Справа № 2604/26406/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" грудня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини, з березня 2008 р. сімейно-шлюбні відносини між ними припинено, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть , на даний час він проживає з іншою жінкою, тому просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволені виклавши обставини, що зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в ході судового розгляду заперечувала щодо задоволення позову, мотивувавши це тим, що проти задоволення позову заперечує, так -як їй позивачем під час їхнього спільного проживання була заподіяна моральна шкода та вимагає від позивача моральної компенсації та після її отримання погодиться на розлучення з позивачем, при цьому не спростувала обставин, що були викладені позивачем в позовній заяві та поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 26 червня 1986 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі народили сина , що на час розгляду справи досяг повноліття.

Сімейне життя позивача та відповідача не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, з березня 2008 р. сімейно-шлюбні відносини подружжям не підтримуються, спільного господарства не ведуть, клопотань щодо надання строку на примирення не заявляли, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторона позивача бажання не має.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 158, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.. та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним центром розвитку сім'ї 26 червня 1986 року (актовий запис №1561) - розірвати

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я