ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 18/1960/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Аксюта Б.О. (довіреність № 5 від 02.04.2011 р.)

відповідача - ОСОБА_2 -підприємець

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №290П/1-38) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.12 р. у справі № 18/1960/12

за позовом Комунального підприємства "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 6116,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позиваач, КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 6116,76 грн. заборгованості за договором оренди №4Р-414 від 01.11.2011 р. в тому числі: 5810,09 грн. основного боргу та 306,67 грн. пені.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі № 18/1960/12 (суддя Білоусов С.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради основний борг в сумі 5810,09 грн., пені - 303,33 грн., витрат по оплаті судового збору в сумі 1608,62 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківскього апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі № 18/1960/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду є законним, обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі № 18/1960/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №225 від 03.08.2011р. «Про організацію міського комунального ринку «Речовий» на земельній ділянці у кварталі, обмеженому вули цями Фрунзе, Чапаєва, Новий Базар, Шевченка» вирішено організува ти міський комунальний ринок «Речовий» на земельній ділянці комунальної власності тери торіальної громади міста Полтави у кварталі, обмеженому вулицями Фрунзе, Чапаєва, Новий Базар, Шевченка.

В п. 2 вказаного рішення зазначено, що організацію та забезпечення створення належних умов для провадження торговельної діяльності на ринку згідно із Правилами торгівлі на ринках доручено суб'єкту господарю вання - комунальному підприємству «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (а.с. 35).

Міський комунальний ринок «Речовий» зареєстрований у встановленому порядку, про що свідчить відповідне реєстраційне свідоцтво ринку «Речовий» видане 16.08.2011 р. за № 45 (а.с. 36).

Згідно з рішенням позачергової чотирнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання «Про передачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 27.09.2011 р. передано в оренду строком на 5 років КП «Полтава-Сервіс» ПМР земельну ділянку пл. 1,9470 га, за адресою АДРЕСА_1 для організації ринку «Речовий».

Пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано КП «Полтава-Сервіс» ПМР в місячний термін укласти з міською радою через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру договір оренди.

На виконання даного рішення 28.09.2011 р. Полтавською міською радою та КП «Полтава-Сервіс» ПМР укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 для організації ринку «Речовий» строком до 27.09.2016 р.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується відповідним актом приймання - передачі в оренду земельної ділянки від 28.09.2011 р., який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 40 зворотня сторона).

Як свідчать матеріали справи, вказані рішення Полтавської міської ради оскаржувались в судовому порядку відповідачем по даній справі та рішенням господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2011 року у справі № 18/3018/11 відмовлено у задоволені позову ПАТ «Полімпекс» до Полтавської міської ради про визнання незаконним рішення Полтавської міської ради від 27 вересня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі в оренду строком на 5 років КП "Полтава-сервіс" земельної ділянки площею 1, 9470 га. по АДРЕСА_1 для організації речового ринку "Речовий" та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,9470 га. по АДРЕСА_1, укладеного 28 вересня 2011 року між виконавчим комітетом Полтавської міської ради та КП "Полтава-сервіс". Постановами апеляційної (від 28.02.2012) та касаційної інстанцій (від 28.02.2012р) по даній справі вказане рішення залишено без змін.

Отже законність прийнятих позивачем зазначених рішень підтверджена судовими актами.

21.10.2011 р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до КП «Полтава-сервіс» із заявою, в якій просив позивача укласти з ним договір оренди торгового місця (а.с. 13).

01.11.2011 р. Комунальним підприємством «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди № 4Р-414.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору предметом договору є торговельне місце сектору 4 № 414 загальною площею 9 кв. м., що розташоване на території комунального ринку «Речовий» за адресою: АДРЕСА_1 та надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендареві для провадження торговельної діяльності.

Об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку належить орендареві (п.1.2).

Згідно з пунктом 3.2 договору оренди № 4Р-414. від 01.11.2011 р. орендар зобов'язався своєчасно і в пов ному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату, яка відповідно до розділу 4 даного дого вору становить - 528 грн. 19 коп..

Відповідно до п.4.2 договору орендна плата вноситься до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.

Договір укладено строком на 59 місяців та діє з 01.11.2011 р. по 27.09.2016 р. (п. 7.1).

Договір № 4Р-414. від 01.11.2011 р. оренди торговельного місця підписаний сторонами договору без будь-яких зауважень, а отже сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, ними визначені права та обов'язки кожної сторони по договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_2 обов'язок щодо своєчасної оплати орендних платежів не виконував, орендна плата за користуванням місцем ним не вносилася, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, яка на момент пред'явлення позову складає 5 810,09 грн. за період з листопада 2011 року до вересня 2012 року, що підтверджується розрахунком позивача.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.4 договору у разі несвоєчасної оплати орендарем орендної плати та витрат за комунальні послуги та/або у разі несвоєчасного повернення орендарем з оренди торгівельного місця, останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1 відсоток від суми заборгованості за кожен день такої несплати. Сплата пені не звільняє орендаря від виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Враховуючи, що відповідач не сплачував орендну плату за користування орендованим за договором №4Р-414 оренди торговельного місця від 01.11.2011 р. позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 306,67 грн., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань.

Відповідач не заперечує факту несплати ним орендних платежів за договором від 01.11.2011р. № 4р-414 , доказів оплати за вказаний позивачем період не представив, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №4Р-414 від 01.11.2011 р.- 5810,09 грн. основного боргу та 303,33 грн. пені законні, обґрунтовані.

Суму нарахованої позивачем пені обгрунтовано уточнено судом першої інстанції (303,33грн., а не 306,67грн) відповідно до вимогч.6 ст.232ГК України та ч.5 ст. 254 ЦК України. Наведений в рішенні розрахунок є вірним, не оспорювався відповідачем та позивачем.

Отже вимоги позивача на загальну суму 6113,42грн. підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, про що вірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що з 16.10.1997 р. він орендує торгівельну площу на ринку ПАТ «Полімпекс», а з 01.11.2011 р. укладено договір № 4р-414 оренди торгівельного місця між позивачем та відповідачем. 15.11.2011 р. прокуратурою м. Полтави внесено протест щодо законності виділення земельної ділянки позивачу - КП «Полтава-сервіс». 19.11.2011 р. відповідач переуклав договір оренди торгового місця з ПАТ «Полімпекс».

Також відповідачу в 2011р. стало відомо, що ПАТ «Полімпекс» звернулось до суду щодо визнання незаконним та скасування рішення позачергової 19 сесії 6 скликання Полтавської міської ради від 30.11.2012 р. , визнання недійсним договору оренди та з цього часу відповідач не платив орендну плату за договором № 4р-414 оренди торгівельного місця від 01.11.2011 р. , а сплачував за всі послуги ПАТ «Полімпекс». Відповідач також посилається на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 у справі № 1622/2а-3690/11, якою скасовано рішення Полтавської міської ради від 01.03.2011року щодо скасування її же рішення восьмої сесії п"ятого скликання „Про надання земельних ділянок..." від 19 .06.2008р. та на ухвалу Вищого адміністративного суду від 11.12.2012р. № К/9991/27667/12, якою залишено без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012р. Таким чином, робить висновок апелянт, право комунального підприємства „Полтава-сервіс" стосовно позбавлення його правомочночті щодо участі в земельних торгах та набуття права користування земельною ділянкою по вул. Новий базар,9 не могло бути порушене.

Вказані доводи відповідача судова колегія вважає безпідставними.

Обставини щодо правомочності Полтавської міської ради скасовувати власне рішення від 19.06.2008р. були предметом розгляду зазначених вище адміністративних судів, але вони не змінюють правовідносини між сторонами по даній справіі .

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2011р. у справі 18/790/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. та поста новою Вищого господарського суду України від 21.09.2011р.по вказаній справі, визнано договір оренди землі площею 20428 кв. м. по вул. Новий Базар, 9 у м. Полтава, укладений 23.07.2008р. між Пол тавською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Спільне україно-німецьке підприємство «Полімпекс» недійсним. Вказані судові рішення набрали законної сили.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2011 у справі №18/3018/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ „Полімпекс" до Полтавської міської ради та КП „Полтава-сервіс" про визнання незаконним рішення позачергової чотирнадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 27.09.2011 року про затвердження технічної документації з землеустрою та передання в оренду строком на 5 року комунальному підприємству „Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради земельну ділянку пл. 1,9470га за адресою АДРЕСА_1 для організації речового ринку „Речовий" та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 1,9470га, укладений між Виконавчм комітетом Полтавської міської ради та Комунальним підприємством „Полтава-Сервіс" 28 вересня 2011року. Апеляційною та касаційною інстанціями дане рішення залишено без змін( постанови відповідно від 28.01.2012р. та від 23.10.2012р.)

Отже відсутні підстави вважати позивача таким, що не має повноважень на облаштування речового ринку, надання торгових місць в користування.

Судова колегія також вважає, що доводи позивача про оспорювання прав позивача по даній справі на оренду земельної ділянки, наданої йому Полтавською міською радою з метою утворення та організації роботи речового ринку не є предметом дослідження по даній справі.Предметом позову по даній справі є заборгованість відповідача перед позивачем за договором №4Р-414 оренди торговельного місця від 01.11.2011 р., який не розірваний, не визнаний судом недійсним, не оскаржувався, а тому є чинним.

В зв'язку з чим відповідач повинен виконувати взяті на себе зобов'язання за договом №4Р-414 оренди торговельного місця від 01.11.2011 р. належним чином, як того вимагають умови даного договору та вимоги чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутні докази передання позивачем відповідачу орендованого місця, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчить сам договір №4Р-414 оренди торговельного місця від 01.11.2011 р. та як зазначає позивач, даний договір є типовим договором.

Оскільки суб'єкти господарювання закріпили свої правовідносини уклавши договір оренди, який на своєю природою є типовим договором то за таким договором сторони не можуть відступати від змісту цього типового договору, але мають право конкретизувати його умови. (ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Постановою КМУ від 29.07.2009 року № 868 «Положення про основні вимоги до орга нізації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» затверджено Типовий договір оренди торговельного місця в п. 4 якого зазначено, що орендар набуває права корис тування об'єктом оренди з дня підписання договору.

Відповідно до п. 1.4. дого ворів оренди торговельних місць № 4Р-414 від 01.11.2011 року сторони домовились, що оре ндар набуває право користування об'єктом оренди з дня підписання даного договору.

Отже договір в даному випадку є первинним документом, який засвідчує момент пере дачі в оренду торговельного місця орендарю.

Підписавши договір №4Р-414 оренди торговельного місця від 01.11.2011 р. відповідач підтвердив факт набуття ним права користування торговельним міс цем на комунальному ринку «Речовий».

Дані доводи також підтверджуються розділом „5" вказаного договору, в якому сторони врегулювали свої правовідносини з передачі предмету оренди, але тільки щодо повернення його орендодавцю в разі припинення, розірвання, а також дострокового припинення договору ореди торгового місця.

Крім того в судовому засіданні апеляційного суду від 06.02.2013р. відповідач пояснив суду на його запитання, що на орендованому торговому місці на час укладення договору вже стояла тимчасова нестаціонарна споруда ( МАФ), що належить відповідачу. Про дані обставини також зазначено в п. 1.2. договору.

Отже торгове місце було одержане відповідачем та він їм користувався на час укладення договору з позивачем.

Таким чином доводи апелянта про те, що позивач не передав йому торгове місце є безпідставними.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодекс України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі № 18/1960/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2012 р. по справі № 18/1960/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 18/1960/12 підписано 11.02.2013 р

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.