Справа № 212/5998/2012
Провадження № 2/127/230/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2013 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саблук С. А.,
при секретарі Храновській І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що 15.09.2008 року між нею та ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір № 1301 добровільного страхування транспортного засобу в особі начальника Вінницького відділення ОСОБА_3 У відповідності до умов даного договору вона як Страхувальник, зобов’язувалась сплатити на користь ВАТ НАСК «Оранта» страховий платіж в розмірі 2 390 гривень, а ВАТ НАСК «Оранта», як Страховик, зобов’язувалось сплатити на її користь страхову суму в межах 53 000 гривень при настанні страхового випадку на умовах укладеного договору. Свої зобов’язання за даним договором позивачка виконала в повному обсязі, оплативши обумовлену страхову суму. Застрахованим транспортним засобом був автомобіль, належний ОСОБА_1 – GEELY MR 7151 A, реєстраційний номер НОМЕР_1. Так, 19.07.2009 року в м. Вінниці трапився страховий випадок – дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушивши правила дорожнього руху, пошкодив автомобіль позивачки, після чого остання звернулася до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно платіжного доручення № 6850 від 11.09.2009 року Відповідачем було сплачено страхове відшкодування за вказаним договором в розмірі 24 343,13 гривень на користь вигодо набувача – ВАТ «Плюс Банк». В той же час Відповідачем не було повідомлено ОСОБА_1 про те, яким чином ним було здійснено розрахунок страхової виплати. 23.12.2011 року позивачка звернулась із запитом до Відповідача, в якому просила надіслати на її адресу страховий акт та розрахунок страхового відшкодування. Листом від 18.01.2012 року їй було надано запитувані документи. Вважаючи, що Відповідач занизив суму страхового відшкодування, ОСОБА_1 що звернулась до суду з вказаним позовом.
В судове засідання представник позивача не з’явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з відповідача на користь позивачки 21453,99 гривень.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позов не визнає в повному обсязі.
В судове засідання представник третьої особи не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
15.09.2008 року між нею та ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір № 1301 добровільного страхування транспортного засобу в особі начальника Вінницького відділення ОСОБА_3
У відповідності до умов даного договору ОСОБА_1 як Страхувальник, зобов’язувалась сплатити на користь ВАТ НАСК «Оранта» страховий платіж в розмірі 2 390 гривень, а ВАТ НАСК «Оранта», як Страховик, зобов’язувалось сплатити на її користь страхову суму в межах 53 000 гривень при настанні страхового випадку на умовах укладеного договору.
Свої зобов’язання за даним договором позивачка виконала в повному обсязі, оплативши обумовлену страхову суму.
Застрахованим транспортним засобом був автомобіль, належний ОСОБА_1 – GEELY MR 7151 A, реєстраційний номер НОМЕР_1. Так, 19.07.2009 року в м. Вінниці трапився страховий випадок – дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушивши правила дорожнього руху, пошкодив автомобіль позивачки, після чого остання звернулася до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно платіжного доручення № 6850 від 11.09.2009 року Відповідачем було сплачено страхове відшкодування за вказаним договором в розмірі 24 343,13 гривень на користь вигодо набувача – ВАТ «Плюс Банк».
В той же час Відповідачем не було повідомлено ОСОБА_1 про те, яким чином ним було здійснено розрахунок страхової виплати.
23.12.2011 року позивачка звернулась із запитом до Відповідача, в якому просила надіслати на її адресу страховий акт та розрахунок страхового відшкодування.
Листом від 18.01.2012 року їй було надано запитувані документи.
Згідно розрахунку страхового відшкодування вбачається, що останній проводився наступним чином: Сума збитків (25 403,13 гривень) – сума франшизи (1 060,00 гривнь) = 24 343,13 гривень.
Це відповідає порядку визначення розміру збитків, зазначеного в розділі 2.12 укладеного між сторонами Договору.
Разом з тим сума збитків, яка була визначена страхувальником на підставі власного дослідження, є заниженою.
Так, згідно звіту дослідження спеціаліста – авто товарознавця № 09-640 матеріальний збиток, завданий позивачці як власнику автомобілю визначений в розмірі 30 483,76 гривень.
Відповідно до висновку даного дослідження від 08.09.2009 року № 1625 було зазначено, що завданий ОСОБА_1 збиток складає 48 872,48 гривень.
Крім того, в процесі розгляду даної справи було призначено авто товарознавчу експертизу, згідно висновку якої (№ 484Е – 08 від 21.09.2010 року) зазначено, що розмір завданого позивачці матеріального збитку складає 46 857,12 гривень.
Також такий розмір шкоди було встановлено і в рішенні суду – 46 857,12 гривень, яким було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4.
Відповідно до п. 2.12.1. Договору передбачено, що за цим договором відшкодуванню підлягають прямі збитки, заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до п. 2.12.3. Договору передбачено, що розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу, визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту.
Відповідно до п. 2.12.7 Договору передбачено, що розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру страхової суми, визначеної цим Договором, та/або дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на день настання страхового випадку.
Страхова сума на момент настання страхового випадку складала 48 079,19 гривень.
Таким чином, Відповідач на сьогоднішній день повинен виплатити позивачці:
46 857,12 грн. (розмір матеріального збитку) - 24 343,13 гривень (виплаченого відшкодування) – 1 060 (безумовна франшиза) = 21 453,99 гривень
Згідно п. 2.12.10.3. Договору передбачено, що страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми, встановленої цим Договором для транспортного засобу, за умови передачі пошкодженого застрахованого транспортного засобу й усіх прав на нього (вільних від вимоги, заборони, обмеження або права іншої особи) у власність Страховика.
Згідно ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 20 п.3 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, його, відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 268, 988, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 21 453 (двадцять одну тисячу чотириста п’ятдесят три) гривень 99 копійок.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» прийняти від ОСОБА_1 у власність залишки автомобілю GEELY MR 7151 A, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь держави судовий збір в сумі 214,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: