Справа 11-474/ 08 року
Категорія - ст121 ч.2 КК України
КОПІЯ
Головуючий в 1-інстанції Лазаренко А.В. Доповідач - Задворний О.Л..
У Х В А Л А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Дуфнік Л.М.
суддів: Задворного О.Л., Лінника П.О.
з участю прокурора Сарела В.П.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_7
при секретарі Інжиєвській Ю.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_7 на вирок Летичівського районного суду від 4 червня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого,-
засуджено за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Засуджений перебуває на підписці про невиїзд.
У строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано час перебування під вартою з 16 по 19 жовтня 2007 року.
Питання про речові докази вирішено згідно ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він близько 16 год. 15 жовтня 2007 року на перехресті вулиць Калініна - Свердлова у смт. Летичів, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2 на грунті неприязних відносин здійснив сварку з останнім, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар кулаком в перенісся, від чого останній впав, вдарившись головою у піщано - гравійне покриття проїзної частини вулиці і помер на місці вчинення злочину.
Засуджений ОСОБА_1, як убачається зі змісту його апеляції, просить вирок суду змінити і пом'якшити йому покарання. Зазначає, що умислу на вбивство ОСОБА_2 у нього не було, а удар наніс під час бійки, яку спровокував сам потерпілий і перший наніс йому удар. Не передбачав, що від одного його удару настане смерть потерпілого.
Просить врахувати його щире каяття, надання ним потерпілому першої невідкладної допомоги, матеріальний стан його сім'ї, перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого зі ст. 121 ч.2 на ст. 128 КК України.
На думку апелянта висновок суду про винність ОСОБА_1 за ст. 121 ч.2 КК України не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, не взято до уваги покази засудженого, а також свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що умислу на заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було, а удар наніс не навмисно, а під час бійки, яку почав сам потерпілий.
Окрім того, судом не враховано, що після падіння потерпілого на землю, ОСОБА_1 одразу припинив бійку, викликав „швидку допомогу” і намагався надати потерпілому першу невідкладну допомогу.
На аналогічні доводи в своїй апеляції посилається і адвокат ОСОБА_7, проте просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Вказує, що засуджений діяв в стані необхідної оборони, оскільки діями потерпілого була створена реальна загроза життю та здоров'ю засудженого.
Крім того, на думку апелянта, висновки суду не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: засудженого ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_7, кожного, в підтримку своїх апеляцій, прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що апеляції засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, а адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
Твердження в апеляціях про те, що місцевий суд розглянув справу не об'єктивно і засуджений зазначеного злочину не скоював є безпідставними.
Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.
Так, сам ОСОБА_1 визнав, що після вживання спиртних напоїв з ОСОБА_6 і ОСОБА_2, між останнім та ним виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої він наніс ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю і помер на місці події.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що між засудженим і ОСОБА_2 виникла бійка, під час якої він схопив ОСОБА_1 за руку, а той вдарив його в обличчя. Оскільки від цього у нього пішла кров він пішов додому.
З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що під час бійки засуджений наніс ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя, від якого останній впав на землю і не піднявся.
Із висновку судово - медичної експертизи вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, синця лівої виличної ділянки, забійної рани волосяної частини голови в потиличній ділянці справа та крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканин голови в потиличній ділянці справа, дрібних периваскулярних крововиливів під м'якими мозковими оболонками, що супроводжувалось носовою кровотечею, падінням та втратою свідомості, що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що є безпосередньою причиною смерті потерпілого.
При наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги можливо було врятувати життя ОСОБА_2.
При судово - токсилогічному дослідженні крові та сечі з трупа ОСОБА_2 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості, відповідно, 2,08 і 2,5 проміле, що відповідає середній ступені алкогольного сп'яніння у живої людини.
(а.с. 88 - 91, 93 - 94).
Зазначені докази спростовують твердження в апеляції адвоката ОСОБА_7 про те, що під час нанесення удару потерпілому кулаком в обличчя ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони.
Згідно до п.2 ч.1 ст. 367 КПК України однією з підстав для зміни вироку при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи коли висновки суду викладені у вироку, містять істотні суперечності.
Встановивши, що фактично ОСОБА_1 спричинив потерпілому смерть з необережності, тобто вчинив вбивство через необережність, місцевий суд засудив ОСОБА_1 за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
За таких обставин колегія суддів вважає за можливе виправити помилку місцевого суду шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч.1 ст. 119 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3 задоволити частково, а апеляцію адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Летичівського районного суду від 04 червня 2008 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
В решті цей же вирок залишити без змін.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний