ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.13 р. Справа № 5006/39/80/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк

України» в особі територіально-відокремленого безбалансового

відділення №10004/0271 філії Донецького обласного управління

м. Донецьк

до відповідача - Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» м. Краматорськ

про стягнення заборгованості у сумі 1642538, 97грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Пальчикова І.Г. - за довіреністю,

від відповідача - Макаров А.А. - за довіреністю (16.01.2013р., 13.02.2013р. не явився)

СУТЬ СПРАВИ:

06.11.2012р. ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління м. Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «Донбасс-Ремстрой» м. Краматорськ (далі - відповідач) інфляційних нарахувань на заборгованість в сумі 441308,88грн., 3% річних у сумі 285597,69грн., нарахованих за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р. та процентів на суму позики, які складають 719812,29грн. та нараховані за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р. відповідно до ст. 1048 ЦК України.

В підтвердження позовних вимог надав копії договору відновлювальної кредитної лінії №4/2007 від 08.08.2007р., рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2012р. по справі №1/32.

26.11.2012р. через канцелярію господарського суду позивач надав в порядку ст. 22 ГПК України заяву, в якій просив стягнути грошові кошти з відповідача на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10004/0271 - Донецьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК». Господарським судом прийнято до розгляду зазначену заяву.

В цей же день через канцелярію господарського суду позивач надав до матеріалів справи додаткові документи .

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. справа №5006/39/80/2012 передана на розгляд судді Уханьовій О.О.

20.12.2012р. через канцелярію господарського суду відповідач надав відзив №25/573-12/2012 від 20.12.2012р., в якому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строки позовної давності.

20.12.2013р. в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошена перерва в судовому засіданні до 16.01.2013р., про що належним чином повідомлені представники сторін. Після оголошеної судом перерви в наступні судові засідання представник відповідача жодного разу не явився.

16.01.2013р. через канцелярію господарського суду позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме: просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10004/0271 - Донецьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» інфляційні нарахування на заборгованість в сумі 440623,35грн. за серпень 2010р.-жовтень 2012р. включно, 3% річних у сумі 285597,69грн., та процентами на суму позики, які складають 719812,29грн., а всього стягнути 1446033,33грн.

2

13.02.2013р. через канцелярію господарського суду позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування на заборгованість в сумі 572461,54грн., 3% річних у сумі 328479,00грн, та проценти на суму позики - 741598,43грн., а всього стягнути 1642538,97грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. справи. Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Приймаючи до уваги, що позивачем заява подана з дотриманням вимог діючого законодавства, господарський суд розглядає справу з її врахуванням.

13.02.2013р. відповідач в судове засідання не явився, про причини неявки суду не повідомив, додаткових документів не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ :

Предметом позову є стягнення з відповідача 1642538,97грн., з яких: 572461,54грн. - інфляційні нарахування (560736,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення основного зобов»язання за серпень 2010р.-січень 2013р., 11724,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення нарахованих відсотків за серпень 2010р.-жовтень 2012р.), 328479,00грн. - 3% річних (327511,10грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати основного боргу за період з 07.08.2010р. по 13.02.2013р., 967,90грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати процентів за період з 07.08.2010р. по 18.10.2012р.), 741598,43грн. проценти, які нараховані за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем підписаного сторонами кредитного договору №4/2007 від 08.08.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2007р. ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Київ в особі філії Краматорське відділення №2865 (правонаступником якого є позивач) та ПП "Донбасс-Ремстрой" підписали договір №4/2007, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов договору банк зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі 4500000,00грн., а позичальник (відповідач) зобов'язався належним чином використати, сплатити відсотки за користування ним та повернути кредит не пізніше 07.08.2010р. Відповідно до пункту 1.2 договору сторонами був узгоджений наступний графік зменшення кредитної лінії: 01.04.2010р. - 3500000,00грн.; з 01.05.2010р. - 2000000,00грн.; з 01.06.2010р. - 1000000,00грн.

Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надається траншами з позичкового рахунку позичальника в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів. У разі, якщо ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в межах ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

3

Пунктом 1.6.1 договору визначено, що відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному договором. Додатковою угодою від 01.09.2008р. був збільшений розмір відсоткової ставки до 18% річних.

Відповідно до пункту 1.6.1.2 договору відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в пункті 1.2 договору. При нарахуванні відсотків день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку відсотків не включається. Згідно з пунктом 1.6.1.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахувань положень п. 1.6.1.2 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує відсотки не пізніше 31.08.2007р.

Погашення зобов'язань боржником здійснюється в такій послідовності: прострочена сума основного боргу за кредитом (в випадках, коли прострочка мала місце); поточна сума основного боргу за кредитом; прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочка має місце); поточні нараховані проценти за користування кредитом; пеня за непогашення в строк основного боргу за кредитом (якщо не погашення має місце); пеня за непогашення в строк процентів (якщо не погашення має місце); інші платежі та/або штрафні санкції, що підлягають сплаті у відповідності з умовами даного договору (п. 1.9 договору).

Банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по цьому договору (п. 4.2.1), а позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором обов'язки.

Відповідно до п. 4.3.3 договору позичальник зобов'язався точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору (п.9.1. договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.2012р. частково задоволений позов ПАТ „Державний ощадний банк України" м. Київ в особі філії Краматорське відділення №2865 АТ "Ощадбанк" м. Краматорськ. З ПП "Донбасс-Ремстрой" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" м. Київ в особі філії Краматорське відділення №2865 АТ "Ощадбанк" стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 4215000,00грн., за відсотками у сумі 69552,22грн., пеню в сумі 399704,71грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 23475,43грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217,26грн. Провадження у справі щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 282000,00грн. припинено на підставі п.1-1ч.1ст.80 ГПК України. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Це рішення господарського суду набрало законної сили, 11.09.2012р. виданий наказ щодо його примусового виконання.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГК України) зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, вищезазначеним рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, встановлено факти щодо надання позивачем відповідачу кредиту в сумі 450000,00грн. та неповернення відповідачем його в строк, визначений кредитним договором №4/2007 від 08.08.2007р. - 07.08.2010р., тому вони не повинні доводитись знову при вирішенні справи №5006/39/80/2012.

4

Предметом позову є стягнення з відповідача 1642538,97грн., з яких: 572461,54грн. - інфляційні нарахування (560736,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення основного зобов»язання за серпень 2010р.-січень 2013р., 11724,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення нарахованих відсотків за серпень 2010р.-жовтень 2012р.), 328479,00грн. - 3% річних (327511,10грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати основного боргу за період з 07.08.2010р. по 13.02.2013р., 967,90грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати процентів за період з 07.08.2010р. по 18.10.2012р.), 741598,43грн. проценти, які нараховані за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 741598,43грн. процентів, які нараховані за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р. відповідно до положень ст. 1048 Цивільного кодексу України, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. ч. 1,2. ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Аналіз вищенаведених правових норм дає господарському суду підстави стверджувати, що за своєю правовою природою кредитний договір є консенсуальним, двостороннім, а також оплатним.

Таким чином, однією із істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі та на яку суд повинен звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010роки), проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу, і не являються неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, але й однією з форм цивільно-правової відповідальності. Тому, дата нарахування процентів за користування кредитними коштами може обмежуватися тільки моментом повернення позичкових коштів.

Оцінюючи кредитний договір №4/2007 від 08.08.2007р., господарський суд зазначає, що пунктом 1.6.1.2 договору встановлено, що відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в пункті 1.2 договору. При нарахуванні відсотків день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку відсотків не включається. Згідно з пунктом 1.6.1.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахувань положень п. 1.6.1.2 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Тобто, розраховуючи на добросовісність сторін положення договору передбачають нарахування відсотків до дати повернення кредитних коштів, що встановлено договором. Однак, строк дії договору встановлює його дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Тому, передбачені договором відсотки за користування кредитних коштів повинні застосовуватися до дня

5

фактичного повернення кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 25.09.2012р. по справі №34/218-22/171, від 29.05.2012р. по справі №27/218.

Зважаючи, що станом на день розгляду справи у господарському суді відповідач кредитні кошти в повному обсязі не повернув та продовжує користуватись ними, тому позичальник за кредитним договором зобов'язаний сплачувати на користь кредитора відсотки за користування кредитними коштами у розмірі, вказаному у договорі. Враховуючи, що умовами кредитного договору №4/2007 від 08.08.2007р. розмір процентів на суму позики був встановлений до 07.08.2010р., позивач на підставі ст. 1048 ЦК України нараховував відповідачу проценти на рівні облікової ставки НБУ за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 741598,43грн. процентів, які нараховані за період з 07.08.2010р. по 25.10.2012р. є такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 740551,19грн., оскільки позивачем при проведенні розрахунку не враховано, що позичальник (відповідач) зобов'язався належним чином використати кредит, сплатити відсотки за користування ним та повернути кредит не пізніше 07.08.2010р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 572461,54грн. інфляційних нарахувань (560736,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення основного зобов»язання за серпень 2010р.-січень 2013р., 11724,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення нарахованих відсотків за серпень 2010р.-жовтень 2012р.), 328479,00грн. 3% річних (327511,10грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати основного боргу за період з 07.08.2010р. по 13.02.2013р., 967,90грн. - 3%річних, нараховані за прострочення оплати процентів за період з 07.08.2010р. по 18.10.2012р.)

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з вищенаведених правових норм, три проценти річних та інфляційні нарахування підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних за весь час прострочення та суму інфляційних нарахувань за час прострочення грошового зобов'язання, яке в повному обсязі так і залишилось не виконаним на теперішній час, господарський суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення суми інфляційних є обґрунтованими та такими, що

6

підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги щодо стягнення 3%річних підлягають частковому задоволенню в сумі 328091,42грн., оскільки позивачем при проведенні розрахунку не враховано, що позичальник (відповідач) зобов'язався належним чином використати кредит, сплатити відсотки за користування ним та повернути кредит не пізніше 07.08.2010р.

Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності , які порушені, на його думку, позивачем при нарахуванні інфляційних втрат за період з листопада 2008р. по липень 2010р., господарський суд зазначає, що позивачем нарахування 572461,54грн. інфляційних (560736,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення основного зобов»язання за серпень 2010р.-січень 2013р., 11724,77грн. - інфляційні нарахування за прострочення нарахованих відсотків за серпень 2010р.-жовтень 2012р.) здійснене за зовсім інший період, ніж зазначений відповідачем.

Крім того, відповідно до умов договору банк зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі 4500000,00грн., а позичальник (відповідач) зобов'язався належним чином використати, сплатити відсотки за користування ним та повернути кредит не пізніше 07.08.2010р., тобто з наступного дня починається прострочення виконання зобов»язання відповідачем, що свідчить про дотримання позивачем при проведенні розрахунку трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеної суми, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі гл. 48,49,71 Цивільного кодексу України, гл. 35,ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ до Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 1642538,97грн. частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» ( 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул.19го Партз'їзду,39-41, ЄДРПОУ 20324012) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, б.12Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10004/0271 філії - Донецьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Р.Люксембург, 54) 572461,54грн. - інфляційних, 328091,42грн. - 3% річних, 740551,19грн. - процентів, 32822,08грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Повний текс рішення підписаний 15.02.2013р.

Суддя Уханьова О.О.