Справа № 0101/6333/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Прищепа А.В.
при секретарі Захаровой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Алушті скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскаковой К.Є. від 21 вересня 2012 року,
ВСТАНОВИВ:
Уточнивши свої вимоги (а.с.68) ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскаковой К.Є., які виразились :
- у внесенні в акт від 28 листопада 2012 року недостовірної інформації;
- у вимозі до неї знести належні їй на праві власності господарські споруди: літня кухня літер «Ж» та сарай літер «Е», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
- у огляді належних їй побудов без залучення понятих;
- визнати незаконним бездіяльність головного держвиконавця Іскаковой К.Є., яке виразилось в не наданні їй та її представнику акту від 28 листопада 2012 року для ознайомлення та підписання;
- визнати незаконною та скасувати постанову головного держвиконавця Іскаковой К.Є. від 21 листопада 2012 року про накладення на неї штрафу у розмірі 170 гривень.
Скарга мотивована тим, що у провадженні головного держвиконавця Іскаковой К.Є. знаходиться виконавчий лист № 2-82/10 від 14 лютого 2011 року виданий Алуштинським міським судом на виконання рішення Апелляційного суду АРК від 08 грудня 2010 року. Відповідно до виконавчого листа вона зобов язана знести самовільне зведене господарське приміщення за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 17 кв м.
Держвиконавець направила їй постанову від 05 жовтня 2012 року у пункті 2 якої запропонувала надати докази самостійного виконання рішення суду.
Постановою від 21 листопада 2012 року на неї був накладений штраф у розмірі 170 гривень за невиконання рішення суду у добровільному порядку.
З метою визначення тактики примусового виконання рішення суду, держвиконавець заміряла належні їй на праві власності сарай та літню кухню, про що склала акт від 28 листопада 2012 року.
Вважає, що дії держвиконавця щодо накладення штрафу за не виконання у добровільному порядку рішення суду і вимоги про знесення споруд, зазначених у акті є протиправними. Внесені в акт дані являються недостовірними. При складанні акту держвиконавець не надала їй та її представнику ознайомитися з актом та підписати його, не залучила понятих.
На сьогодні у неї відсутнє господарське приміщення, яке за рішенням суду підлягало б знесенню. Вийшовши 28 листопада 2012 року за адресою - АДРЕСА_1 держвиконавець заміряла не самочинну господарську споруду площею 17 кв. м , а саме належні їй на праві власності сарай та літню кухню, яким присвоєно літери та склала про це акт, зазначивши споруди які на її думку слід знести (сарай та літня кухня). Ці господарські приміщення держвиконавець вимагає знести.
Також, зауважує, що в порушення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» поняті при складанні акту огляду 28.11.12р. залучені не були, з актом держвиконавець їй не дала можливості ознайомитися і підписати, а вимагала відразу підписати акт без ознайомлення.
В судовому засіданні заявник та її представники підтримали скаргу у повному обсязі.
Головний державний виконавець Іскакова К.Є. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист, який був виданий Алуштинським міським судом, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов язана знести самовільне зведене господарське приміщення за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 17 кв м.
05 жовтня 2012 року головним держвиконавцем Іскаковой К.Є. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та у пункті 2 запропоновано ОСОБА_1 самостійно виконати у 7-денний термін з дати направлення постанови, з явитись на прийом до державного виконавця та надати докази самостійного виконання рішення суду (а.с.24).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» - вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У встановлений законом строк добровільно рішення суду виконане не було, причини невиконання рішення суду державному виконавцю надані не були.
Постановою від 21 листопада 2012 року на ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 170 гривень за невиконання рішення суду у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У пункті 6 постанови Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» надано роз яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов язує боржника вчинити певні дії.
Оскільки доказів самостійного виконання рішення суду або оскарження постанови головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надані не були, тому за невиконання рішення суду держвиконавцем було накладено стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу.
Тільки після винесення постанови про накладенні штрафу, ОСОБА_1 27 листопада 2012 року направила до начальника відділу державної виконавчої служби клопотання в якому просила закінчити виконавче провадження на підставі ст.. 49 ч. 1 п. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у зв язку з тим, що самовільне зведене господарське приміщення не існує (а.с.74).
28 листопада 2012 року держвиконавец вийшла на місце та зробила заміри будівель, склала акт про площу будівель, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.60).
Як вбачається з акту та з пояснень держвиконавця, даний акт був складений на підставі Інструкції про проведення виконавчих дій без залучення понятих з метою визначення тактики примусового виконання рішення суду.
Згідно до п. 2.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; примусовим входженням до житлових будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилученні й передачі майна.
Таким чином, обов язковості присутності понятих при складанні акту держвиконавцем 28 листопада 2012 року не існувало.
Що стосується стверджень заявника про те, що держвиконавець вимагає знести належні їй на праві власності господарські споруди - літню кухню та сарай, суд вважає що складання вищезазначеного акту не є вимогою про знесення господарських будівель, а є лише документом, який відображає будівлі не земельній ділянці.
Представник заявника також вказує на бездіяльність державного виконавця яке виразилось в ненаданні акту від 28 листопада 2012 року для ознайомлення та підписання.
З дослідженого у судовому засіданні акту державного виконавця від 28 листопада 2012 року вбачається та не заперечувалось сторонами, що при складанні акту був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, але від підписи акту відмовився.
Також, слід зазначити, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, що також відображено у ст.. 14 ЦПК України - ознаки обов язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи на які посилається заявник в обґрунтування своєї скарги, суд не може прийняти до уваги, оскільки рішення суду по цивільній справі набрало чинності, був виданий виконавчий лист на примусове виконання рішення суду та заявник не звертався до головного державного виконавця з заявою про закриття виконавчого провадження з того приводу, що рішення суду вже виконане.
Також слід зауважити, що у судовому засіданні заявник та його представники мали неоднакову позицію щодо виконання рішення суду та висловлювали дві абсолютно протилежних думки, що рішення суду вже виконане та самочинної будівлі взагалі не існує.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця не суперечать вимогам діючого законодавства, здійснювались в межах його повноважень та права і свободи заявника цими діями порушені не були.
Керуючись ст.383,387 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскаковой К.Є. від 21 вересня 2012 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинським міський суд в порядку та строки передбачені ст..ст. 294-296 ЦПК України
Суддя: