АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області складі:
Головуючого Декайла П.В.
суддів Татарчука В.Г., Крукевича М.Н.
за участю прокурора Парусова А.Р.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 8 листопада 2006 року кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено - за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на З
роки позбавлення волі,
ОСОБА_3, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено - за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на З
роки позбавлення волі,
Справа № 11 - 325, 2006 р. Головуючий у І інстанції -Берегуляк Ф.Г.
Категорія - ч.2 ст. 187 КК України Доповідач - Декайло П.В.
ОСОБА_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого в порядку ст.89 КК України, -
засуджено - за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на З
роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишений судом попередній - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Судом постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_5 170 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.
Судом постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 47 грн. 06 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у тому, що вони в ніч з 31 січня на 1 лютого 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на набережній ставу, що по вул. Мазепи в м. Тернополі, за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, поєднаний із застосуванням до них фізичного насильства небезпечного для їх життя і здоров'я, нанісши їм удари руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши потерпілим легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, заволодівши мобільним телефоном "Samsung SGH N-500", гаманцем, грішми та іншим майном ОСОБА_6, а всього на загальну суму 524 грн., ОСОБА_7 грішми в сумі 10 грн.
В апеляції та доповнені до неї захисник ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить скасувати вирок так як органами досудового слідства та судом допущені однобічність та неповнота досудового і судового слідства, а судом допущена невідповідність висновків фактичним обставинам справи, та невідповідність призначеної міри покарання особі засуджених і тяжкості злочину посилаючись на те, що у засуджених не було умислу на скоєння розбою, а виник раптовий умисел на вчинення грабежу у зв'язку з чим судом допущена помилка при розмежуванні цих складів злочину. Крім цього вважає, що необхідно провести у справі додаткову судово - медичну експертизу так як наявні експертизи викликають сумнів, після чого слід перекваліфікувати дії засуджених на ч.2 ст. 186 КК України і призначити їм покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Також вважає, що при призначенні покарання засудженим судом не враховано, що засудженні розкаялися у вчиненому, сприяли розкриттю злочину та думку потерпілих.
ОСОБА_4 - вирок не оскаржує.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу та доповнення до неї, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 які просять змінити вирок в частині призначеного покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, так як вони щиро розкаялись у вчиненому, шкоду завдану потерпілому повністю відшкодували, міркування прокурора про те, що органом досудового слідства та судом дотримано вимог ст.ст. 22, 368 КПК України, вирок суду є законним та обґрунтованим, покарання засудженим призначено у відповідності до вимог закону, підстав для його скасування чи зміни як в частині кваліфікації їх дій так і в частині призначеного їм покарання немає, а тому скаргу захисника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга захисника до задоволення не підлягає.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства дотримано вимог ст.22 КПК України та вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлено як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинувачених, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують їх відповідальність.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, аналіз яким суд дав у вироку, і є обґрунтованими.
Так у судовому засіданні ОСОБА_2,. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали свою вину у вчинені інкримінованого їм злочину, дали пояснення згідно змісту пред'явленого їм обвинувачення, повністю погодилися зі всіма доказами по справі, що були зібрані в ході досудового слідства та досліджені судом.
Що ж стосується тверджень захисника, що дії засуджених кваліфіковані не вірно так як у засуджених не було умислу на скоєння розбою та те, що органами досудового слідства та судом не взято до уваги характер та ступінь насильства заподіяного в момент вчинення злочину, а тому допущена помилка при кваліфікації їх дій, колегія суддів вважає, що вони є помилковими.
Як убачається з висновку додаткової судово медичної експертизи № 778 діями засуджених потерпілому ОСОБА_5 були спричинені синець чола, садно повік правого ока, травма голови, яка супроводжувалась струсом головного мозку.
Отримана травма голови, належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 825 ОСОБА_7 під час нападу була заподіяна травма голови яка за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розлад здоров'я.
Вказані висновки судово-медичних експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам, а тому суд не мав підстав сумніватись у їх достовірності.
У колегії суддів дані висновки судово медичних експертиз сумнівів не викликають, а тому наведені у скарзі захисником ОСОБА_1 мотиви для проведення додаткової судово-медичної експертизи є безпідставні.
У відповідності до п. п. 8, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» від 25 грудня 1992 року № 12 з послідуючими змінами -розбоєм слід розуміти відкритий чи таємний напад з метою заволодіння приватним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого насильство - це заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я .
Отже, наведені захисником у скарзі доводи про те, що органами досудового слідства та судом допущені однобічність та неповнота досудового і судового слідства у зв'язку з чим дії засуджених невірно кваліфіковано за ч.2 ст. 187 КК України, - спростовуються зібраними у справі доказами і є безпідставними.
На підставі аналізу й оцінки наведених та інших доказів суд дійшов обґрунтованого висновку, що засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров»я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб.
Дії засуджених правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 187 К України.
Що ж стосується тверджень захисника ОСОБА_1, що призначене засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 покарання є надто суворим, то колегія суддів з таким його твердженням не погоджується. Так судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості скоєного ними злочину, їх особу, те, що вони щиро розкаялись у вчиненому та інші обставини, що пом'якшують покарання. З урахуванням усіх обставин, що пом'якшують покарання, суд призначив засудженим більш м"яке покарання, ніж передбачено законом. Призначене судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65-67 КК України і є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення засудженим міри покарання колегія суддів не вбачає як і не вбачає підстав для застосування до них ст.75 КК України, тобто звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням так як вони вчинили тяжкий злочин, в групі осіб. За таких обставин колегія суддів вважає, що їх виправлення не можливе без відбування покарання.
Вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено, а тому скарга захисника не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що підлягає виключенню із вступної частини вироку посилання суду першої інстанції на судимість ОСОБА_4, так як відповідно до п.1 ч.1 ст.89 КК України особа визнається такою, що немає судимості, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину . Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2005 року ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання, в зв'язку із закінченням іспитового строку.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.356, 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2006 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_3 залишити - без змін.
В порядку ч.2 ст.365 КПК України виключити з вступної частини вироку посилання суду першої інстанції на судимість ОСОБА_4.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду залишити без змін.