УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 9104/15916/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про зобов'язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Рівне звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, яким просив зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, починаючи з дня подання ним такої заяви 22 грудня 2009 року.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що сторонами не заперечується той факт, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, що також підтверджується відповідним посвідченням. При цьому вина позивача в тому, що відсутні первинні документи, які підтверджують факт його перебування в період з 19.09.1986 року по 25.11.1986 року в зоні ЧАЕС, відсутня, а такий факт підтверджений належними доказами.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що первинними документами не підтверджено факт роботи позивача у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів, тому права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача немає.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням.

22 грудня 2009 року після досягнення 50-річного віку він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку на 10 років.

Листом від 14 травня 2010 року № 6273/08 Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне відмовило позивачу у призначенні такої пенсії, посилаючись на те, що до заяви не подано необхідних документів, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така відмова незаконна, оскільки є наслідком формального вирішення даного питання.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.

Відповідно до ст. 15 цього Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій особам, які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

«Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122. У разі неможливості надання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження, а саме: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи у зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

При зверненні позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач надав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але не надав довідку форми № 122, оскільки згідно з довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 23.04.2010 року № 51208 підтвердити факт зайнятості позивача на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС неможливо, так як первинні документи Військової частини 38867 на зберігання не надходили.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 1986 році перебував у відрядженні для в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і у зв'язку з чим отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, яке було перереєстровано до 10.06.1997 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року.

Відповідач не заперечує той факт, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, спір зводиться до встановлення права позивача на такі пільги при призначенні пенсії за відсутності первинних документів, які безпосередньо підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що факт перебування позивача у зоні відчуження з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів підтверджуються іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, згідно з наказом по Рівненському обласному виробничому об'єднанню «Рівнетеплокомуненерго» від 19.09.1986 року № 118-л ОСОБА_1 було увільнено від роботи у зв'язку із призовом на учбові збори строком на 90 днів з 19 вересня 1986 року.

У довідці Рівненського міського військового комісаріату від 08.06.2006 № 94, виданій на підставі військового квитка, зазначено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.09.1986 року до 23.11.1986 року у складі Військової частини № 38867.

Крім того, як вбачається з наказу по Рівненському обласному виробничому об'єднанню «Рівнетеплокомуненерго» від 12.12.1986 року № 149-л позивачу було призначено виплату заробітної плати у підвищених розмірах відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року, № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», якою керівникам підприємств та організацій було надано право проводити оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по подоланню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифним ставкам і посадовим окладам. Конкретні розміри підвищення вказаних ставок (розцінок) і окладів встановлюються з врахуванням тяжкості і терміновості виконуваних робіт, а також виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР і особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючих службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади по військовому та спеціальному званню в подвійному розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що право особи, яка жертвуючи своїм здоров'ям виконувала обов'язок перед Батьківщиною, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, а збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Об'єктивна неможливість дослідження будь-яких документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на пільгове зниження пенсійного віку підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Додатково колегія суддів враховує, що як встановлено судом першої інстанції, базування Військової частини 38867 на території Української РСР носило тимчасовий характер і в даний час невідомо чи існує взагалі дана частина і де вона знаходиться.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-3543/10/1715 за позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про зобов'язання призначити пенсію - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький