Справа № 11-391 /2008 року Головуючий в 1-й інстанції Кулеша Л.М.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Суслов М.І.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
2 липня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Дуфнік Л.М.,
суддів Суслова М.І., Козачка С.В.,
з участю прокурора Бантюка І.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Нетішинського міського суду від 13 березня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Нетішинським міським судом:
- 13.12.1996 року за ст. ст. 86-1, 17 ч.3, 81, 81 ч.1, 44, 81 ч.3, 44, 42 КК України (1960 р.) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з застосуванням ст. 46-1 КК України з відстроченням виконання вироку на 2 роки;
- 5.10.1999 р. за ст.ст. 140 ч.2, 141 ч.2, 42, 43 КК України ( 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі, з конфіскацією майна. Ухвалою Хмельницького обласного суду від 7.12.1999 року вирок змінено: перекваліфіковано з ч.2 на ч.1 ст.140 КК України, покарання призначене судом залишено без змін;
- 18.04.2006 року за ст.. 296 ч.2, 345 ч.2, 70 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 роки,
- засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину за попереднім вироком і остаточно обрано 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Засуджений утримується під вартою.
Строк покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 13 березня 2008 року, зараховано в цей строк час перебування його під вартою з 20.10. 2007 року.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15.09.2007 року, в період між 16 та 17 год., в м. Нетішині Хмельницької області, знаходячись у дворі будинку №3, по вул. Курчатова, шляхом вільного доступу, перебуваючи в салоні автомобіля „Део-Сенс”, належного ОСОБА_2, в присутності останнього відкрито викрав мобільний телефон „Нокіа-7260”, вартістю 160 грн. .
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю події злочину. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, на істотне порушення норм кримінально-процесуального закону і на неправильне застосування закону. Стверджує, що вказаний злочин він не вчиняв про що вказують численні свідки та сам потерплій, покази дані ним та потерпілим на досудовому слідстві дані під психологічним тиском працівників міліції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого на підтримання доводів апеляції, міркування прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати
з н а х о д и т ь :
апеляцію засудженого як таку, що задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в суді засуджений вини не визнав та пояснив, що в вересні 2007 року до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням допомогти віддати його телефон під заставу за певну винагороду. Погодившись він віддав телефон знайомому та отримав за це 200 грн., однак гроші потерпілому ОСОБА_2 віддав лише через тиждень. Через деякий час працівник міліції Штогрін В.Д. застосовуючи психологічний тиск до нього, змусив дати покази про причетність його до заволодіння телефоном ОСОБА_2, якого в дійсності останній дав йому сам.
Однак невизнання вини засудженим повністю спростовується сукупністю доказів, здобутих в судовому засіданні, підтверджується послідовністю його ж показів та показів потерпілого ОСОБА_2, даними під час досудового слідства, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з показів яких вбачаються обставини відкритого викрадення телефону засудженим.
Об'єктивно його вина підтверджується протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, очної ставки засудженого та потерпілого та іншими матеріалами кримінальної справи.
Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у вчиненому злочині, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 186 ч.2 КК України.
Міра покарання йому обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особистості винного, конкретних обставин по справі та невідбутого покарання за попереднім вироком.
При призначенні покарання судом враховані всі обставини, які його пом'якшують, в тому числі і ті, на які апелянт посилається в своїх доповнення до скарги.
Доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини у відкритому викраденні у ОСОБА_2 мобільного телефону та необхідністю закриття кримінального переслідування щодо нього, не узгоджуються з фактичними обставинами вчиненого злочину, не ґрунтуються на наявних матеріалах кримінальної справи та повністю спростовуються доказами, перепровіреними в судовому засіданні першої інстанції.
Посилання апелянта на факти застосування до нього органами досудового слідства недозволених методів, під час яких він змушений був оговорити себе за епізодом відкритого викрадення майна потерпілого, поєднаного з застосуванням психологічного насильства, не узгоджуються з показами як самого потерпілого, так і свідків, даних ними під час розслідування і розгляду кримінальної справи.
З врахуванням викладеного підстав для скасування, зміни вироку та пом'якшення покарання апеляційна інстанція не знаходить.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
вирок Нетішинського міського суду від 13 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Головуюча-суддя Л.М. Дуфнік
Судді М.І.Суслов
С.В. Козачок