АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2035/4907/2012 Номер провадження 10/786/42/2013 Головуючий у 1-й інстанції Дідовець В.А. Доповідач Гавриш В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді Гавриша В.М.
суддів Гонтар А.А., Довгаль С.А.
з участю прокурора Черниша А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали справи за апеляціями прокурора Червонозаводського району м. Харкова та суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою частково задоволено скаргу громадянки ОСОБА_1 та скасовано постанову старшого помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 квітня 2012 року відносно суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., а матеріали перевірки направлені до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України.
22 травня 2012 року громадянка ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову старшого помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова від 26.04.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, стосовно суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ст. ст. 364, 365, 368, 375 КК України та просила її скасувати і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки в Генеральну прокуратуру України, в зв'язку з неповнотою проведеної перевірки.
Одночасно скаржниця просила винести окрему ухвалу щодо прокурора Харківської області за умисне ненадання до Червонозаводського районного суду м. Харкова матеріалів перевірки по справі.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 частково, суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова, мотивував своє рішення тим, що в ході проведеної перевірки, прокуратура Червонозаводського району обмежилась лише витребуванням винесених ухвал по справі, зокрема: ухвали від 20.01.2012 року про відкриття апеляційного провадження, ухвали від 24.01.2012 про призначення справи до розгляду та ухвала від 31.01.2012 року, якою, за апеляційною скаргою прокурора Жовтневого району м. Харкова, скасована окрема ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.11.2011 року по справі за позовом АТЗТ «Харківський ордена «Знак пошани» машинобудівний завод «Червоний жовтень» до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТЗТ «Харківський ордена «Знак пошани» машинобудівний завод «Червоний жовтень» про надання іншого жилого приміщення.
Суддя також вказав, що з суддів Апеляційного суду Харківської області, які приймали вищевказане рішення, надав пояснення лише головуючий по справі - суддя ОСОБА_2., а судді ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відмовилися давати пояснення на підставі ст.63 Конституції України, не була опитана сама заявниця ОСОБА_1 та будь-яких інших перевірочних дій по заяві останньої проведено не було.
Одночасно суддя послався на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.04.2012 року якою визнана незаконною бездіяльність прокуратури Харківської області і прокуратури Червонозаводського району м. Харкова по нерозгяду повідомлення громадянки ОСОБА_1 про злочин від 24.02.2012 року та зобов'язано прокурора Червонозаводського району м. Харкова по зазначеному її повідомленню прийняти одне із рішень, передбачених ст. 97 ч.2 КПК України ( вірогідно в ред. 1960 року ).
Вважаючи перевірку прокурора проведеною неповно та посилаючись на приписи закріплені в ст. 48 ч.3 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» в тому, що кримінальна справа у відношенні судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником, суддя постановив скасувати постанову старшого помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова від 26.04.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали перевірки направити до Генеральної прокуратури для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України,
В решті вимог громадянки ОСОБА_1, які торкаються постановлення окремої ухвали з цього приводу, з посиланням на відсутність достатніх підстав, передбачених ст. 23-2 КПК України - скаржниці відмовлено.
Прокурор, що приймав участь у розгляді скарги в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.10.2012 року, а матеріали за скаргою направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суддею винесена передчасно, необгрунтовано та незаконно, оскільки прокуратурою Червонозаводського району, у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, були здійснені всі можливі дії при перевірці за заявою ОСОБА_1, в наслідок яких не було здобуто об'єктивних даних, тобто приводів та підстав, які б вказували на наявність в діях суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. ознак злочинів вказаних заявницею, як це передбачає ст. 94 КПК України.
Прокурор вважає безпідставним рішення судді щодо направлення матеріалів перевірки до Генеральної прокуратури України, оскільки порядок порушення кримінальної справи, передбачений ст. 98 КПК України був дотриманий, рішення про порушення кримінальної справи не приймалося, а тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України не суперечить вимогам Закону України « Про судоустрій та статус суддів».
В обгрунтування цього мотиву апеляції прокурор також послався на п.14.1 відомчого Наказу № 5 від 19.09.205 року « Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтриманні державного обвинувачення » та вказав, що звернення ОСОБА_1 при проведенні перевірки було витребувано, досконало вивчено та ретельно проаналізовано, а тому її опитування не викликалося необхідністю.
Аналогічні вимоги ставляться і в спільній апеляційній скарзі суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на переконання яких, постанова судді від 03 жовтня 2012 року ґрунтується на неповно досліджених доказах, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Направляючи матеріали справи до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, на переконання апелянтів суд не навів будь-яких мотивів того, що викладені відомості в заяві ОСОБА_1 про вчинені, на її думку, ними злочини, можуть свідчити про наявність ознак злочинів у діях суддів Апеляційного суду Харківської області та з яких саме причин рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не може бути винесено прокурором нижчого рівня.
Зазначаючи в постанові про неповноту прокурорської перевірки, апелянти вважають, що суддя не провів належного аналізу наявному матеріалу перевірки та не конкретизував, які перевірочні дії не були проведені і саму необхідність їх проведення.
Також вказують, що суддею не зазначено чому пояснення ОСОБА_1 детально викладені в її заяві, які свідчать про фальсифікацію судових рішень, не є достатніми для прийняття остаточного рішення органами прокуратури.
Звернення ОСОБА_1 до прокуратури із заявою про злочин, свідчить про її незгоду з ухвалою судової колегії у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2012 року тому апелянти, вважаючи рішення прийнятим з дотриманням вимог п.7 ч. 3 ст. 129 Конституції України, з участю самої ОСОБА_1, без будь - яких порушень закону, звертають увагу апеляційної інстанції на те що, перевірка його законності, відповідно до Глави 2 ЦПК України, відноситься не до компетенції правоохоронних органів, а виключно до компетенції касаційної інстанції, що останній було роз'яснено в судовому засіданні.
Одночасно в їх апеляції звертається увага на порушення суддею вимог п.1 ч.3 ст. 236-2 КПК України ( в ред. 1960 року ) щодо відсутності підстав до направлення матеріалів до іншої інстанції, а не повернення їх для проведення додаткової перевірки, як цього вимагають приписи наведеного закону.
На переконання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розгляд скарги за їх відсутності суперечить положенням ч.1 ст.55 Конституції України в контексті надання ними суду на свій захист своїх аргументів щодо предмету спору і доведеності перед судом їх переконливості для обгунтованості правомірності чи неправомірності порушення справи, їх відсутність виключає можливість змагальності сторін, при цьому посилаються на Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/ 2009 від 30 червня 2009 року та вважають розгляд скарги без їх участі грубим порушенням чинного законодавства та суддівської етики.
На апеляційну скаргу прокурора Червонозаводського району м. Харкова подано заперечення ОСОБА_1, яка вважає постанову судді від 03 жовтня 2012 року законною та обґрунтованою, апеляцію прокурора та суддів Апеляційного суду Харківської області такими, що не підлягають до задоволення, а тому просить їх відхилити.
Скаржниця ОСОБА_1 вважає, що постановою суду достовірно встановлено невідповідність дії органів прокуратури вимогам ст. 99 КПК України під час проведення перевірки та винесення 26.04.2012 року постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також факт їх ухилення від перевірки обставин порушення закону суддями Апеляційного суду Харківської області та не виконання прокуратурою вимог ч.3,6 ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Будучи належним чином повідомленими про день, час та апеляційного розгляду поданих апеляцій, в судове засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не з'явилися.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Черниша А.М., який підтримав апеляцію подану прокурором та просив скасувати постанову судді, обговоривши доводи апеляцій та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає подані апеляції підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно приписів зазначених в п. 7 Розділу Х1 « Перехідні положення » оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершаються у порядку, який діяв до набрання ним чинності, а тому колегія суддів розглядає подані апеляції на постанову судді від 3 жовтня 2012 року в порядку передбаченому КПК України в редакції 1960 року.
Колегією суддів встановлено, що за наслідками перевірки повідомлення громадянки ОСОБА_1 щодо притягнення до кримінальної відповідальності суддів Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. 26.04.2012 року, тобто до набрання чинності новим КПК, старший помічник прокурора Червонозаводського району м. Харкова ухвалив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності і їх діях складу злочинів, на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
/ а. с. 31 - 33 відмовного матеріалу № 39 пр/12 )
За таких умов, суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова, отримавши 22.05.2012 року скаргу громадянки ОСОБА_1 на зазначену постанову від 26.04.2012 року, зобов'язаний був її розглядати у порядку, передбаченому Главою 22 КПК України в редакції 1960 року та зокрема за правилами і в порядку, який передбачений ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 236-1 КПК України ( в ред. 1960 року ) скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником, до районного суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, потягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Таким чином, отримавши скаргу громадянки ОСОБА_1 суддя місцевого суду зобов'язаний був достовірно пересвідчитися чи подана вона в передбачені законом терміни, а головне чи стосується постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2012 року її особистих інтересів, яких саме та лише при підтвердженні цих обставин, а також наявності достатніх матеріалів, призначити до розгляду і розглянути скаргу по суті.
Проте, зазначені вимоги закону суддею місцевого суду не були виконані, перелічені і суттєві обставини не були з'ясовані, тому постанова про задоволення скарги громадянки ОСОБА_1, як вірно зазначив прокурор в своїй апеляції, ухвалена передчасно.
Із наявних матеріалів вбачається, що 18.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова була ухвалена окрема ухвала на адресу Генерального Прокурора України де зверталася увага на недоліки в роботі лише посадових і підлеглих йому осіб прокуратури Харківської області та прокуратури Жовтневого району м. Харкова, а також одночасно про наведене повідомлялися згадані підрозділи органів прокуратури.
/ а. с. 6 /
31.01.2012 року окрема ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова була скасована ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області, що стало підставою до звернення громадянки ОСОБА_1 до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності суддів, які входили до складу цієї судової колегії.
/ а. с. 10 /
За таких умов, суддя місцевого суду, при отриманні скарги громадянки ОСОБА_1, зобов'язаний був з'ясувати, яким чином стосується її особистих інтересів окрема ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.11.2011 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 20.01.2012 року, 24.01.2012 року, 31.01.2012 року та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2012 року відносно суддів Апеляційного суду Харківської області, які в складі судової колегії її скасували.
Поряд з цим, розглядаючи скаргу громадянки ОСОБА_1, яка вважала незаконною постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно суддів Апеляційного суду Харківської області, суд не повідомив їх про час та місце її розгляду, в той час коли вирішення цього питання безпосередньо торкається їх інтересів, а тому їх твердження про порушення судом положень ч. 1 ст. 55 Конституції України не позбавлене підстав.
Відповідно до ч. 3 ст.48 Закону України « Про судоустрій і статус суддів » стосовно судді може бути порушено кримінальну справу лише Генеральним прокурором України або його заступником, як на це послався суд.
Розглянувши скаргу, згідно ст. 236-2 КПК України ( в ред. 1960 року), суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає
матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) лишає скаргу без задоволення.
Предметом розгляду судом скарги громадянки ОСОБА_1 була постанова органів прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи відносно суддів апеляційної інстанції.
Скасовуючи згадану постанову прокурора та направляючи матеріали перевірки Генеральній прокуратурі України, а не для проведення додаткової перевірки, як цього вимагає ст. 236-2 КПК України, суд не вказав за яких підстав матеріали підлягають направленню саме Генеральній прокуратурі України для прийняття рішення, передбаченого ст. 97 КПК України.
Більше того, суд не вказав, які саме слід провести додаткові дії з метою, як на його думку, повної, об'єктивної та всебічної перевірки повідомлення громадянки ОСОБА_1, а також не перевірив, чи оскаржувала остання ухвалені згаданими суддями судові рішення на предмет їх обґрунтованості та законності.
Слід також зазначити, що питання та обставини, які б давали можливість прийняти за розглядом скарги законне та обгрунтоване рішення, судом фактично не з'ясовані, судове засідання суддею проведено вочевидь формально, протокол судового засідання, який не підписаний головуючим по справі, не містить будь-яких даних щодо мотивів поданої скарги, її обгрунтування, а також не містить змісту заперечень прокурора.
/ а. с. 29 - 30 /
Виходячи з наведеного, подані апеляції підлягають до задоволення, а постанова судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів за скаргою громадянки ОСОБА_1 на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Підчас розгляду, суду слід усунути перелічені недоліки, з'ясувати всі обставини, які мають істотне значення для прийняття законного і обгрунованого рішення, в тому числі і ті, на які посилаються апелянти.
Керуючись ст. 362, 366 КПК України ( в ред. 1960 року) та п. 7 Розділу Х1 « Перехідні положення», колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора прокуратури Червонозаводського району м. Харкова та ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2012 року про скасування постанови старшого помічника прокурора Червонозаводського районного суду м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2012 року - скасувати та матеріали за скаргою громадянки ОСОБА_1 направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
С У Д Д І :
Гавриш В.М. Гонтар А.А. Довгаль С.А.