КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа№ 5011-10/11001-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: представник - Захаров П.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма «Тандем», м. Ромни Сумської обл.

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р.

у справі № 5011-10/11001-2012 (суддя Котков О.В.)

за позовом Приватного підприємства фірма «Тандем», м. Ромни Сумської обл.

до 1. Дочірнього підприємства «Дніпровський круг», м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП», м. Київ

про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. Приватне підприємство фірма «Тандем» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпровський круг», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у праві власності, укладеного 17.11.2010 р. між Дочірнім підприємством «Дніпровський круг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП», мотивуючи вимоги тим, що даний договір не відповідає вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 321 Цивільного кодексу України та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Зокрема, вказує на те, що 09.07.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 09/07/08-Р позивач купив майнові права на предмет договору - права на одержання у власність квартири № 1 в першому під'їзді на 1 поверсі в житловому комплексі із офісними приміщеннями, що будується за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. К. Маркса, 82-б, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом, а також право вимоги до ДП «Дніпровський круг» щодо будівництва та передачі у власність квартири.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р. у справі № 5011-10/11001-2012 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство фірма «Тандем» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у праві власності, укладений 17.11.2010 р. між Дочірнім підприємством «Дніпровський круг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного рішення.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

Позивач та відповідач-1 явку своїх представників в судове засідання 07.02.2013 р. не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

06.02.2013 р. до суду надійшла телеграма, згідно якої директор ПП фірма «Тандем» просить розгляд справи відкласти у зв'язку з раптовою хворобою представника.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Так, доказів того, що керівництво позивача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано, а хвороба представника позивача не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Крім того, колегія суддів враховує, що представник позивача був присутнім в судовому засіданні 17.01.2013 р. та надавав пояснення по суті вимог апеляційної скарги.

Неявка представників позивача та відповідача-1 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача-2, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2008 р. між Дочірнім підприємством "Дніпровський круг" (Сторона 1) та Приватним підприємством фірма "Тандем" (Сторона 2) було укладено договір № 09/07/08-Р, у відповідності до п. 2.1. якого Сторона 1 продає, а Сторона 2 купує майнові права на предмет договору, а саме: квартиру № 1 в 1-му під'їзді на 1 поверсі. При отриманні грошових коштів від Сторони 2 в якості оплати майнових прав на квартиру у Сторони 1 виникають боргові зобов'язання перед Стороною 2. Ці боргові зобов'язання погашаються Стороною 1 з передачею Стороні 2 по закінченню будівництва об'єкта документів для оформлення права власності на квартиру.

17.11.2010 р. між Дочірнім підприємством «Дніпровський круг» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у праві власності (Договір). Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., про що вчинено запис в реєстрі за № 2159.

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець продає у власність Покупця 9/25 у праві власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. Карла Маркса), буд. 82б, а Покупець приймає її (частку) і зобов'язується сплатити за неї обговорено грошову суму.

Сторони Договору домовились, що у власність Покупця переходить 3071,0 кв.м об'єкту незавершеного будівництва, які згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27950563, виданого 10.11.2010 р. КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації», складають наступні приміщення: (№ 1 - 162,0 кв.м, № 2 - 149,1 кв.м, № 3 - 71,9 кв.м, № 4 - 149,5 кв.м, № 5 - 71,2 кв.м, № 6 - 155,8 кв.м, № 7 - 71,0 кв.м, № 8 - 160,7 кв.м, № 9 - 146,0 кв.м, № 10 - 82,2 кв.м, № 11 - 106,1 кв.м, № 13 - 82,8 кв.м, № 14 - 1079 кв.м, № 18- 84,2 кв.м, № 19 - 106,8 кв.м, № 23 - 83,1 кв.м, № 24 - 108,2 кв.м, № 26 - 196-8 кв.м, № 46 - 152,7 кв.м, № 47 - 70,6 кв.м, № 48 - 148,6 кв.м, № 49 - 71,3 кв.м, № 50 - 142,2 кв.м, № 51 - 71,1 кв.м, № 52 - 153,5 кв.м, № 53 - 165,7 кв.м).

В якості підстав позову Приватне підприємство фірма «Тандем» зазначає, що Договір не відповідає вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів, обґрунтовано виходив з наступного.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2010р. (належним чином засвідчена копія рішення міститься в матеріалах справи), позовні вимоги Роменської міської ради до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг", Савченка Володимира Івановича, Войстрик Олександра Петровича, третя особа Комунальне підприємство "Роменське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності задоволено, в тому числі, визнано за Дочірнім підприємством "Дніпровський круг" право власності на об'єкт незавершеного будівництва будівлю школи під літ. "А-4" цегляну, що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська, 82-Б; зобов'язано Комунальне підприємство "Роменське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Дочірнім підприємством "Дніпровський круг" право власності на об'єкт незавершеного будівництва будівлю школи під літ. "А-4" цегляну, що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська, 82-Б.

Доказів оскарження в апеляційному порядку даного рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2010 р. сторонами до суду не представлено. А тому, відповідне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області, в силу ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, є таким, що набрало законної сили.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, 17.11.2010 р. між Дочірнім підприємством «Дніпровський круг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП» було укладено договір купівлі-продажу частки у праві власності, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає у власність Покупця 9/25 у праві власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. Карла Маркса), буд. 82б, а Покупець приймає її (частку) і зобов'язується сплатити за неї обговорено грошову суму. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., про що вчинено запис в реєстрі за № 2159.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Підставою недійсності правочину, згідноч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

З положень п. 1.3. оспорюваного Договору випливає, що об'єкт незавершеного будівництва, 9/25 у праві власності на який відчужується за договором, належить відповідачу-1 на праві приватної власності на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2010р. у справі № 2-2100/2010.

Об'єкт незавершеного будівництва, 9/25 у праві власності на який відчужується за договором, розташований за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. Карла Маркса), 82-Б, складається з будівлі школи (не добудованої), позначеною у плані літерою "А-4", загальною площею 8 625,50 кв.м.

Суд першої інстанції зазначив, що укладаючи з відповідачем-2 Спірний договір, відповідач-1 діяв як власник об'єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. Карла Маркса), 82-Б.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини набуття відповідачем-1 права приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. Карла Маркса), 82-Б, який складається з будівлі школи (не добудованої), позначеною у плані літерою "А-4", загальною площею 8 625,50 кв.м, на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2010 р., зважаючи на те, що в силу ст.ст. 316, 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у праві власності, укладеного 17.11.2010 р. між Дочірнім підприємством "Дніпровський круг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП", за вказаних позивачем в позовній заяві підстав задоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.

Позивач просить визнати договір від 17.11.2010 р. недійсним в цілому з тих підстав, що за договором від 09.07.2008 р. № 09/07/08-Р він придбав майнові права на квартиру № 1, загальною площею 161,31 кв.м, у першому під'їзді на першому поверсі об'єкту, що будується за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. К. Маркса, 82-Б.

Однак, за оспорюваним договором від 17.11.2010 р. до ТОВ «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП» перейшло право власності на 9/25 часток у праві власності на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (К. Маркса), 82-Б, загальною площею 3071,0 кв.м, окрім іншого і на приміщення № 1 площею 162,0 кв.м.

Отже, за наявними у справі матеріалами не вбачається, що до ТОВ «ІНВЕСТКОМПЛЕКС ГРУП» перейшло право власності саме на те приміщення, майнові права на яке придбав позивач.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному випадку права позивача не підлягають захистові шляхом задоволення позову про визнання недійсним договору з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 Цивільного Кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 Цивільного Кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, або шляхом пред'явлення позову про зобов'язання відповідача-1 виконати свої зобов'язання за договором від 09.07.2008 р. № 09/07/08-Р, або шляхом пред'явлення позову про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем-1 при укладенні оспорюваного договору положень ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз. 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Тобто, для визнання оспорюваного правочину недійсним за позовом особи, яка не є стороною правочину, необхідною умовою є встановлення наявності порушень її прав та законних інтересів вчиненим правочином. Проте, у даному випадку права та законі інтереси позивача не порушені.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи позивача щодо порушення відповідачем-1 при укладенні оспорюваного договору положень ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» (в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору) заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для визнання недійсним оспорюваного договору саме за позовом Приватного підприємства фірма «Тандем».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом надано належну правову оцінку обставинам справи, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма «Тандем» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі № 5011-10/11001-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-10/11001-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Гончаров С.А.

Яковлєв М.Л.