Справа № 11-269/ 2008 року                                                                     Головуючий в 1-й інстанції Лисяк Г.І

Категорія ст.  115 ч. 1  КК України                                                                        Доповідач Суслов М.І.

 

У Х В А Л А

І М ' Я М  У К Р А Ї Н И

 

 15 квітня 2008 року колегія суддів  судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

 

                                                           Головуючого - судді Шершуна В.В.,                                                                                           суддів Суслова М.І.,   Козачка С.В.,                                                                                             з участю прокурора Войтюка М.П.,

                                                                           захисника ОСОБА_14,

                       

 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_14 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 7 лютого 2008 року.

 

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  поляка, громадянина Молдови, з середньою освітою,  одруженого, має на утримані одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше  судимого:

-     11.07.1996 року Хмельницьким міським судом за ст..ст. 141 ч.2, 229-6 ч.2, 42 КК  на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

-     30.09.2000 р. Хмельницьким міським судом за ст.. 229-6 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-     11.03.2005 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст.. 309 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.07.2007 року по відбуттю строку покарання,

 

засуджено  - за ст.  115 ч.1 КК України на  7 років позбавлення волі.

 

                        Він перебуває під вартою.

 

                        Строк покарання постановлено рахувати з 7 лютого 2008 року, зарахувавши в цей строк час утримання його під вартою з 22 серпня 2007 по 6 лютого 2008 року включно.

 

                        Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВСУ в Хмельницькій області - 847 грн. 34 коп. за проведення експертиз.

 

Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.

           

            За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 21 липня 2007 року, в період з 14 до 14.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на березі ставка „Дубово-2” біля вул.. Раскової в м. Хмельницькому,  на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вирвав з рук ОСОБА_2 невідомий предмет, схожий на ніж та умисно наніс ним останньому удари в область грудної клітини, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких  потерпілий помер на місці події.

 

В своїх апеляціях засуджений та в його інтересах захисник просять вирок суду змінити, перекваліфікувавши скоєне на ст.. 118 КК України. При цьому вони посилаються на його необґрунтованість і помилковість, наголошуючи,  що вбивати  потерпілого засуджений  не хотів, саме неправомірна поведінка ОСОБА_2 стала причиною сварки, яка переросла в бійку, під час якої засуджений в станні сильного душевного хвилювання, з метою захисту свого життя спричинив тілесні ушкодження потерпілому. Зазначають, що потерпілий був особою з підвищеною суспільною небезпекою,  в повсякденному житті завжди при собі носив ніж, який неодноразово використовував для нанесення тілесних ушкоджень.

Просять врахувати, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

 

            Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення засудженого та в його інтересах захисника  на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

 

з н а х о д и т ь :

 

апеляції засудженого та в його інтересах захисника як такі, що задоволенню не підлягають.

 

            Вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

 

            Так, в суді засуджений  вину визнав частково і показав, що дійсно у вказаний в обвинуваченні  день, час і місці розпивав із своїми знайомими спиртні напої. Пізніше, повертаючись з придбаною горілкою, побачив ОСОБА_2, який сидів окремо від компанії та тримав в руках ніж.  Підійшовши до нього, зрозумів, що останній хоче нанести ушкодження учасникам компанії. Намагаючись його втихомирити, помітив, що потерпілий замахнувся на нього ножем. Передбачаючи намагання того ударити його ножем, з метою самозахисту вирвав з рук останнього ніж і з необережності  наніс ним ОСОБА_2 два удари в область грудей, при цьому умислу на позбавлення життя останнього не мав.

 

Однак частковість його визнавальних показів спростовується його ж показами  на попередньому слідстві, показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 даних в суді,  ОСОБА_8. ОСОБА_9,  ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 даних на досудовому слідстві, які перепровірялися в судовому засіданні, і з пояснень яких вбачаються обставини виникнення сварки між засудженим і потерпілим та спричинення останньому умисного ножового поранення.

 

            Об'єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами огляду місця події з фото-таблицями до нього, відтворення обстановки і обставин події, висновком судово-медичної експертиз, згідно якої у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани шкіри бокової поверхні грудної клітини зліва по передній підпаховій лінії в проекції сьомого ребра, проникаючої рани в ділянці шостого міжребіря по передній під пахвинній лінії, рани нижньої долі лівої легені, які відносяться до категорії тяжких, що були небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого та ран шкіри передньої поверхні грудної клітини в проекції середини лівої ключиці, які відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також іншими матеріалами кримінальної справи.

 

            Місцевий суд всім доказам дав належну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у вчиненому злочині, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 115 ч. 1  КК України.

 

            Твердження апелянтів про перебування засудженого в стані необхідної оборони під час спричинення тілесних ушкоджень потерпілому не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються сукупністю досліджених в суді доказів, які узгоджуються з поясненнями свідків-очевидців конфлікту, не відповідають фактичним обставинам по справі, є намаганням останнього уникнути відповідальності і не можуть бути задоволені.

 

            Міра покарання винному обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, його особистості та конкретних обставин по справі.

 

            При обранні покарання суд врахував всі обставини, що пом'якшують його, в тому числі і ті, на які посилається засуджений.

 

            Підстав для зміни вироку і пом'якшення  покарання немає.

 

            Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з вступної частини вироку посилання місцевого суду на судимості ОСОБА_1 Хмельницьким міським судом від 6 грудня 1982 і 21 квітня 1986 років, оскільки вони у відповідності з вимогами ст. 51 КК України ( в ред. 1960 року) погашені. 

 

З врахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів  судової палати, -

у х в а л и л а :

 

вирок Хмельницького міськрайонного суду від  7 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію  засудженого та в його інтересах захисника - без задоволення.

                                                                                             

            Виключити з вступної частини вироку посилання місцевого суду на судимості ОСОБА_1 від 6 грудня 1982 і 21 квітня 1986 років.

 

 

 

                                   Головуючий-суддя                          

 

                                               Судді: