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2011 року, тобто дія укладеного Договору поширюється і на відносини сторін, які склались до підписання цього договору. Дана умова договору відповідає вимогам ст. 631 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення договору.
Крім того, акт приймання-передачі природного газу від 31.12.11р. містить посилання саме на договір від 19.12.2011 р. №19/12/11-ПР. Оформлення акту приймання-передачі природного газу та зафіксовані в ньому обсяги і ціна газу відповідають умовам договору від 19.12.2011 р. №19/12/11-ПР.
Скаржник стверджує, що відповідно до даних ЄДР відсутні відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Позовна заява подавалась саме Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що не є належним чином в установленому законом порядку зареєстрованою юридичною особою.
В ЄДР зареєстрована Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Пунктом 3 Статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зазначено її повну назву - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яким і було заявлено позов.
Представником відповідача, в судовому засіданні, заявлено клопотання про зменшення розміру пені за прострочку оплати поставленого природного газу до 1%.
Згідно ч. 1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшення пені може застосовуватись судом лише у виняткових випадках.
При зверненні до суду першої інстанції, клопотання про зменшення розміру пені апелянт не заявляв. При розгляді спору в суді апеляційної інстанції відповідач не надав будь-яких доказів в підтвердження винятковості обставин, що призвели до прострочки виконання взятих ним на себе зобов»язань. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав задоволення заявленого клопотання.
За викладених обставин судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, тому колегія суддів підстав його зміни чи скасування не знаходить.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор", Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт. Капітанівка на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012р. у справі №5013/1532/12- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2012р. у справі №5013/1532/12 - без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Г.К. Дмитренко
Повний текст складено
та підписано 15.02.13