Справа №1-202/2011

Провадження №1/201/38/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Єрмічової В.В.,

з участю секретаря Лебедевіч Н.А.,

з участю прокурора Слабого О.В.,

з участю захисника підсудного адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Попівці Барського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше не судимого, в злочинах, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.296 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. перебуваючи разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2, умисно, з хуліганських спонукань , грубо порушуючи громадський порядок , з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжується особливою зухвалістю , маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що діє протиправно і бажаючи діяти саме таким чином, наніс один удар головою потерпілому ОСОБА_6 в обличчя, від якого останній впав на підлогу. Після чого, наніс лежачому на підлозі ОСОБА_6 один удар правою ногою в область живота, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №162 від 22.08.2011 року у ОСОБА_6 мало місце: закрита тупа травма живота - розрив брижі тонкого кишковика, гангрена тонкого кишковика, внутрішньочеревна кровотеча (1000 мл). Вказані ушкодження виникли від одноразової дії тупого твердого предмету в ділянку живота, можливо і 05.03.2011 року та за ознакою загрозливих для життя явищ відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (пункт 2.1.3 «л» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 р.).

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів визнав повністю та суду пояснив, що 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. він перебував разом із ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2. Після того, як ОСОБА_6 на його зауваження не припинив виражатись до присутніх нецензурною лайкою, він наніс потерпілому один удар головою в обличчя, від якого останній впав на підлогу. Після чого, він наніс лежачому на підлозі ОСОБА_6 один удар правою ногою в область живота. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відтягнули його від ОСОБА_6 за одяг. Він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з будинку і він пішов додому. Згодом йому стало відомо , що ОСОБА_6 було доставлено в лікарню , де він перебував на лікуванні. Які саме тілесні ушкодження були виявлені у потерпілого йому не відомо. В скоєному щиро кається, на даний час з потерпілим примирився, частково відшкодував завдані йому збитки, претензій матеріального та морального характеру потерпілий до нього не має, просить суд суворо не карати та не позбавляти його волі.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.296 КК України, його вина доведена в судовому засіданні показаннями потерпілої, свідка та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. він перебував разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2. В цей час між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка під час якої підсудний наніс йому один удар головою в обличчя, від якого він впав на підлогу , і вже лежачому, підсудний наніс йому один удар правою ногою в область живота, від якого у нього виник біль в животі. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_2 за одяг , щоб він більше не наносив йому ударів. Після чого ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з будинку, , а він продовжував лежати на підлозі , оскільки не міг піднятись через сильний біль в животі. Коли повернувся ОСОБА_3, останній разом із ОСОБА_5 допомогли йому дійти додому. Матері не повідомляв за яких обставин з`явився біль в животі. Наступного дня через посилення болю в животі він викликав «Швидку допомогу» і його було доставлено в хірургічне відділення Барської ЦРЛ , де його було прооперовано з приводу розриву брижі тонкого кишковика. 12.03.2011 року він звернувся з заявою до міліції з приводу його побиття ОСОБА_2 На даний час підсудний з ним примирився, частково відшкодував завдані йому збитки, претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, просить суд суворо не карати та не позбавляти підсудного волі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. він перебував в своєму будинку, що розташований по АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Через деякий час між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка під час якої підсудний наніс потерпілому один удар головою в обличчя, від якого він впав на підлогу , і вже лежачому, підсудний наніс потерпілому один удар правою ногою в область живота. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_2 від ОСОБА_6 за одяг , щоб він не наносив ударів потерпілому. Після чого ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з будинку. Через деякий час ОСОБА_6 пішов додому. Згодом йому стало відомо , що ОСОБА_6 було доставлено в лікарню , де він перебував на лікуванні. Які саме тілесні ушкодження були виявлені у потерпілого йому не відомо.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. він перебував разом із ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2. В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка під час якої підсудний наніс потерпілому один удар головою в обличчя, від якого останній впав на підлогу. Чи наніс підсудний удар ногою в область живота потерпілому йому не відомо. Він разом із ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_2 за одяг , щоб він не наносив ударів потерпілому. Після чого він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли з будинку. Згодом йому стало відомо , що ОСОБА_6 було доставлено в лікарню , де він перебував на лікуванні. Які саме тілесні ушкодження були виявлені у потерпілого йому не відомо.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 13.08.2011 року він був запрошений працівниками міліції понятим під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 В його присутності та іншого понятого ОСОБА_6 повідомив , що 05.03.2011 року біля 22 год. 30 хв. перебуваючи разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2, між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка під час якої підсудний наніс йому один удар головою в обличчя, від якого він впав на підлогу , і вже лежачому, підсудний наніс йому один удар правою ногою в область живота, від якого у нього виник біль в животі. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_2 за одяг , щоб він більше не наносив йому ударів. Після чого ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з будинку, а він продовжував лежати на підлозі , оскільки не міг піднятись через сильний біль в животі. Коли повернувся ОСОБА_3, останній разом із ОСОБА_5 допомогли йому дійти додому. Матері не повідомляв за яких обставин з`явився біль в животі. Наступного дня через посилення болю в животі він викликав «Швидку допомогу» і його було доставлено в хірургічне відділення Барської ЦРЛ , де було прооперовано з приводу розриву брижі тонкого кишковика. 12.03.2011 року він звернувся з заявою до міліції з приводу його побиття ОСОБА_2 При цьому потерпілий показав як саме та куди наносив йому удари підсудний.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_7

Крім визнання своєї вини підсудним його вина у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано , підтверджується показаннями потерпілого, свідків та матеріалами справи, а саме: рапортом оперативного чергового Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Гожика О.В. від 06.03.2011 року про те, що в чергову частину Барського РВ УМВС України у Вінницькій області по телефону 102 поступило повідомлення чергового лікаря Барської ЦРЛ про те, що з тілесними ушкодженнями у вигляді некрозу кишковика доставлено ОСОБА_6 (а.с.6); актом обстеження домоволодіння від 15.03.2011 року (а.с.9); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.08.2011 року та фототаблицею до нього (а.с.68-72); висновком експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи №162 від 22.08.2011 року в якому вказано, що у ОСОБА_6 мало місце: закрита тупа травма живота - розрив брижі тонкого кишковика, гангрена тонкого кишковика, внутрішньочеревна кровотеча (1000 мл). Вказані ушкодження виникли від одноразової дії тупого твердого предмету в ділянку живота, можливо і 05.03.2011 року та за ознакою загрозливих для життя явищ відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (пункт 2.1.3 «л» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 р) (а.с.84,86).

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена i його дії слід кваліфікувати: за ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; за ч.1 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, є тяжким злочином; злочин передбачений ч.1 ст.296 КК України, є злочином невеликої тяжкості; особу підсудного ОСОБА_2 - посередньо характеризується за місцем проживання, що підтверджується довідкою-характеристикою виданою Лісівською сільською радою Барського району Вінницької області (а.с.28), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою Барської ЦРЛ (а.с.30), задовільний стан здоров`я підсудного, про що останній повідомив суду, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме повністю визнання підсудним своєї вини , щире каяття у скоєному, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди , активне сприяння розкриттю злочину; клопотання потерпілого не позбавляти волі підсудного, і знаходить за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі; за ч.1 ст.296 КК України - в межах санкції даної статті; згідно ст.70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - утримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 15.07.2012 року.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі ст.ст.65 КК України, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним:

- за ч.1 ст.121 КК України , і застосувавши ст.69 КК України, обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.296 КК України , і призначити йому покарання у виді 2(двох) років обмеження волі.

Згідно ст.70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - утримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 15.07.2012 року.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою ,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: