АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 2024/8506/12 Суддя районного суду: Бондаренко В.В.
Провадження № 33/790/50/2013
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2013 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Савченко І.Б., за участю представника особи, притягненої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, особи, притягненої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2012 року ,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Ленінського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, працюючий інструктором відділу молоді та спорту Адміністрації Ленінського району м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Як зазначив у своїй постанові суддя, 27.10.2012 року о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 11113», державний н/з НОМЕР_1, по вул. Червоноармійська в м. Харкові, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Таким чином, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.5, 2.9 «а» ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова судді від 17.12.2012 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Суд першої інстанції не повно і не об'єктивно дослідив всі обставини справи і не дав належну правову оцінку доказам, при винесенні постанови, заздалегідь виходив з пріоритету доказової сили протоколу про адміністративне правопорушення. Так, суд першої інстанції не допитав свідків по справі, не з'ясував, у зв'язку із чим працівник ДАІ не вилучив у нього посвідчення водія і сам транспортний засіб. Тобто, відсутні достовірні докази щодо знаходження ОСОБА_2 27.10.2012 року у стані алкогольного сп'яніння, а тому порушено вимоги ст. 30 КУпАП, оскільки позбавленні права керування можливе лише за грубе або повторне користування цим правом. Також апелянт посилається на те, що суд накладаючи стягнення не вивчив його майновий стан.
Заслухавши пояснення особи , що притягнуто до адміністративної відповідальності та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував, що був затриманий співробітниками ДАЇ з приводу того , що керував автомобілем , який належить ОСОБА_5, не маючи посвідчення водія. Він їхав на автомобілі, який був в поганому технічному стані , за автомобілем ОСОБА_5
Не заперечував того, що не мав з собою посвідчення водія, але заперечував , що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що інспектор в присутності зазначених в протоколі свідків пропонував йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння і наявність самих свідків під час складання протоколу.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, підтвердили обставини при яких ОСОБА_2 керував автомобілем , факт зупинки співробітниками ДАІ автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , пояснили , що останньому було запропоновано сісти в автомобіль ДАЇ , де ОСОБА_2 і спілкувався з інспектором. Свідки заперечували наявність на місті зупинки транспортного засобу сторонніх осіб , свідків , понятих , а також те , що інспектором пропонувалось ОСОБА_2 пройти медичний огляд.
Свідок ОСОБА_3, пояснив що 27.10.2012р. разом з напарником ОСОБА_6 патрулював перехрестя вул. Червоноармійської та Чеботарської . Близько 21-00 з вул. Чеботарської виїхали два автомобіля: джип, а за ним ВАЗ-11113. Водій позашляховика мав усі необхідні документи, від ОСОБА_2 , який керував ВАЗ-11113 було чутно запах алкоголю, також у нього були відсутні: водійське посвідчення та технічний паспорт. ОСОБА_2 пояснив, що випив пива. На пропозицію пройти тест на алкогольне сп'яніння з алкотестером та проїхати в медичний заклад ОСОБА_7 відмовився. В подальшому співбесіда з ОСОБА_7 відбувалась в патрульній машині. Для підтвердження знаходження ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння і складання самого протоколу, були запрошені свідки ОСОБА_8 и ОСОБА_9 Технічний запис обставин складання протоколу відносно ОСОБА_7 , зроблений відео реєстратором співробітників ДАІ, інспектором ОСОБА_3, суду не наданий.
При розгляді справи суд першої інстанції, допустивши неповноту та однобічність, не зважаючи на письмове клопотання представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не допитав свідків ОСОБА_8 и ОСОБА_9 , хоча згідно з вимогами ст. 251 КУпАП наявність а бо відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчинені, повинні бути підтверджені доказами.
На два виклики до апеляційного суду свідки ОСОБА_8 и ОСОБА_9 не з'явились.
Враховуючи зазначені вище конкретні обставини справи , а також, що закінчились передбачені ст. 38 КУпАП строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і передбачені ст. 294 КУпАП строки розгляду апеляційної скарги, вважаю необхідним на підставі п.7 ст. 247 КУпАП постанову районного суду скасувати , а провадження по справі закрити.
Керуючись ст. 294, п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_2 скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП в зв'язку закінченням строку давності передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області І.Б.Савченко