Судове рішення #2787532
КОПІЯ

КОПІЯ

Справа №11-501  2008 року                                            Головуючий в 1-й інстанції Тончук Г.І.

Категорія ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України                                Доповідач Суслов М.І.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

2008 року 13 серпня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

 

головуючого судді - Кульбаби В.М.,

суддів -                                  Суслова М.І., Лінника П.О.,

з участю прокурора -            Сарело В.П.,

захисників -                           ОСОБА_6, ОСОБА_7,

та законних представників неповнолітніх ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , їх матерів ОСОБА_2 і ОСОБА_5,

 

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями законного представника малолітнього ОСОБА_4, його матері ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника ОСОБА_7 на вирок і ухвалу Славутського міськрайонного суду від 10 червня 2008 року.

 

Цим вироком -

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня 8-го класу Славутської ЗОШ №5, раніше не судимого, -

засуджено за ст. 296 ч.1 КК України на 30 діб арешту, за ст. 121 ч.1 КК з застосуванням ст. 69 КК - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 

            За ст. 189 ч.4 КК України його виправдано.

 

            Стягнуто з матері засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 4150 грн. матеріальної, 30 тис. моральної шкоди та 1 тис. грн. витрат з надання правової допомоги, а також на користь Хмельницької обллікарні 1333 грн. 72 коп. витрат за стаціонарне лікування потерпілого.

 

            Речові докази, знаряддя злочину - знищено.

            Засуджений перебуває на підписці про невиїзд.

            Строк покарання йому рахуватиметься з моменту приведення вироку до виконання.

 

            Крім того, ухвалою суду стосовно -

 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, учня 8-го класу Славутської ЗОШ №3., -

 

застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5, обмеживши дозвілля та  встановивши особливі вимоги до його поведінки.

 

            За вироком суду ОСОБА_1 засуджено, а ухвалою стосовно ОСОБА_4 застосовані примусові заходи виховного характеру за те, що вони 16 листопада 2006 року біля 19 години в м. Славуті, по вул. Газети „Правда”, неподалік ТОВ „Авародос” з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, побили металевими трубами ОСОБА_3, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров'я, поєднаного з стійкою втратою загальної працездатності більш як на одну третину.

 

            В апеляціях засуджений та його захисник просять вирок суду скасувати, а кримінальне переслідування закрити за відсутністю в діях складу злочинів. При цьому вони вважають його незаконним і необґрунтованим, посилаються на суворість призначеного покарання та вважають його таким, що не відповідає ступені тяжкості і особі засудженого.

           

Зокрема, вина останнього не доведена, а при призначенні покарання не враховано його вік, наявність інвалідності з дитинства та важкої хвороби.

 

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 його мати та захисник просять ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру скасувати, а справу закрити за відсутності в  його діях суспільно - небезпечного діяння. При цьому вони посилаються на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення вимог матеріального і процесуального законодавства. Зокрема, тяжкі тілесні ушкодження потерпілому заподіяв засуджений ОСОБА_1, ОСОБА_4 не розумів значення своїх дій та  протиправний характер, а тому в його діях відсутні ознаки суспільно-небезпечного діяння.

 

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 і неповнолітнього ОСОБА_4, щодо якого застосовано примусові заходи виховного характеру, їх матерів, як  законних представників неповнолітніх, та захисників на підтримку доводів апеляцій, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_1 та ухвали стосовно ОСОБА_4, перевіривши додатково надані захистом матеріали та вивчивши кримінальну справу, колегія суддів судової палати

 

знаходить:

 

апеляції законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 його матері ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника ОСОБА_7 як такі, що задоволенню не підлягають.

 

Вина ОСОБА_1, у вчинених злочинах, а ОСОБА_4 у суспільно-небезпечних діяннях при викладених у вироку та ухвалі обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

 

Так, в суді засуджений ОСОБА_1 вину визнав частково та показав, що 16 листопада 2006 року вони з ОСОБА_4 біля 14 години по дорозі на металоздавальну базу зустріли потерпілого, який нецензурно вилаявся в їх  адресу та почав наздоганяти їх. Вони жартома попросили в того цигарок і 2 грн. На відмову в задоволенні їх прохань він підняв з землі палицю, не дивлячись куди вона влучить, кинув назад і пішов з місця події.

 

Неповнолітній ОСОБА_4 свою участь в конфлікті з потерпілим заперечує, стверджуючи, що в вказаний день ОСОБА_1 кинув через плече палку в сторону ОСОБА_3  Пояснює, що в останнього нічого не вимагали, погроз не висловлювали, потерпілого металевою трубою не бив, причина виникнення в того тілесних ушкоджень йому не відома, однак наголошує, що останній був в нетверезому стані і  неодноразово падав.

 

Однак, частковість визнавальних показів ОСОБА_1 і не визнавання вини у вчиненні будь яких суспільно-небезпечних дій ОСОБА_4 спростовували потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які були очевидцями конфлікту між неповнолітніми і потерпілим, інші свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, з показів яких вбачаються обставини безпосередньої участі обох неповнолітніх у спричинені потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

 

Об'єктивно вина останніх підтверджується протоколом огляду місця події, висновками судово-медичної та додаткової судово-медичної експертиз, згідно яких у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого очного яблука важкої ступені, перелому лівої лобної та лівої скулової кісток черепа, забійної рани в зовнішньому куті лівого ока, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень з   тривалим розладом здоровя, поєднаного з втратою загальної працездатності більш як на одну третину.

 

Твердження винних про можливе попадання палиці в обличчя потерпілого від кидання її назад спростовуються висновками додаткової судово-медичної експертизи, згідно якої тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли виникнути в результаті нанесення удару металевою трубою чи дерев'яною палицею, але формування таких ушкоджень внаслідок кидання та польоту цих знарядь виключається.

 

Крім того, їх винність підтверджується ще й іншими матеріалами кримінальної справи.

 

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинених злочинах, вірно кваліфікувавши його дії за ст.ст. 296 ч.1 та 121 ч.1 КК України.

 

Обґрунтованим є  і судове рішення про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння та застосування до нього примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері з обмеженням дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки останнього.

 

Міра покарання ОСОБА_1 обрана згідно вимог ст.ст. 50, 65, 69 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинних посягань, особистості винного та конкретних обставин по справі.

 

Посилання засудженого, його захисника , законного представника  неповнолітнього його матері ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 про недоведеність вини останніх у вчиненні злочинів та суспільно-небезпечного діяння, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України, і необхідністю закриття проваджень по кримінальному переслідуванню останніх, не ґрунтуються на  фактичних обставинах по справі, спростовуються сукупністю доказів, перепровірених в судовому засіданні та  переконують колегію суддів в обґрунтованості і законності обох судових рішень.

 

З врахуванням викладеного підстав для скасування вироку і ухвали, їх зміні та закритті кримінального  переслідування щодо і ОСОБА_1,  і ОСОБА_4 апеляційна інстанція не знаходить.

 

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

 

ухвалила:

 

вирок Славутського міськрайонного суду від 10 червня 2008 року стосовно ОСОБА_1 і ухвалу цього ж суду від 10 червня 2008 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_1, законного представника  неповнолітнього ОСОБА_4 його матері ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - без задоволення.

 

 

 

 

 

 

Головуючий - суддя /підпис/                                                                    

Судді /підписи/

 

Копія вірна:   суддя апеляційного суду

                       Хмельницької області                                                         М.І. Суслов                                                                                                 

 

                                                                                                         

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація