Справа № 117/187/13-ц

У Х В А Л А

13 лютого 2013 року                                                                                  смт. Совєтський          Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Шевченко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 495566 гривень 15 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми за прострочку виконання грошового зобов’язання в сумі 21343 гривні 23 копійки, процентів за користування грошовими коштами в сумі 70977 гривень 92 копійки, а загалом 587887 гривень 15 копійок. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 гривню. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 21 грудня 2010 року та 14 квітня 2011 року було укладено договір позики, за яким позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 12000 доларів США та 50000 доларів США, відповідно, які ОСОБА_2 зобов’язався повернути позивачу в строк до 01 серпня 2011 року. Позивач зазначає, що оскільки відповідач в порушення вимог ст.1049 ЦК України належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме в строк не повернув позичені кошти він у відповідності до ст.625 ЦК України зобов’язаний сплатити трьох процентів річних від простроченої суми. Крім того, позивач зазначає, що оскільки договором позики не визначені проценти від суми позики, які отримує позикодавець, то у відповідності до ст.1048 ЦК України розмір зазначених процентів повинен визначатися на рівні облікової ставки Національного банку України. За таких обставин, на думку позивача, є всі підстави для задоволення поданого ним позову.

          На адресу суду також надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання за договором позики, у зв’язку з чим між сторонами правочину виник спір. При цьому ціна позову дорівнює 591328 гривнам 30 копійкам, що на думку позивача є підставою для забезпечення позову. ОСОБА_1 зазначає, що враховуючи тривалість неповернення відповідачем боргу та його розмір, є всі підстави відповідно до ст.151 ЦПК України вжити заходи для забезпечення позову, оскільки у противному випадку це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. За таких обставин, ОСОБА_1 просить у порядку забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, та грошові кошти, де б вони не знаходились, які належать на праві власності ОСОБА_2 на суму не більше 587887 гривень 15 копійок.

          Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України та роз’яснень, які містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається після відкриття провадження у цивільній справі. Згідно п.7 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).

Провадження у цивільній справі за зазначеним позовом було відкрито ухвалою Совєтського районного суду АР Крим 13 лютого 2013 року, після надходження відповідно до положень ст.122 ЦПК України інформації про зареєстроване місце проживання відповідача від Совєтського районного сектору ГУ ДМС України в АР Крим.

Вивченням заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів встановлено наступне.

Між сторонами виник спір, який витікає з договорів позики. Ціна позову дорівнює 587887 гривнам 15 копійкам.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи наведене, доходжу висновку, що маються підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, де б воно не знаходилося, але на суму не більше 587887 гривень 15 копійок, оскільки невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання позивача: АР Крим, Совєтський район, с.Некрасовка, вул.Совєтська, б.55) про забезпечення позову задовольнити.

У порядку забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, які належать на праві власності ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), де б такі не знаходилися, але на суму не більше 587887 (п’ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 15 копійок.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно надіслати до відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції АР Крим – для виконання, до Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим, Відділу державної реєстрації речових прав Совєтського районного управління юстиції, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим – до відома.

Копію ухвали негайно після її виконання надіслати ОСОБА_2.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду, який її виніс, заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня отримання її копії до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Суддя:                                                              В.В.Шевченко