Справа № 22ц- 1639                              Головуючий у 1 інст. - Косач І.А.     

                                                                      Доповідач - Хромець Н.С.

                                           У   Х   В   А   Л   А

                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 вересня  2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Хромець Н.С.

                        Суддів - Бобрової І.О., Демченко Л.М.

                        При секретарі - Вареник О.М.

            З участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4, представників відповідачів адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6                         

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

                                             в с т а н о в и в:

             Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2008 року частково задоволено позов ОСОБА_1 і з відповідача ОСОБА_4 стягнуто на користь позивача 9238 грн. 28 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, 46 грн. на відшкодування витрат на лікування, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 403 грн. 20 коп. витрат на проведення експертизи, 92 грн. 84 коп. в повернення витрат на сплату судового збору, 30 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 840 грн. витрат на правову допомогу. Рішенням суду також скасоване забезпечення позову.

             В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі шляхом стягнення визначених ним сум з ОСОБА_3. Апелянт вважає, що суд зробив безпідставний висновок про відповідальність за даним позовом ОСОБА_4, оскільки, на думку позивача, відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на власника джерела підвищеної небезпеки. Відповідач ОСОБА_4, незважаючи на те, що він керував транспортним засобом і здійснив наїзд на автомобіль позивача, за доводами апелянта, не є володільцем джерела підвищеної небезпеки.  Крім того, апелянт посилається на формальний підхід місцевого суду до визначення розміру морального відшкодування і вважає, що суд не врахував обсяг заподіяної матеріальної шкоди, страждань позивача і тих обставин, що ОСОБА_4 вкрай негативно поставився до відшкодування заподіяної шкоди. Апелянт також вказує на порушення судом норм ст. 88 ЦПК України.

            Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

            Судом встановлено, що автомобіль позивача пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який керував транспортним засобом з дозволу власника, що підтверджено даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тобто є володільцем джерела підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі.

             Доводи апелянта щодо невідповідності такого висновку суду вимогам ст. 1187 ЦК України є помилковими і не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

             Правовою підставою володіння, яке є критерієм визначення особи, відповідальної за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, може бути будь-яка правова підстава, що передбачена чи допускається актами цивільного законодавства. В даному випадку правовою підставою володіння (керування) транспортним засобом  відповідачем ОСОБА_4 є запис про це, внесений відповідно до положень п. 6 Правил реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. № 1388, до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_3 (а.с. 76).  Отже, суд правильно визначив особу, яка є відповідальною за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

               Доводи апелянта щодо невірного визначення судом розміру відшкодування моральної шкоди висновків суду в цій частині не спростовують. Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, суд при визначенні розміру грошового   відшкодування моральної шкоди врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості. Згідно з ч.4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди та не пов'язана з розміром відшкодування майнової шкоди.

                 Що стосується посилань апелянта на порушення судом норм ст. 88 ЦПК України при вирішенні питання про відшкодування йому судових витрат, то вони також не дають підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Витрати позивача на оплату судового збору, інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та проведення судової експертизи рішенням суду стягнуті з відповідача на користь позивача у повному обсязі. Вимоги про компенсацію витрат на правову допомогу судом вирішені відповідно до положень ч.2 ст. 84 ЦПК України та чинної постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 р.

        Керуючись  ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України,  апеляційний суд

                                              у х в а л и в:

                   Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2008 року залишити без змін.

                   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.

  Головуючий:                                                 Судді: