АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 4024-06 Головуючий в їй інстанції- Гречаний В.А.
Категорія - 29 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів -Дерев'янко О.Г., Осіян О.М.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційним скаргам 1. ОСОБА_2, ОСОБА_3.
2. ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська на рішення Новомосковського міськрайонного Іуду Дніпропетровської області від 10 квітня 2006 року
за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Новомосковського міськвиконкому, Соціально-комунального підприємства „ТРУБНИК" про вселення, про визнання незаконною постанови про вселення, про визнання незаконним договору найму житлового приміщення, про визнання незаконним рішення міськвиконкому, про визнання права користування жилим приміщенням, про виселення, про визнання права користування житловим приміщенням, по зустрічному позову ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська до ОСОБА_1про визнання втратившим право на житлову площу:
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська про вселення, вказуючи на те, що під час його відсутності відповідач висилив його з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1. Вважаючи такі дії незаконними позивач просив суд всилити його в кімнату НОМЕР_1 , визнати відповідачку та її сім'ю втратившими право користування жилим приміщенням.
Під час розгляду справи позивач неодноразово доповнював та уточнював позовні вимоги. В останньому позові просив суд визнати постанову про виселення незаконною, вселити, визнати недійсним договір найму житлового приміщення, про виселення осіб, що займають жиле приміщення, про визнання права користування житловим приміщенням та визнати незаконним рішення міськвиконкому.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано незаконним постанову спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ВАТ „Новомосковський трубний завод" НОМЕР_2 про розкриття кімнати НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 і розподіл даної кімнати за сім'єю ОСОБА_2, визнано недійсним договір найму між ВАТ „Новомосковський трубний завод" і ОСОБА_2 на кімнату НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселено із даної квартири з наданням іншого жилого приміщення соціально-комунальним управлінням „Трубник", а ОСОБА_1 вселено в квартиру НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_1, та визнано за ним право користування цим жилим приміщенням, зобов'язавши соціально-комунальне управління „Грубник" укласти з ОСОБА_1 договір найму спірної квартири. Крім того, рішенням суду стягнуто на користь позивача з ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська моральну шкоду 10000 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з відповідачів витрати 107 грн.04 коп.
У задоволенні позовних вимог ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська до ОСОБА_1 про визнання втратившим право на житлову площу кімнати НОМЕР_1 буд. АДРЕСА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська ставить питання про скасування рішення суду вказуючи на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 також просять скасувати рішення суду, оскільки вважають, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши 'всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнаючи незаконним постанову спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ВАТ „Ново московський трубний завод" НОМЕР_2 розкриття кімнати НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 і розподілу цієї кімнати за сім'єю ОСОБА_2 суд не з'ясував, хто є власником гуртожитку, його правовий статус.
Надання житла у кімнатах гуртожитків регламентовано Примірним положенням про гуртожитки, у якому зазначено про можливість надання жилого приміщення для мешкання сімей відповідно до спільних рішень адміністрацій та профспілкових комітетів, при цьому укладання договору найму не передбачено, оскільки відповідно до вимог ст. 129 ЖК України громадянам видаються для вселення спеціальні ордера.
Згідно позовної заяви ОСОБА_1 від 13.04.2001 року ним зазначено, що рішенням Новомосковського міськвиконкому у грудні 1988 року йому надана квартира 37 в буд.. АДРЕСА_1, а згодом в позові він зазначив, що постановою спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Новомосковського трубного заводу від 21.12.1990 року була надана квартира НОМЕР_1, як поліпшення житлових умов, на склад сім'ї яка складає 4 чоловіка, площею 19,35 кв.м. у цьому ж будинку, при цьому у кімнату НОМЕР_1 він прописався 26.07.1990 року, тобто до надання житла, (а.с. 8,9,27 т. 1)
З матеріалів справи вбачається, що спеціальний ордер ОСОБА_1 для проживання у гуртожитку не видавався, в матеріалах справи він також відсутній, тому суд першої інстанції повинен був встановити чи відповідало вселення позивача у кімнату діючому законодавству, підстави вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру НОМЕР_1 із кімнати. Оскільки, згідно довідки житлово-комунального відділу Новомосковського трубного заводу від 07.02.1999 року ОСОБА_1 з дружиною та сином мешкає у гуртожитку для малосімейних за адресою АДРЕСА_1, ці обставини суд не перевірив.
Суд не встановив чи надавалось ОСОБА_1 або членам його сім'ї інше жиле приміщення як поліпшення житлових умов, оскільки він не був працівником ВАТ „Ново московський трубний завод", де та з якого часу він перебував на квартирному обліку у виконкомі.
Таким чином, суд визнаючи за позивачем право користування квартирою НОМЕР_1.(а.с. 32 т.1 ) не послався на обставини та матеріали справи і не навів підстави по цим вимогам.
Відповідно п. З ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції розглянув справу у відсутності представника Новомосковської міської ради депутатів, участь у справі якого має суттєве значення, оскільки житловий будинок для малосімейних, який використовується в якості сімейного гуртожитку для тимчасового забезпечення житловими приміщеннями невеликих родин по АДРЕСА_1 відповідно до рішення Новомосковської міської ради депутатів від 30.06.1999 року та рішення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів № 487 від 03.08.2001 року переданий у комунальну власність міста та прийнятий на утримання комунальним підприємством соціально-комунального управління „Трубник". ( а.с. 23, 55 т.1)
Тому, зобов'язавши соціально-комунальне управління „Трубник" надати сім'ї Смоквіних інше жиле приміщення, а з ОСОБА_1 укласти договір найму суд унеможливив виконання рішення суду, оскільки СКУ „Трубник" відповідно до угоди від 31.08.2001 року отримав житловий фонд тільки для обслуговування (а.с.64-65 т.1) та не є правонаступником ВАТ „НМТЗ", а також виконкому по цим питанням і не вирішує їх.
Тільки власник житла та виконавчий комітет місцевої влади вирішують питання громадян з приводу права користування та надання іншого приміщення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2001 року. ВАТ „Новомосковський трубний завод" пред'явив позов про визнання ОСОБА_1 втратившим право на користування жилим приміщенням у гуртожитку, а саме кімнатою НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з підстав Глави 2 Житлового Кодексу України, не звернувши уваги на те, що як надання житла у гуртожитку так і виселення регулюються Главою 4 цього кодексу. Суд не роз'яснив сторонам право на зміну або уточнення позовних вимог.
При розгляді справи суд першої інстанції не врахувавши ці вимоги закону позовні вимоги ВАТ „Новомосковський трубний завод" по суті не розглянув, не дав їм належної правової оцінки відповідно діючого законодавства.
Відповідно до п. 5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Суд своїм рішенням вирішив питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння не звернувши уваги на те, що відповідно до ухвали Новомосковського міського суду м. Дніпропетровська від 28.11.2003 року ці позовні вимоги залишено без розгляду. (а.с.НОМЕР_19 т. 1)
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню в цілому.
Керуючись ст.ст.218, 307, 311-3НОМЕР_1 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА: Апеляційні скарги ВАТ „Новомосковський трубний завод" м. Новомосковська та ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2006 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: