Справа № 11-487/2008 року Головуюча в 1-й інстанції Мазурок О.В.
Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач Суслов М.І.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
22 липня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючої-судді Дуфнік Л.М.,
суддів Суслова М.І., Задворного О.Л.,
з участю прокурора Драча І.В.,
захисника ОСОБА_2,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи та представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13 червня 2008 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення за ст. 286 ч.1 КК України
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродження та жителя АДРЕСА_1, українця, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
направлено прокурору м. Хмельницького для проведення додаткового розслідування.
В своїх апеляціях:
- прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому апелянт посилається на її незаконність і безпідставність, вважаючи мотиви повернення передчасними. Судом допущено невідповідність висновків фактичним обставинам справи і не взято до уваги зібраних слідством доказів. Вказує, що прийняте судом рішення суперечить вимогам ст.. 281 КПК України, так як всі перераховані судом недоліки можуть бути усунуті в судовому засіданні як шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, надання судових доручень, так і проведення додаткових чи повторних експертиз;
- адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілих просить скасувати постанову суду і направити матеріали справи в суд першої інстанції для розгляду по суті. Стверджує, що у суду були всі підстави закінчити розгляд кримінальної справи, щодо встановлення винності ОСОБА_1 з постановленням законного і справедливого вироку. Зокрема, посилання суду на відсутність підпису підсудного під схемою ДТП, спростовується його поясненнями, поясненнями свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_5, про те, що підсудний відмовився підписувати вказаний документ. Не заслуговують на увагу і твердження про перевищення швидкості руху автомобіля БВМ, оскільки причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не має, навпаки, порушення ПДР ОСОБА_1 призвело до значних матеріальних збитків. Безпідставною, як стверджує представник потерпілих є мотивація суду про необхідність проведення відтворення обстановки і обставин події, очних ставок, а встановлення точного місця зіткнення автомобіля можливе в судовому засіданні з протоколу огляду місця ДТП та схеми до неї. Відповідь на питання суду про необхідність проведення повторної автотехнічної експертизи з приводу встановлення швидкості автомобіля БМВ знаходиться в матеріалах справи.
Підсудний постанову не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, потерпілого ОСОБА_5 та в його інтересах та інтересах потерпілої ОСОБА_4 їх представника адвоката ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляцій, захисника підсудного ОСОБА_1 ОСОБА_2 на їх заперечення, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
з н а х о д и т ь :
апеляції прокурора і представника потерпіли в їх інтересах як такі, що підлягають задоволенню.
Висновки судді місцевого суду, викладенні в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, мотивовані тим, що досудове слідство проведено неправильно, неповно та однобічно, а ті порушення кримінально-процесуального законодавства, які допустили органи досудового слідства, не дають обґрунтованих підстав для винесення законного рішення.
Зокрема:
- провести відтворення обстановки та обставин події з потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_7, підсудним ОСОБА_1. свідками ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10, понятими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та з врахуванням пояснень провести повторну авто технічну експертизу, для зясування швидкості руху автомобіля „БМВ”;
- встановити точне місце зіткнення автомобілів „ВАЗ 2113” та „БМВ 530”;
- скласти відповідну схему місця пригоди;
- встановити осіб, які були очевидцями ДТП та опитати їх;
- провести очні ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_13, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_5. ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_5;
- встановити точне місце проживання понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та відібрати у них пояснення;
- ознайомити з протоколом огляду місця ДТП ОСОБА_1;
- з'ясувати місце знаходження автомобіля „БМВ” після ДТП та встановити, чи була зафіксована швидкість руху автомобіля „БМВ” під час зіткнення на спідометрі.
Разом з тим , погодитися з такою мотивацією неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22 жовтня 2007 року в м. Хмельницькому, близько 21 год. 20 хв., керуючи автомобілем „ВАЗ 2113” НОМЕР_1, без документів на транспортний засіб та рухаючись в правій смузі руху по вул.. Прибузькій, зі сторони вул. Соборної в напрямку вул. Свободи, при наявності на проїзній частині горизонтальної розмітки, а також на відстані ближче 10 м. до пішохідного переходу, без подання попереджувального сигналу, розпочав маневр розвороту, при цьому не пропустив автомобіль „БМВ 530” н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5. який рухався в попутному напрямку у лівій смузі руху, внаслідок чого сталось зіткнення, від чого „БМВ” відкинуло на лівий тротуар, де він контактував з електроопорою, а потім з припаркованим автомобілем ВАЗ 21043.
Внаслідок порушення обвинуваченим п.п. 1.1, 1.3, 1.5 (ч.1), 2.3 (б), 9.2, 9.4 ч.2, 10.1, 10.4, 10.7 Правил дорожнього руху України, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, потерпілі - водій автомобіля „БМВ 530” ОСОБА_5 та пасажир автомобіля „БМВ 530” ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а пасажир автомобіля „БМВ” ОСОБА_7 - легкі тілесні ушкодження.
Його дії кваліфіковані як порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто за ст. 286 ч.1 КК України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудних, потерпілих, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів ( ст. 280 КПК України ).
Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування і у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч.4 ст.327 КПК України виправдовувальний вирок (п.10 постанови ПВС України № 2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” ).
В той же час, з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання вбачається, що в ході досудового і судового слідства зібрано достатньо доказів, на підставі яких є можливість прийняти рішення про винуватість чи не винуватість підсудного.
Одночасно з наведеним, судова палата відмічає, що в судовому засіданні були допитані підсудний, потерпілий, свідки, досліджені матеріали справи, (в тому числі і додатково надані потерпілим), однак цим обставинам суд не надав належної оцінки, не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного аналізу добутих доказів.
У постанові про повернення справи на додаткове розслідування відсутні вказівки, в чому полягає неповнота досудового слідства і чому вона не може бути усунена в судовому засіданні.
Таким чином, при розгляді вказаної справи суд не створив необхідних умов для збереження об'єктивності і неупередженості при направленні справи на додаткове розслідування, не навів переконливих аргументів про неможливість закінчувати розгляд вказаної справи без дослідження тих обставин, які викладені в постанові, а повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, не навів переконливої мотивації, що ця неповнота і неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
В зв'язку з наведеним, перераховані в постанові недоробки і упущення органів досудового слідства, які ті, як стверджує місцевий суд, намагалися в порушення вимог ст.. 16-1 КПК України перекласти на суд, не можуть бути підставою повернення справи на додаткове розслідування, однак за наявності відповідних підстав можуть тягти визнання доказів недопустимими.
Керуючись ст.ст.281, 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а
апеляцію прокурора та представника потерпілих адвоката ОСОБА_3 в їх інтересах задоволити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13 червня 2008 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 286 ч.1 КК України прокурору м. Хмельницького для організації додаткового розслідування - скасувати, повернувши матеріали справи на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуюча-суддя Л.М. Дуфнік
Судді М.І. Суслов
О.Л. Задворний