ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.13 Справа№ 5015/5421/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Рубіжне, Луганська область
до відповідача: Корпорація «Енергоресурс-Інвест», м. Львів
про: стягнення 2 136 973,56 грн. за Договором поставки № 188-ПЕ від 22.05.2012 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Харко Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Горланов М.О. (довіреність № 10/2013 від 03.01.2013 року)
від відповідача: Дуб О.Р. - адвокат (довіреність № 77 від 11.02.2013 року)
Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», Луганська область, м. Рубіжне до Корпорації «Енергоресурс-Інвест», м. Львів про стягнення 2 136 973,56 грн. за Договором поставки № 188-ПЕ від 22.05.2012 року.
Ухвалою суду від 25.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.01.2013 року. Ухвалою суду від 10.01.2013 року розгляд справи відкладено на 12.02.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 188-ПЕ від 22.05.2012 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 136 973,56 грн., з яких: 2 038 875,00 грн. - борг за поставлений товар, 38 723,12 грн. - неустойка, 7 744,62 грн. - три проценти річних, 51 630,82 грн. - проценти за користування чужими коштами.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та поданій 12.02.2013 року заяві за вх.№4004/13 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7 744,62 грн. 3 % річних та 51 630,82 грн. - процентів за користування чужими коштами. Крім того, зазначив, що між сторонами досягнуто домовленості про розстрочення боргу на умовах відповідача.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов визнав частково. 11.02.2013 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву за вх.№3860/13 про розстрочку виконання рішення, відповідно до якої просить суд розстрочити виконання рішення суду згідно наступного графіку: до 25 лютого 2013 року - 500 000,00 грн. основного боргу; до 25 березня 2013 року - 700 000,00 грн. основного боргу; до 25 квітня 2013 року - 920 337,59 грн., що включає 838 875,00 грн. основного боргу, 42 739,47 грн. судового збору, 38 723,12 грн. відшкодування неустойки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
22.05.2012 року між ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (Продавець) та Корпорація «Енергоресурс-Інвест» (Покупець) укладено договір поставки № 188-ПЕ, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (поліетилен та інші супутні товари), а Покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору поставки сторони домовились, що поставка товару буде здійснюватись партіями (партією вважається обсяг товарів зазначений в одній видатковій накладній). Пунктом 3.6. Договору погодили, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент поставки товару, що підтверджується складанням відповідної видаткової накладної.
Так, на підтвердження приймання-передачі товару від Продавця до Покупця представниками сторін було підписано наступні видаткові накладні:
1) № ЦБ3005/008 від 30.05.2012 р. на суму 365 062,50 грн.;
2) № ЦБ0606/003 від 06.06.2012 р. на суму 357 843,75 грн.;
3) № ЦБ1906/016 від 19.06.2012 р. на суму 338 250,00 грн.;
4) № ЦБ1906/019 від 19.06.2012 р. на суму 338 250,00 грн.;
5) № ЦБ2906/006 від 29.06.2012 р. на суму 334 125,00 грн.;
6) № ЦБ0407/011 від 04.07.2012 р. на суму 330 000,00 грн.;
7) № ЦБ0607/015 від 06.07.2012 р. на суму 325 875,00 грн.;
8) № ЦБ 1607/015 від 16.07.2012 р. на суму 319 687,50 грн.;
9) № ЦБ2007/006 від 20.07.2012 р. на суму 319 687,50 грн.;
10) № ЕТП КЛ3008/007 від 30.08.2012 р. на суму 371 250,00 грн.;
11) № КЛ1009/009 від 10.09.2012 р. на суму 346 500,00 грн.;
12) № КЛ 1409/006 від 14.09.2012 р. на суму 430 031,25 грн.;
13) № ЕТП КЛ2409/007 від 24.09.2012 р. на суму 433 125,00 грн.;
14) № КЛ2509/007 від 25.09.2012 р. на суму 433 125,00 грн.;
15) № ЦБ2809/007 від 28.09.2012 р. на суму 422 812,50 грн.;
16) № КЛ0910/019 від 09.10.2012 р. на суму 416 625,00 грн.;
17) № ЕТП КЛ1210/001 від 12.10.2012 р. на суму 416 625,00 грн.
Відпуск товару здійснювався представникам Покупця на підставі наступних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей:
• № 4420 від 29.05.2012 р.;
• № 4523 від 19.06.2012 р.;
• № 4534 від 22.06.2012 р.;
• № 4586 від 03.07.2012 р.;
• № 4596 від 06.07.2012 р.;
• № 4624 від 13.07.2012 р.;
• № 4641 від 19.07.2012 р.;
• № 4808 від 30.08.2012 р.;
• № 4848 від 10.09.2012 р.;
• № 4874 від 14.09.2012 р.;
• № 4906 від 21.09.2012 р.;
• № 4918 від 25.09.2012 р.;
• № 4935 від 28.09.2012 р.;
• № 4979 від 09.10.2012 р.;
• № 4997 від 11.10.2012 р.
Копії вказаних накладних та довіреностей долучені до матеріалів справи.
Всього Продавцем в період з 30 травня по 12 жовтень 2012 року було відвантажено Покупцеві товар на загальну суму 6 298 875,00 грн.
В п. 2.1. Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату за поставлений йому товар у строк не пізніше 30 (тридцять) днів з моменту поставки товару.
Проте, як зазначає позивач, не зважаючи на встановлений Договором строк для проведення розрахунків, та наші звернення щодо термінового погашення заборгованості з оплати товару за Договором поставки № 188-ПЕ від 22.05.2012 р. у вигляді претензій № 432/2012 від 11.09.2012 р., та № 522/2012 від 04.12.2012 р., Покупцем зобов'язання перед Продавцем в повному обсязі виконані не були. На день подання позовної заяви від Покупця за поставлений по вищезазначеним накладним товар позивачем отримано оплату в сумі 4 260 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Сума заборгованості складає 2 038 875,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законом та договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено п. 5.2. Договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог загальний розмір неустойки, яка виникла в результаті несвоєчасного здійснення розрахунків за відвантажений Продавцем Покупцеві товар складає 38 723,12 грн.
Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Загальний розмір 3 % річних, нарахованих позивачем, складає 7 744,62 грн.
Частиною 3 статті 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку визначених законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як зазначено в ч. 5 ст. 694 ЦК України, в разі якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Частиною 2 статті 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У п. 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Покупець згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов'язаний сплатити проценти за використання чужих коштів в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати.
Загальний розмір процентів за користування чужими коштами, розрахований за період прострочення оплати, становить 51 630,82 грн.
12.02.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вх.№4004/13 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7 744,62 грн. 3 % річних та 51 630,82 грн. процентів за користування чужими коштами.
Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 7 744,62 грн. 3 % річних та 51 630,82 грн. процентів за користування чужими коштами. Враховуючи наведене, в цій частині провадження у справі слід припинити.
Крім того, враховуючи заяву відповідача за вх.№3860/13 від 12.02.2013 року про розстрочку виконання рішення, надання згоди позивачем на відстрочку виконання рішення на умовах відповідача, користуючись передбаченим пунктом 6 статті 83 ГПК України правом, суд задовольняє заяву відповідача та надає відстрочку виконання рішення суду згідно наступного графіку: до 25 лютого 2013 року - 500 000,00 грн. основного боргу; до 25 березня 2013 року - 700 000,00 грн. основного боргу; до 25 квітня 2013 року - 920 337,59 грн., що включає 838 875,00 грн. основного боргу, 42 739,47 грн. судового збору, 38 723,12 грн. відшкодування неустойки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 536, 625, 692, 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 198, 216, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Корпорації «Енергоресурс-Інвест» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 131, код ЄДРПОУ 30336890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, код ЄДРПОУ 33090871) 2 038 875,00 грн. боргу за поставлений товар, 38 723,12 грн. неустойки, 42 739,47 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення суду згідно наступного графіку: до 25 лютого 2013 року - 500 000,00 грн. основного боргу; до 25 березня 2013 року - 700 000,00 грн. основного боргу; до 25 квітня 2013 року - 920 337,59 грн., що включає 838 875,00 грн. основного боргу, 42 739,47 грн. судового збору, 38 723,12 грн. відшкодування неустойки.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7 744,62 грн. 3 % річних та 51 630,82 грн. - процентів за користування чужими коштами.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.02.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А