Справа № 2-573/2008 року
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
10 вересня 2008 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої - суддi Монташевич С.М.,
секретаря - Шикор Г.В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Долинi справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач зазначив, що 03 лютого 2008 року приблизно о 8.00 годині ранку ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "ФІАТ-Добло», державний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі Долина-Львів. В с. Гошів Долинського району Івано-Франківської області вищевказаний автомобіль під керуванням відповідача раптово виїхав із-за повороту, з'їжджаючи з моста, повз домоволодіння позивача, порушуючи правила дорожнього руху, з”їхав з головної дороги, внаслідок чого заїхав в огорожу його подвір”я, зруйнувавши 21 бетонну плиту та 7 стовпчиків огорожі.
На місце пригоди виїхали працівники ДАІ, які склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 який направлений на розгляд за місцем проживання відповідача до Коломийського районного суду. А сам правопорушник, визнаючи свою вину, зобов'язався відшкодувати завдану йому шкоду, про що написав розписку та залишив свою візитну картку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зруйновано частину огорожі, з центральної проїжджої частини дороги його господарство залишилось необгородженим, що спричинило йому матеріальні збитки на загальну суму 6648,60 гривень.
Крім того, під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди він пережив сильний стрес, який потягнув за собою подальші переживання протягом тривалого часу, погіршення самопочуття, порушення сну, що в свою чергу зумовило для нього нервові зриви та порушення працездатності. Для відновлення знищеної залізобетонної огорожі необхідно понести матеріальні затрати, які становлять значну для нього суму. Огорожа, яка внаслідок ДТП виламана з фундаменту, є новою. Він є інвалідом 2 групи, своїми силами не має змоги відновити пошкоджену огорожу, тому змушений був неодноразово звертатись до відповідача з проханнями відновити її, проте останній відмовляється зробити це в добровільному порядку. Внаслідок цього частина його городу залишилась не обробленою та не засадженою, його земельна ділянка зі сторони проїжджої частини не огороджена, що ставить його у незручне становище, а також створює загрозу, що інші транспортні засоби можуть пошкодити його господарство ще більше, в тому числі і будинок, в якому він проживає. Щоб прибрати уламки огорожі до Великодніх свят та щоб хоч частково обробити земельну ділянку, він змушений був звертатися за допомогою до сусідів, що принижувало його в їхніх очах, а також в очах інших односельчан та прихожан Гошівського монастиря, через такий стан його господарства. З метою захисту своїх прав він змушений звертатися у різні інстанції, що вимагає у нього додаткових зусиль для організації його життя, фінансових та часових затрат. Все вище перераховане зумовило для нього моральні страждання.
Вважає, що неправомірними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 5000 гривень.
У добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати йому матеріальні збитки та моральну шкоду, які заподіяні з вини останнього, що є порушенням його прав.
Оскільки у позасудовому порядку він не має можливості захистити свої права, тому змушений звертатися із позовною заявою до суду.
В судовому засiданнi позивач позовнi вимоги зменшив, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та АТ „Українська пожежно-страхова компанія” на його користь матеріальні збитки в розмірі 4698,60 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень, оскільки матеріальна шкода йому частково відшкодована у добровільному порядку, а також усі витрати по справі. Додатково пояснив, що для відновлення зруйнованої огорожі необхідно розбити бетонний фундамент, відновлювати його, улаштовувати нові стовпчики, придбати та встановити плити огорож, пофарбувати їх. Крім того треба замовляти транспортний засіб для вивезення сміття. Під час демонтажу пошкоджених 7 стовпчиків було зруйновано 14 м огорожі, тобто посипалась і плити, які були розміщені після сьомого стовпчика . Просив відновити пошкоджену огорожу або відшкодувати вартість матеріалів та робіт, які необхідно провести для відновлення огорожі, а також врахувати, що від часу, коли проводилась оцінка та складався кошторис, пройшов деякий проміжок часу і ціни за той час піднялись. Не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності та взяти до уваги подані ним заперечення проти позову ОСОБА_1 Зі змісту зазначеного заперечення вбачається, що з позовними вимогами він не згідний в зв'язку з тим, що автомобіль марки „Фіат Добло”, державний номер НОМЕР_1 що належить ВАТ «Зелена аптека» № 128 і яким він керував, застрахований згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в Коломийському відділенні АТ „Українська пожежно-страхова компанія” і є забезпеченим транспортним засобом, а подія що сталась є страховим випадком, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди. Страхувальник частково компенсував потерпілому ОСОБА_1 завдану шкоду. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник вiдповiдача АТ „Українська пожежно-страхова компанія” в судове засідання на неодноразові виклики не з`являвся, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослiдивши здобутi в судовому засiданнi докази в їх сукупностi, вважає що позов пiдлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
П. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Про те, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 03.02.2008 році, винним визнано ОСОБА_2, свідчать:
- постанова Коломийського міськрайонного суду від 05.03.2008 року, зі змісту якої вбачається, що 03.02.2008 року о 07 год. 30 хв. в с. Гошів Долинського району ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „Фіат Добло”, держномер НОМЕР_1 не врахував стану дорожнього покриття, внаслідок чого з”їхав з проїзної частини на узбіччя, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб та 12 м бетонної огорожі ОСОБА_1 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34.00 гривень (а.с. 25);
- довідка про обставини скоєння ДТП від 13.02.2008 року, відповідно до якої ДТП, яка сталася 03.02.2008 року о 07.30 год. в с. Гошів Долинського району, відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху (а.с. 33).
Про те, що ОСОБА_2 має право керування транспортним засобом марки „Фіат Добло”, держномер НОМЕР_1 свідчать подорожній лист службового легкового автомобіля № 387 від 03.02.2008 року та відрядна посвідка № 2 від 01.02.2008 року (а.с. 34-35).
Розмір заподіяної позивачу внаслідок ДТП від 03.02.2008 року шкоди підтверджується кошторисом та дефектним актом від 28.03.2008 року, згідно якого вартість матеріального збитку з врахуванням коштів, витрачених на виготовлення кошторису становить 6648,6 гривень (а.с. 4-11).
Як вбачається з розписки від 03.02.2008 року ОСОБА_2 зобов”язався відшкодувати понесені збитки при відновленні огорожі подвір”я ОСОБА_1 (а.с. 12).
Відповідно до повідомлення за вх. № 9466 від 27.08.2008 року та копії видаткового ордеру № 166 від 29.07.2008 року ОСОБА_1 відшкодована франшиза у розмірі 510 гривень (а.с. 49-50).
Те, що автомобіль марки „Фіат Добло Панорама”, н.з. НОМЕР_1 застрахований підтверджується:
- талоном обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який дійсний до 15.01.2009 року, спеціальний знак до Полісу серії ВВ № 517621 (а.с. 36);
- Полісом № ВВ/5176921, строк дії якого з 16.01.2008 року до 15.01.2009 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), - 25500 гривень (а.с. 37).
В судовому засіданні встановлено, що ДТП, внаслідок якої позивачу була завдана матеріальна шкода, відбулася з вини відповідача ОСОБА_2 Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 належить ВАТ „Зелена аптека”. Між ВАТ „Зелена аптека” та АТ „Українська пожежно-страхова компанія” укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до даного договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки „Фіат Добло Панорама”, н.з. НОМЕР_1 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить двадцять п»ять тисяч гривень. Дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 03.02.2008 року, була страховим випадком, внаслідок якого ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода на суму 6648,60 гривень, та яка на даний час частково відшкодована. АТ „Українська пожежно-страхова компанія” не представила жодного доказу, яким вони обґрунтовують розмір матеріальної шкоди, компенсованої позивачу.
Таким чином суд приходить до висновку, що згідно норм чинного законодавства відшкодовувати матеріальні збитки повинен скраховик, а саме АТ „Українська пожежно-страхова компанія”, яка є співвідповідачем по справі, а тому зменшені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди є підставні та підлягають до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, з вини відповідача ОСОБА_2 позивачу завдані моральні збитки, так як внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він пережив сильний стрес, який потягнув за собою подальші переживання протягом тривалого часу, погіршення самопочуття, порушення сну, нервові зриви та порушення працездатності. Внаслідок того, що залізобетонна огорожа його земельної ділянки частково знищена, її відновлення потребує матеріальних затрат, які становлять значну для нього суму. Позивач інвалід 2 групи, своїми силами не має змоги відновити пошкоджену огорожу, тому змушений був звертатись до сторонніх людей, а також до відповідача з проханнями відновити її, проте останній відмовляється зробити це в добровільному порядку. Частина його городу залишилась не обробленою та не засадженою, його земельна ділянка зі сторони проїжджої частини не огороджена, що ставить позивача у незручне становище, а також створює загрозу, що інші транспортні засоби можуть пошкодити його господарство ще більше, в тому числі і будинок, в якому він проживає. З цих підстав позов в частині виплати моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та можливості їх відновлення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому суд приходить до висновку, що оскільки позивач зазнав моральних збитків у зв'язку із знищенням та пошкодженням його майна, то відшкодовувати їх повинна особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП, а саме відповідач ОСОБА_2
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 9, 22, 28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року, керуючись ст.ст. 208, 209, 215, 218, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Р I Ш И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” на користь ОСОБА_1 4698,60 гривень (чотири тисячі шістсот дев”яносто вісім гривень 60 копійок) матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
1000,00 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 30 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення, сплачених позивачем при зверненні до суду.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави 51 гривню державного мита.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана не пізніше 10 (десяти) днів з дня отримання ним копії заочного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: