Справа № 210/936/13-ц

Провадження №6/210/50/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

в складі головуючого судді Чайкіної О.В.,

при секретарі Ромашевському В.Є.,

за участі державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривий Ріг подання державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_1, погоджене з начальником Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_2, про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_1 11 лютого 2013 звернувся до суду із поданням, в якому просить вирішити питання про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов’язань за рішенням суду. 13.02.2013року зазначене подання передано у провадження судді Чайкіної О.В.

В обґрунтування підстав для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, в поданні зазначено, що ОСОБА_3 має невиконані зобов'язання на території України та ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. У зв'язку з цим існує можливість виїзду боржника за кордон, що призведе до ускладнення виконання виконавчого документа.

У судове засідання з’явився уповноважений представник Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ - державний виконавець Осьмак-Терновська С.В. підтримав подання повністю, просила суд вирішити питання про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до виконання зобов’язань за рішенням суду.

Суд, вивчивши матеріали подання, приходить до наступного.

На примусовому виконанні у Саксаганського відділі державної виконавчої служби Криворізького МУЮ міського управління юстиції знаходиться провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 24.02.2009р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справі № 2-1611/2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_5, 09.05.2003р. н. (з 10.02.2009р. і до досягнення дитиною повноліття).

У своєму поданні державний виконавець Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ зазначає, що боржник ухиляється від виконання судового рішення. В якості доказів ухилення боржника від виконання судового рішення залучено акти державного виконавця Осьмак-Терновської С.В. від 12.11.2012р., а також довідок з КП Дніпропетровської обласної ради “Криворізьке БТІ” від 28.09.2009р. про відсутність у боржника ОСОБА_3 нерухомого майна; інформація центрального серверу баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 12.11.2012р. про відсутність рухомого майна; Державного ощадного банку України від 25.09.2009р. про відсутність у боржника відкритих рахунків.

У судовому засіданні державний виконавець зазначив, що зі слів стягувача боржник ОСОБА_3 їздить на заробітки в Росію. Станом на 31.12.2013року за виконавчим листом, виданим 24.02.2009р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справі № 2-1611/2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_5, 09.05.2003р.н. утворилась заборгованість у сумі 24 654,19грн.. Крім того, державний виконавець зазначила, що боржник за викликами до Саксаганського ВДВС з’являвся, про відкриття виконавчого провадження повідомлений, частково сплачував аліменти, у 2009 та 2010-му роках надавав пояснення.

Право на свободу пересування має первинне закріплення у ст. 33 Конституції України, ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.18 ч.3 ст. 11 ЗУ “Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи - у праві виїзду за межі України регулюється ст.377-1 ЦПК України.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України. При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно листа Міністерства юстиції України “Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішенням судів” від 6 червня 2008 року № 25-32/507 подання повинно відповідати вимогам, що визначені цим листом, а саме подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень державного виконавця, боржник ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження повідомлений, частково сплатив борг, однак у подальшому став ухилятися від викликів державного виконавця, борг у повному обсязі він не сплатив.

Разом з тим, як вбачається з доданих до подання матеріалів справи, адреса проживання боржника співпадає з адресою проживання стягувача. При цьому, державним виконавцем встановлено, що боржник за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, однак до подання не надано доказів встановлення фактичного місця проживання боржника, його місця роботи. Боржник у розшук не оголошувався, його місце знаходження не встановлено.

Крім того, з наданих до суду матеріалів, які залучені до подання, вбачається, що боржник їздить на заробітки до Росії. Зазначена інформація записана зі слів стягувача, і не підтверджена жодними доказами у справі. Ані в поданні державного виконавця, а ні в матеріалах судової справи не міститься будь-яких належних та допустимих доказів ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання ним зобов'язань за рішенням суду, так само як і доказів його наміру залишити територію України з метою ухилення від виконання аліментних зобов’язань.

Крім того, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. Об’єктивних підстав, які б свідчили про наявність факту ухилення боржника від виконання зобов’язань судом не здобуту, а державним виконавцем не надано. При цьому, з доданих до подання матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем вживались заходи щодо встановлення фактичного місця знаходження боржника, оголошення його розшуку, направлення запитів щодо встановлення його місця роботи, тощо.

Суд зазначає, що один лише акт, складений державним виконавцем, не може бути належним та допустимим доказом того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду. Крім того, відсутність у суду матеріалів виконавчого провадження взагалі позбавляють суд дати оцінку діям боржника щодо факту ухилення від виконання рішення суду, оскільки суду не відомо, зокрема: чи повідомлявся боржник про відкриття щодо нього виконавчого провадження за виконавчим листом, які він надавав пояснення, коли і як він частково сплачував аліменти стягувачеві, чи викликався він до Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ з приводу невиконання рішення суду, і якщо так то за якою адресою надсилались йому повідомлення про виклик, адже як вбачається з акту державного виконавця від 12.11.2012року боржник за адресою АДРЕСА_1 тривалий час не проживає, що унеможливлює його обізнаність про дії державної виконавчого служби.

Як вбачається з позиції Вищого спеціалізованого суду України, зокрема абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, (ухвалених, зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин), у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Суд зазначає, що на теперішній час державним виконавцем не доведено належними та допустимими засобами доказування факту ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 217 ЦПК України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 1 Закону “Про виконавче провадження”, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_6 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України ОСОБА_3, 1974р.н.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

ОСОБА_7