КОПІЯ
Справа № 11-549/ 2008року Головуючий в 1-й інстанції Вітюк В.Ж.
Категорія: ст.ст. 190 ч.4, 263 ч.1,
358 ч.ч.2, 3 КК України Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
09 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Задворного О.Л.
суддів: Козачка С.В., Ващенка С.Є.
з участю прокурора Драча І.В.
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
та представника цивільного позивача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: потерпілого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від "11" вересня 2006 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником голови Хмельницького міського товариства споживачів, одруженого, раніше не судимого, -
за: ст. 358 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі; ст. 263 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі; ст. 358 ч. 3 КК України на 6 місяців арешту.
Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України засудженого звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
За ст. 190 ч.4 КК України ОСОБА_1 засуджено на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу засудженому змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання, зарахувавши до нього час перебування ОСОБА_1 під вартою з 18 березня по 30 квітня 1998 року включно.
Майно та грошові кошти, на які постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15 червня 2006 року накладено арешт, конфісковано в дохід держави.
Постановлено стягнути з засудженого на користь:
- компанії «Сеntral international inc» 402 800 доларів США матеріальної шкоди;
- Київського Науково - дослідного інституту 2011 грн. 14 коп. судових витрат за проведення експертиз.
В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь компанії „«Сеntral international inc» 3 % річних із викраденої суми відмовлено.
В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.
У позові ОСОБА_4 щодо відшкодування із ОСОБА_1 15 000 000 грн. моральної шкоди відмовлено.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він в вересні 1994 року, працюючи разом із ОСОБА_4 на малому приватному підприємстві "Бартерсервіс" та маючи на меті заволодіти валютними коштами фірми «Сеntral international inc», що зареєстрована в Сполучених Штатах Америки, розпорядником коштів якої, розміщених на валютному рахунку НОМЕР_1 в "Парекс банку" м. Риги Латвійської Республіки згідно доручення фірми був ОСОБА_4, використовуючи доступ до платіжних документів зазначеної фірми, а також кодової таблиці та кодового ключа, шляхом копіювання на електрографічному апараті та домальовування, виготовив у м. Хмельницькому фіктивне платіжне доручення № 13 від 23.09.1994 року, яке у той же день передав факсом у вищевказаний банк. Працівники "Парекс банку" отримавши платіжне доручення та будучи введені в оману співпаданням кодового числа, яке міг знати тільки розпорядник рахунку, перерахували всупереч волі останнього 410 000 доларів США, що станом на 23 вересня 1994 року становило 10 660 000 000 крб., на рахунок № 408 157 РF компанії "Union Global Capital" в Швейцарському банку "Union Bancaire Privee", що відкрив ОСОБА_1 26 вересня 1994 року.
Реалізовуючи свій злочинний намір щодо заволодіння валютними коштами фірми «Сеntral international inc», ОСОБА_1 5 жовтня 1994 року дав розпорядження компанії "Union Global Capital" перерахувати 204 908,75 доларів США на рахунок фірми "Расіfik Fideli inc" № 455570000 "оmen corp" відкритому ним 15 вересня 1994 року в Московському представництві "Капітал банку Латвії із яких:
- конвертувавши 30 000 000 російських рублів, 10 жовтня 1994 року платіжним дорученням № 1 перерахував для видачі готівки в касі КБ "Столичний" своєму рідному брату ОСОБА_7;
- іншу конвертовану суму в 65 000 000 рос. рублів отримав безпосередньо 20 та 24 жовтня 1994 року в касі КБ "Столичний";
- 150 000 доларів США згідно платіжного доручення № 4 від 28 жовтня 1994 року перерахував на рахунок фірми "Millwort Investmen co" в банку Credit Lyonnais (Suisse) S.A. Acc. NR. 08-55957-7-044 як попередню оплату по контракту № 35435 від 28 жовтня 1994 року;
1 14 000 доларів США згідно платіжного доручення № 5 від 31 жовтня 1994 року перерахував в банк "Вау Ваnк" м. Бостон Семену Кацу як передплату по контракту від 29 жовтня 1994 року за купівлю квартири в м. Хмельницькому;
2 10 300 доларів США згідно платіжного доручення № 1 від 12 жовтня 1994 року перерахував на рахунок фірми "Ortcard International” в банк "Ваnк оf Аmeгіка", як оплату застави по договору № 4259000001 від 16 вересня 1994 року;
3 1650 доларів США згідно платіжного доручення № 2 від 10 жовтня 1994 року перерахував на рахунок фірми "Business Management International" в банк "Wels Fargo Hank" в Сполучені Штати Америки за консультаційні і маркетингові послуги, згідно рахунку № 1019 "Расіfiс Fideli inc."
Іншою частиною викрадених коштів в сумі 205 000 доларів США ОСОБА_1 не встиг розпорядитися, так як рахунок № 408" 157 РF компанії "Union Global Capital" в Швейцарському банку "Union Global Capital" був заблокований на вимогу "Парекс - банку" за зверненням ОСОБА_4.
Після порушення кримінальної справи Генеральною прокуратурою Латвійської Республіки за фактом шахрайського заволодіння валютними коштами фірми «Сеntral international inc» ОСОБА_1, в кінці 1994 року, з метою створити перешкоди щодо отримання судом кантону Женева інформації про власника активів та рахунку № 408 157 РF компанії "Union Global Capital" в Швейцарському банку "Union Bancaire Privee" виготовив фіктивні листи Державної податкової інспекції м. Хмельницького за номерами 41210 від 12 жовтня 1994 року та 42810 від 28 жовтня 1994 року про те, що директор фірми «Сеntral international inc» ОСОБА_4 переслідується згідно податкового законодавства, яке не відповідало дійсності, однак могло було підставою для відмови представниками компанії »Union Global Capital» у наданні вказаної інформації за клопотанням Генеральної прокуратури Латвійської Республіки.
Крім цього, ОСОБА_1 у вересні 1994 року виготовив фіктивний контракт № 15/09-94 датований 15.09.1994 року, який, ніби-то, укладений між фірмою «Сеntral international inc» та фірмою "Расіfiс Fideli inc." про перерахування 410 000 доларів США на рахунок останньої, копію якого відправив 26 вересня 1994 року замовним листом фельд'єгерською поштою фінансовому раднику компанії "Union Global Capital" з метою обґрунтування переводу 410 000 доларів США з "Парекс банку" м. Риги Латвійської Республіки на рахунок зазначеної компанії в Швейцарському банку"Union Bancaire Privee", а також із викрадених коштів перерахував 3500 доларів США згідно платіжного доручення № 5 від 9 січня 1995 компанії "Union Global Capital" в Швейцарському банку"Union Bancaire Privee" за найм юриста для участі у судовому процесі кантону Женева по розгляду клопотання про надання правової допомоги, що надійшло з Генеральної прокуратури Латвійської Республіки по кримінальній справі за фактом шахрайського заволодіння зазначеними валютними коштами фірми «Сеntral international inc».
18 березня 1998 року в ході обшуку в помешканні ОСОБА_1, квартири АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено 86 спортивно - мисливських патронів, що є боєприпасами до нарізної зброї калібру 5.6 мм, які ОСОБА_1 зберігав без відповідного дозволу.
В своїй апеляції та касаційній скарзі адвокат ОСОБА_3, даючи свій аналіз наявним у справі доказам, зазначає, що засуджений ОСОБА_1 не мав доступу до платіжних документів фірми «Сеntral international inc», до кодової таблиці та до кодового числа розпорядника рахунку цієї фірми ОСОБА_4, що підтверджується первинними показаннями останнього та численних свідків. А 410 000 доларів США потерпілий йому позичив, про що було складено контракт.
До підроблення контракту, листів податкової інспекції та платіжного доручення про перерахування 410 000 доларів США з рахунку фірми «Сеntral international inc» ОСОБА_1 не причетний, оскільки висновками відповідних судових експертиз не підтверджено, що підписи за ОСОБА_4 та начальника податкової інспекції на цих документах зроблено саме ОСОБА_1.
Вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у шахрайстві, підробленні документів та використанні таких ґрунтується на суперечливих доказах, а докази його винності у зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу отримано з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону і, крім того, закон не вимагає отримання такого дозволу.
Окрім того, на думку апелянта, було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки постанова про призначення судово - бухгалтерської експертизи була оголошена засудженому перед початком виконання вимог ст. 218 КПК України. А відхиляючи клопотання про призначення повторної експертизи та виклик в судове засідання слідчих прокуратури Зварича В.С., Кірика Ю.Л. та експерта Олійника суд повинен був виходити в нарадчу кімнату для складання відповідної ухвали.
Тому просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за відсутності складу злочину.
На аналогічні доводи в своїй апеляції та доповненнях до неї посилається і адвокат ОСОБА_2, яка також просить вирок місцевого суду скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрити, оскільки ніяких злочинів останній не вчиняв.
Потерпілий ОСОБА_4, як убачається зі змісту його апеляції та касаційної скарги, просить вирок місцевого суду скасувати і постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також стягнути із засудженого на користь фірми «Сеntral international inc» : 3 % річних від викрадених ОСОБА_1 41 0000 доларів США; 360 000 доларів США, які б могла фірма реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а також 15 млн. гривень завданої йому моральної шкоди.
Крім цього, вважає, що суд безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на оплату послуг АТ „Детективне агентство „Алекс” для відшукання особи, яка викрала кошти та обернув арештоване майно ОСОБА_1 в дохід держави, а не на корить потерпілого.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: потерпілого ОСОБА_4, який просив його апеляцію задоволити в повному обсягу, а апеляції захисників залишити без задоволення; захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали, кожен зокрема, свої апеляції, проте просили справу направити на додаткове розслідування; засудженого ОСОБА_1, що просив вирок суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину; представника цивільного позивача компанії «Сеntral international inc» ОСОБА_5, про необхідність задоволення апеляції потерпілого; міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні зазначених у вироку злочинів відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судових засіданнях доказах.
Доводи в апеляціях адвокатів про те, що досудове слідство проведено неповно та однобічно, а суд розглянув справу не об'єктивно і зазначених злочинів ОСОБА_1 не скоював є безпідставними.
Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 07 жовтня 1994 року він дізнався, що платіжним дорученням № 13 від 23 вересня 1994 року із рахунку фірми «Сеntral international inc» в „Парекс банку” м. Риги, розпорядником якого він був згідно доручення, без його відома та згоди, було перераховано у Женевський банк 410000 доларів США. Під час розслідування кримінальної справи Генеральною прокуратурою Латвії він дізнався, що рахунок, на який були перераховані валютні кошти, відкрив засуджений ОСОБА_1, якими він в послідуючому розпорядився.
На його думку, це стало можливим через те, що ОСОБА_1, працюючи з ним в одному кабінеті та скориставшись його неуважністю, скопіював кодову таблицю і, маючи на руках платіжне доручення № 9 від 06 вересня 1994 року, за яким отримував готівку у Московському банку „Столичний”, вирахував код та виготовив фіктивне доручення № 13 від 23 вересня 1994 року, яке переслав у „Парекс банк” та шахрайським способом заволодів 410000 доларів США.
Ніякого контракту про позику від 15 вересня 1994 року він не укладав.
Вважає, що цей контракт та фіктивні повідомлення податкової інспекції м. Хмельницького склав засуджений для виправдання перерахування викрадених валютних коштів на рахунок, відкритий засудженим.
Показання потерпілого ОСОБА_4 об'єктивно узгоджуються з:
4 показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили факт незаконного перерахування коштів з кодованого рахунку у „Парекс банку” у вересні 1994 року та пояснили, що ОСОБА_1 неодноразово передавав фактом платіжні доручення на перерахування коштів з даного рахунку, які готував ОСОБА_4;
5 показаннями свідка - працівника „Парекс банку” ОСОБА_12, допитаного під час досудового слідства, проведеного Генеральною прокуратурою Латвійською Республікою, який пояснив, що маючи доступ до кодової таблиці та використане платіжне доручення, стороння особа могла вирахувати суму цифр особистого коду розпорядника рахунку і підготувати нове платіжне доручення на перерахування коштів з кодованого рахунку без відома його власника;
6 показаннями допитаного в ході виконання клопотання про надання правової допомоги свідка ОСОБА_13, фінансового радника компанії” "Union Global Capital" про те, що копії - контракту від 15 вересня 1994 року на позику валютних коштів і копії листів податкової інспекції м. Хмельницького надіслав йому саме ОСОБА_1 для пред'явлення компетентним органам Швейцарії з метою перешкоджання накладення арешту на кошти, що знаходились на рахунку засудженого у зазначеній компанії.
- матеріалами, які надійшли із Департаменту юстиції Федеральної поліції Швейцарії та слідчого судді кантону Женева, зокрема, що власником рахунку на який перераховано 410 000 доларів США є фірма "Union Global Capital", а економічні права належать ОСОБА_1. Рахунок відкритий останнім 26.09.1994 року з використанням даних паспорта НОМЕР_2, що був виданий йому відділом внутрішніх справ Ленінградського району м. Калінінграда. А також матеріали, що підтверджують про заявлення протесту компанії "Union Global Capital" на надання відповідей на запитання, що містяться у клопотанні Генеральної прокуратури Латвійської Республіки про надання правової допомоги з приводу розкриття даних про рух коштів по рахунку та особи, яка його відкрила;
- матеріалами, отриманими Генеральною прокуратурою Латвійської Республіки із „Капітал-банку” Латвії та Московського банку "Столичний", зокрема: заявою про відкриття кодованого рахунку № 455570000 "Omen corp", що відкритий ОСОБА_1 15 вересня 1994 року; меморіальним ордером № 0/604258 від 6.10.1994 року про перерахування на даний рахунок із рахунку компанії "Union Global Capital" 204980.75 доларів США; заявою № 1 від 10.10.1994 року про конвертацію 25000 доларів США в російські рублі, що передана по факсу ОСОБА_1; заявою на видачу готівки № 2 від 10.10.1994 року в сумі 45 000 000 російських рублів, що передана ОСОБА_1; ордером № 1364 про отримання ОСОБА_1 І.В. 24.10.1994 року даної суми в касі банку "Столичний"; заявою № 3 від 20.10.1994 року на видачу готівки в сумі 20 000 000 російських рублів, що передана по факсу ОСОБА_1 та ордером № 1363 про отримання ним вказаної суми в касі банку "Столичний" 24.10.1994 року; заявою № 1 від 10.10.1994 року на видачу готівки 30 000 000 російських рублів, що передана ОСОБА_1 та ордером № 5739 про отримання вказаної суми 14.10.1994 року ОСОБА_1 в касі банку "Столичний"; платіжним дорученням № 4 від 28 жовтня 1994 року про перерахування 150 000 доларів США "Millwort Investmen Co" в банку Credit Lyonnais (Suisse) S.А. Асc. NR 08-55957-7-044 як попередню оплату по контракту № 35435 від 28 жовтня 1994 року; платіжним дорученням № 5 від 31 жовтня 1994 року для перерахування в банк "Вау Ваnк" м. Бостон Семену Кацу 14 000 доларів як передплату по контракту від 29 жовтня 1994 року за купівлю підсудним у останнього квартири; платіжним дорученням № 1 від 12 жовтня 1994 року про перерахування на рахунок фірми "Огcard Іпtегпаtіопаl" в банк "Ваnк оf Аmегіка" 10300 доларів США, як оплату застави по договору № 4259000001 від 16 вересня 1994 року; платіжним дорученням № 2 від 10 жовтня 1994 року про перерахування на рахунок фірми "Виsiness Мапagment Іпtегпаtіопаl” в банк „Wells Fargo Hank" в Сполучені Штати Америки 1650 доларів США за консультаційні і маркетингові послуги, згідно рахунку № 1019 "Расіfіс Fidelі іпс"; платіжним дорученням № 5 від 9 січня 1995 про перерахування компанії "Union Global Capital " в Швейцарському банк у "Union Bancaire Privee", 3500 доларів США за найм юриста;
7 висновком техніко-криміналістичної експертизи від 27.07.1995 року, згідно якого оригінал платіжного доручення № 13 виготовлено після багаторазового ксерокопіювання способом факсу, яке передавалось з оригінала і виготовлене з його макету способом оптичного копіювання та механічного монтажу (наклеювання), при складанні якого використувався бланк платіжного доручення № 9 від 6 вересня 1994 року , з яким у свою чергу засуджений отримав у Москві 6 вересня 1994 року 2 600 доларів США;
8 висновком експерта № 4681 від 19.08.2004 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_4 на електрофотокопії контракту № 15/09-95 від 15.09.1994 року виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Підписи від імені начальника Державної податкової інспекції м. Хмельницького ОСОБА_14 на електрофотокопіях листів № 41210 від 12.10.1994 року та № 42810 від 28.10.1994 року виконані не останнім, а іншою особою.
Факт виявлення за місцем проживання ОСОБА_1 придатних до стрільби бойових припасів - 86 патронів до нарізної спортивно - мисливської зброї калібру 5,6 мм підтверджується даними протоколу обшуку від 18 березня 1998 року та висновком судово - балістичної експертизи № 260.
Посилання апелянтів - адвокатів на порушення органами слідства вимог кримінально - процесуального закону під час проведення обшуку колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі порушення істотно не вплинули на повноту та об'єктивність досудового розслідування.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 пояснив, що 86 патронів калібру 5,6 мм залишились від колишнього власника квартири, які він виявив у 1995 року і зберігав у квартирі до 18 березня 1998 року без відповідного дозволу, оскільки вважав, що дійсний власник їх колись забере.
Фіктивні листи ДПІ у м. Хмельницькому та контракт від 15 вересня 1994 року він не виготовляв і не використовував.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку саме про заволодіння ОСОБА_1 шляхом шахрайства чужими валютними коштами на суму 410 000 доларів США, оскільки це підтверджено вищенаведеними доказами.
При цьому суд обґрунтовано не прийняв до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не викрадав зазначених валютних коштів, а отримав їх від ОСОБА_4 у борг, оскільки останній послідовно заперечував існування між ними угоди позики і ці його покази об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.
А покази засудженого є непослідовними та суперечливими, оскільки спочатку на досудовому слідстві ОСОБА_1 тривалий час заперечував свою будь - яку причетність до перерахування 410 000 доларів США, а згодом, визнавши факт такого перерахування, почав стверджувати що це перерахування відбулось на підставі контракту № 15 від 15 вересня 1994 року, укладеного з ОСОБА_4 на умовах короткострокового кредиту, який до того ж не був скріплений печаткою фірми «Сеntral international inc».
Твердження в апеляціях адвокатів про те, що 410 000 доларів США, розміщених на розрахунковому рахунку юридичної особи - фірми «Сеntral international inc» не належали останній колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються, крім показань ОСОБА_4, слідуючими доказами.
Відповідно до матеріалів, що надійшли в порядку правової допомоги з США та острова Мен компанія «Сеntral international inc» зареєстрована у штаті Делавер 18 квітня 1994 року.
За дорученням компанії від 02 червня 1994 року, виданим на 1 рік, ОСОБА_4, згідно зі статутними нормами, став її повіреним і отримав право укладати угоди та здійснювати будь - які дії щодо активів компанії без обмеження його повноважень і свободи дій, діючи при цьому від імені останньої.
(т.10, а.с. 35)
Згідно ж з даними висновку судово - бухгалтерської експертизи компанія «Сеntral international inc» відповідно до її статутних норм є акціонерною компанією і об'єктами її права власності, відповідно до чинного на той час Закону України „Про власність”, є майно, одержане в результаті її господарської діяльності, та інше майно, набуте на підставах не заборонених законом.
З цього ж висновку вбачається, що протягом червня - вересня 1994 року на валютний рахунок компанії НОМЕР_1 в „Парекс банку” м. Риги Латвійської Республіки надходили різні грошові суми в доларах США та російських рублях від різних контрагентів за угодами. І даних про визнання цих угод або будь - якої з них недійсними не має.
(т.9, а.с. 247 - 249)
Твердження в апеляціях захисників про те, що зазначена судово - бухгалтерська експертиза проведена з порушенням вимог кримінально - процесуального закону не ґрунтуються на матеріалах справи.
Твердження в апеляції адвоката ОСОБА_3про те, що відмовляючи в задоволенні клопотань про призначення повторної експертизи та виклик свідків і експерта суд зобов'язаний був виходити до нарадчої кімнати необґрунтоване, оскільки відповідно до ст. 273 КПК України рішення з цих питань суд мав право виносити на місці, з занесенням відповідної ухвали до протоколу судового засідання.
Доводи в апеляціях адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3про необ'єктивність розгляду судом справи є необґрунтованими, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту, однобічність чи необ'єктивність дослідження органами досудового слідства та місцевим судом обставин справи.
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом першої інстанції, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєних злочинах.
А тому посилання в апеляціях захисників на незаконність засудження ОСОБА_1 колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу.
Дії засудженого за ч.4 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він шляхом шахрайства заволодів грошима в особливо великих розмірах, розміщеними на розрахунковому рахунку юридичної особи - компанії «Сеntral international inc», підробивши для цього угоду між двома компаніями та платіжне доручення на перерахування безготівкових коштів з рахунку однієї на рахунок іншої.
При призначенні ОСОБА_1, за зазначеним кримінальним законом, покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі на визначений строк.
Підстав вважати, що ОСОБА_1 призначено занадто м'яке покарання немає. Тому доводи в апеляції потерпілого ОСОБА_4 про скасування вироку з цих підстав є необґрунтованими.
Оскільки санкція ч.4 ст. 190 КК України передбачає обов'язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд правомірно конфіскував в дохід держави майно засудженого ОСОБА_1, на яке був накладений арешт постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15 червня 2006 року.
Також дії засудженого вірно кваліфіковані і за ст. ст. 358 ч.2, 358 ч.3, 263 ч.1 КК України. А поскільки строки давності, передбачені ст. 49 КК України за ці злочини минули, місцевий суд правомірно, на підставі ч.5 ст. 74 КК України, звільнив ОСОБА_1 від призначених йому за цими статтями покарань.
Обґрунтовано прийшовши до висновку, що між засудженим і компанією «Сеntral international inc» були відсутні грошові зобов'язання, суд правомірно, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, відмовив у стягненні із засудженого 3% річних від викраденої суми.
Крім того, суд прийшов до правильного висновку, що витрати на приватне розслідування, проведене АО „Детективне агентство „Алекс”, до судових витрат не відносяться.
Обґрунтовуючи залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди та збитків на користь ТОВ „Бартерсервіс”, місцевий суд вірно встановив, що вони не випливають з пред'явленого обвинувачення і відповідно до п.5 постанови № 3 від 31 березня 1989 року Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна” можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.
Стягуючи на користь компанії «Сеntral international inc» 402 800 доларів США суд не взяв до уваги те, що таке стягнення, в іноземній валюті, суперечить чинному законодавству України.
Крім того, з вироку не зрозуміло чи враховано судом при обрахуванні розміру стягнення частину викрадених валютних коштів - 205091 доларів 25 центів США, що досі знаходяться під арештом на рахунку № 408 157 РF компанії «Сеntral international inc» в Швейцарському банку "Union Bancaire Privee" на ім'я ОСОБА_1 і як цією сумою слід розпорядитися.
Не перевіривши належним чином, яка конкретно моральна шкода була заподіяна діями засудженого потерпілому ОСОБА_4, суд прийняв поспішне рішення про відмову в стягненні цієї шкоди.
За таких обставин вирок в частині стягнення зазначених матеріальної та моральної шкоди підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення, у справі не виявлено.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляції потерпілого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_1 в частині стягнення з нього на користь: компанії «Сеntral international inc» 402800 доларів США матеріальної шкоди; потерпілого ОСОБА_4 15000000 грн. моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.
В решті цей же вирок залишити без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л. Задворний