Справа № 2514/5800/2012 Провадження № 22-ц/795/591/2013 Головуючий у I інстанції -Діденко О. П. Доповідач - Хромець Н. С.
Категорія -цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХромець Н.С.
суддів:Бечко Є.М., Острянського В.І.
при секретарі:Лучик Н.В.
за участю:позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, представника третьої особи ОСОБА_11
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и в:
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що суд безпідставно вказує про відсутність доказів придбання позивачем будматеріалів та будівництва гаражу, та не бере до уваги витяг з рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 619 від 13.11.2008 року про виключення ОСОБА_5 з членів автокооперативу на підставі того, що він демонтував стіни, дах та ворота гаража, проте, немає жодного посилання на демонтування фундаменту. Крім того, на думку позивача, суд упереджено ставився до нього, вимагаючи письмові докази, та приймав пояснення відповідача як встановлені факти.
В письмових запереченнях , поданих до апеляційного суду, ОСОБА_6 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення суду без змін, оскільки позивачем не доведено право власності на зазначене майно та факт незаконності вибуття з його власності цього майна.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу. Відповідач та представник автокооперативу «Світанок» скаргу не визнали.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції послався на його недоведеність. Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам і матеріалам справи та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом та просив зобов'язати ОСОБА_6 повернути йому будівельні матеріали загальною вартістю 13520 грн., а саме: 7 залізобетонних плит перекриття розміром 4,5 м х 1,2 м, вартістю 1090 грн. кожна, 19 бетонних блоків розміром 0,3 м х 2,4 м х 0,6 м вартістю 310 грн. кожен, рівноцінні тим, якими відповідач заволодів без правової підстави. Вимоги обґрунтовував тим, що в 1992 році за усною домовленістю із ОСОБА_9, який був членом кооперативу «Світанок» (вул. Зикова, м. Ніжин), на виділеній ОСОБА_10 під будівництво гаражу земельній ділянці під № 125, він заклав фундамент, збудував дві цегляні стіни, встановив металеві ворота, використавши на зазначене будівництво 7 залізобетонних плит та 19 бетонних блоків. Позивач також вказував, що дозвіл на дане будівництво не брав, оскільки він тоді не вимагався, а з часом відпала необхідність у будівництві гаражу, а тому він припинив його будівництво і у 2000 році його недобудований гараж виявився зруйнованим, а тому в 2005 році позивач забрав рештки металевих воріт та, не бажаючи перебувати в кооперативі «Світанок», намагався демонтувати фундамент, проте від цього відмовився, оскільки це неможливо було вчинити без руйнування сусіднього гаражу. За доводами позивача, у 2008 році йому стало відомо, що на земельній ділянці № 125, де залишився фундамент із його будівельних матеріалів, розпочав будівництво гаража ОСОБА_6, який добровільно повернути матеріали відмовився.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Звертаючись з позовом до суду, позивач не надав жодних доказів, якими б підтверджувалось виділення ОСОБА_10, а в подальшому позивачу під будівництво гаража в автокооперативі «Світанок» земельної ділянки під № 125, доказів придбання 7 залізобетонних плит перекриття та 19 бетонних блоків та їх використання саме на будівництво гаража на ділянці ¹ 125 кооперативу «Світанок».
Посилання апелянта на те, що судом не було взято до уваги той факт, що він демонтував стіни, дах, ворота гаражу, що стало в подальшому підставою для виключення його з членів автокооперативу, проте немає жодного посилання на демонтування фундаменту, не є доказом належності саме позивачеві вище перерахованих будматеріалів. Самі по собі факти прийняття в члени кооперативу «Світанок» ОСОБА_9 та наявність рішення про виключення з кооперативу позивача, який ніколи не був членом кооперативу, також не можуть бути підтвердженням права власності позивача на спірні залізобетонні вироби. Суд правильно зробив висновок про відсутність належних доказів на підтвердження права власності позивача на майно, яке є предметом позову. Копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 23 листопада 1992 р. про сплату позивачем в ПМК-286 6322 крб. судом дана правильна оцінка. Цей документ не підтверджує належності позивачеві плит перекриття за залізобетонних блоків, а також з нього неможливо зробити висновок про здійснення саме позивачем будівельних робіт на земельній ділянці № 125 у кооперативі «Світанок». Крім того, по справі встановлено, що ні ОСОБА_10, на домовленість з яким посилається позивач, ні самому позивачеві дозвільні документи на будівництво гаража не видавались.
Доводи апелянта щодо упередженого ставлення суду до наданих ним доказів є лише результатом його суб'єктивного сприйняття, оскільки судом докази оцінені правильно і рішення ґрунтується на встановлених обставинах і досліджених доказах, а не на поясненнях відповідача та представника третьої особи, на що посилається апелянт.
Враховуючи наведене, рішення суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні , у зв'язку з чим підстав для її задоволення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: