Справа № 0603/8264/12
Провадження № 2/0603/2726/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
11.02.2013 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
провизнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядженні майном, яке належить йому на праві власності, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, та зняти її з реєстрації за вказаною адресою.
Від ОСОБА_2 заперечень проти позову не надходило.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте від нього надійшла заява, у якій він просить розглянути справу за його відсутності та зазначає, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до абзацу четвертого частини п'ятої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України за адресою її місця проживання (місця перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, проте повідомлення про виклик (з доданими документами) нею отримано не було. Повідомлення про виклик (з доданими документами) було повернуто до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області оператором поштового зв'язку у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Зі змісту абзаців четвертого та п'ятого частини п'ятої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України впливає, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи викладене у попередніх двох абзацах, положення статей 224 – 226 Цивільного процесуального кодексу України та відсутність заперечень з боку ОСОБА_1 щодо заочного розгляду справи, у судовому засіданні під час розгляду справи судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне
ОСОБА_1 є власником квартири № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 11.09.2006 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.02.2007 р. (а. с. 4, 5).
За вказаною адресою також зареєстровано ОСОБА_2, що підтверджується довідкою № 02 від 18.12.2012 р. Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 та листом від 22.12.2012 р. № 1198 Бердичівського районного сектору УДМС України в Житомирській області (а. с. 8, 11).
У якості однієї з підстав позову ОСОБА_1 посилається на те, що він позбавлений можливості вільно розпоряджатись належною йому квартирою, зокрема, не може продати її, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована у ній та у добровільному порядку знятись з реєстрації не бажає. При цьому у якості правової підстави позову ОСОБА_1 посилається на статтю 391 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд зазначає, що реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не є обставиною, яка у відповідності до вимог законодавства України перешкоджає ОСОБА_1 вільно розпоряджатись вказаною квартирою, власником якої він є, зокрема, продати її. Законодавство України не містить положень, які б встановлювали, що продаж квартири має здійснюватись виключно за відсутності зареєстрованих у ній осіб.
Посилання на інші обставини, які б вказували на те, що реєстрація ОСОБА_2 у квартирі № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, перешкоджає ОСОБА_1 користуватись та розпоряджатись вказаною квартирою у позовній заяві відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів того, що реєстрація ОСОБА_2 у квартирі № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, створює йому як власнику цієї квартири перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання нею.
У якості іншої підстави позову ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає з червня 2012 р.
Суд вказує, що дійсно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає з 22.06.2012 р., що підтверджується актами № 14 від 22.06.2012 р. та № 01 від 18.12.2012 р. (а. с. 6, 7).
Разом з тим, згідно зі статтею 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
ОСОБА_1 не надав доказів, які б вказували на те, що між ним та ОСОБА_2 встановлено домовленість щодо втрати ОСОБА_2 права користування належною йому квартирою № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, у випадку її відсутності у цій квартирі без поважних причин.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що підставою для втрати ОСОБА_2 права користування квартирою № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, яка належить ОСОБА_1, є її відсутність у цій квартирі без поважних причин понад один рік.
Однак, як зазначалось вище, ОСОБА_2 відсутня у зазначеній квартирі з 22.06.2012 р., тобто менше одного року, а відтак не втратила права користування нею.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою № 13 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 40-А, необхідно відмовити.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, також слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не довів, що між ним та державним органом, до компетенції якого належить здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, ведення відповідних реєстраційних обліків, існує спір щодо зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку. Крім того, цей орган не є відповідачем у справі.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 – 60, 64, 79, 88, 208, 209, 212 – 215, 224 – 226 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Роз'яснити, що:
– дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
– апеляційна скарга на дане рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
– апеляційна скарга на дане рішення може бути також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки;
– дане рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд цього рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В. Корбут