Справа0424/1128/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої Хомченко С.І.
при секретарі Назаренко А.В.
за участю прокурора Дегтярьова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: м. Марганець, вул. Східний квартал, б. 3 кв. 24, раніше судимого:
01.04.2009 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 04.06.2009 року ухвалою Чернігівського апеляційного суду вирок змінено з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, 01.07.2010 року звільнений умовно-достроково за постановою Коростенського міськсуду Житомирської області від 23.06.2010 року на 6 місяців 10 днів
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
9 лютого 2012 року, близько 11-05 год., підсудний ОСОБА_1 знаходився у банкомата ПАТ КБ «Приватбанк» біля будинку № 135 по вул. Київській в м. Марганці, маючи при собі пенсійну картку потерпілої ОСОБА_2, яку вона дала підсудному для зняття з рахунку грошей в сумі 1000 грн. З метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, підсудний ОСОБА_1 замість однієї тисячі гривень зняв з рахунку гроші в сумі 2000 грн., внаслідок чого навмисно заволодів грошима потерпілої в розмірі 1000 грн.
10 лютого 2012 року близько 11-00 год., підсудний ОСОБА_1, знаходячись у банкомата ПАТ КБ «Приватбанк» біля будинку № 135 по вул. Київській в м. Марганці, маючи при собі пенсійну картку потерпілої ОСОБА_2, яку вона дала підсудному для отримання квитанції про залишок коштів на рахунку, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, зняв з рахунку потерпілої гроші в сумі 4100 грн., внаслідок чого навмисно, повторно заволодів грошима потерпілої в розмірі 4100 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив обставини, вказані вище та пояснив, що потрібні були гроші, тому скористався довірою потерпілої. У вчиненому кається, просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, в зв’язку з повним визнанням вини підсудним, визнанням фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, суд не досліджує докази стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Вина підсудного у скоєнні злочину при зазначених у вироку обставинах підтверджується його показаннями.
Таким чином, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що він посягнув на чуже майно, скоїв злочин середньої тяжкості.
Суд також враховує особу підсудного, який раніше судимий, характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів не перебуває. Притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочину.
Таким чином, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе і достатнє без ізоляції від суспільства, оскільки підсудний вину визнав, розкаявся, що свідчить про те, що він не являється небезпечним для суспільства, тому суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, суд вважає за доцільне при призначенні покарання застосувати ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, позовні вимоги про стягнення коштів в розмірі 5100 грн. підлягають задоволенню, оскільки витікають із вчиненого підсудним злочину. Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 грошей в сумі 500 грн. за невиконання ремонтних робіт підлягають розгляду в порядку загального цивільного судочинства, оскільки не є наслідком вчиненого злочину. Позовні вимоги про стягнення з підсудного моральної шкоди в розмірі 20000 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки, дійсно, вчиненим злочином потерпілій завдано душевну травму, вона нервувала з приводу викрадення грошей та прикладала додаткових зусиль для організації свого життя, але суму в розмірі 20000 грн. суд вважає завищеною і тому, керуючись принципом виваженості та справедливості суд вважає за необхідне стягнути з підсудного 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання
- періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід – утримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_1 в залі суду негайно.
Речові докази – банківська пенсійна картка ОСОБА_2 - залишити потерпілій.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5100 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 1000 грн. в рахунок відкшкодування моральної шкоди, а всього 6100 грн.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: С . ОСОБА_4