УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "05" лютого 2013 р. Справа № 5/5007/78/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
-від позивача: Літуча Г.М., довіреність від 28.12.2012р.;
- від відповідача: не з'явився;
- від ІІІ особи: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Сидорчука В.С. (с.Соколів, Червоноармійський район, Житомирська область)
про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 36344,15грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог, т.2, а.с.127-129).
Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Альянс" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" 43524,42грн. невідшкодованої суми матеріальної шкоди в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.02.2012р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р., в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.10..2012 року скасовані судові рішення місцевого та апеляційного суду, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Розпорядженням №183/2012 від 30.10.2012р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справу №5/5007/78/11 передано для розгляду судді Соловей Л.А.
Ухвалою суду від 01.11.2012р. справу №5/5007/78/11 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
14.11.2012р. від позивача на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення по справі, що відповідно до ст.22 ГПК України фактично є заявою про зменшення позовних вимог, оскільки позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 36344,15грн. основної заборгованості (т.2, а.с.127-129).
Ухвалою суду від 19.11.2012р. прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 36344,15грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 36433,15грн. з підстав, зазначених у позовній заяві, з урахуванням додаткових письмових пояснень від 12.11.2011р. (т.2, а.с.127-129).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника позивача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.149).
Раніше, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. В наданих письмових поясненнях відповідач, зокрема, вважає, що на ТОВ "Вудпак" як на роботодавця не розповсюджується дія ч.1 ст.1172 ЦК України. Посилається, що працівник ТОВ "Вудпак" - Сидорчук В.С. на момент дорожньо-транспортної пригоди вже не виконував свої трудові (службові) обов'язки, а тому належним відповідачем по даній справі щодо стягнення шкоди в порядку регресу буде саме Сидорчук В.С., а не ТОВ "Вудпак" (т.2, а.с.133-134).
Третя особа Сидорчук В.С. в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка у повідомленні про вручення поштового відправлення, т.2, а.с.147).
В письмовому відзиві від 09.10.2012р., адресованому Вищому господарському суду України, Сидорчук В.С. просив відмовити у задоволенні позовних вимог (т.2, а.с.111-114).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Європейський Страховий Альянс", яке перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Альянс", та Берденком Миколою Аркадійовичем укладено договір страхування наземного транспорту №29643 (т.1, а.с.10), за умовами якого страховою компанією було застраховано майнові інтереси Берденка М.А. пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля "LEXUS GX 460", державний номер АА 9035 КА.
04.03.2011р. о 21 год. 30 хв. на 178 км автодороги Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА, власником якого є ТОВ "Вудпак", під керуванням водія Сидорчука В.С., та автомобіля "LEXUS GX 460", державний номер АА 9035 КА, під керуванням власника, Берденка М.А.
Згідно довідки №8780893 Управління Державтоінспекції УМВС України в Житомирській області дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Сидорчуком В.С. правил маневрування, зокрема, п.10.1 Правил дорожнього руху України (т.1, а.с.12-13).
В довідці від 04.03.2011р. Управління Державтоінспекції УМВС України в Житомирській області, виданої Берденку М.А., зазначено, що внаслідок ДТП автомобіль "LEXUS GX 460" державний номер АА 9035 КА отримав наступні механічні пошкодження: розбите праве дзеркало заднього виду, деформовані: передня та задня праві дверці, заднє праве крило, передній бампер, розбита ручка правої задньої дверці, деформовані задня ліва дверці та задній бампер (т.1, а.с.14).
Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області №3-182/2011р. про притягнення до адміністративної відповідальності гр.Сидорчука В.С (т.1, а.с.11,76) встановлено вину вказаної особи в скоєнні ДТП, а саме, встановлено, що гр.Сидорчуком В.С порушено правила маневрування, внаслідок чого сталася ДТП. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (довідка №8780893, а.с.12-13). В діях гр.Сидорчука В.С суд встановив наявність складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та стягнув із Сидорчука В.С. в доход держави адміністративний штраф у розмірі 340грн.
Згідно висновку спеціаліста №131/11 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 16.03.2011 р., проведеного за заявою КД "Європейський страховий альянс", вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "LEXUS GX 460" д/н АА 9035 КА, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 76987,15 грн. (а.с.108-117).
Відповідно до висновку спеціаліста додаткового експертного автотоварознавчого дослідження №131-1/11 від 13.07.2011р., здійсненого за заявою КД "Європейський страховий альянс" та ремонтної калькуляції, сума шкоди, завданої страхувальнику - власнику автомобіля "LEXUS GX 460" д/н АА 9035 КА внаслідок механічних пошкоджень авто, складає 85933,15 грн. (т.1, а.с.37-45).
Згідно розрахунку суми страхового відшкодування по страховому акту №82/11/03/ТР25/00/2, позивачем визначено суму страхового відшкодування до виплати - 93024,42 грн. (а.с.18).
На виконання умов договору №29643 від 27.08.2010р. , на підставі страхових актів №82/11/03ТР25/00/1 від 05.04.2011р., №82/11/03ТР25/00/2 від 10.05.2011р., №82/11/03ТР25/00/3 від 01.07.2011р., ПАТ "Європейський Страховий Альянс" сплатило на ремонт автомобіля "LEXUS GX 460" д/н АА 9035 КА страхове відшкодування у розмірі 93024,42грн., що підтверджується платіжними дорученнями №84 від 06.04.2011 р., №108 від 10.05.2011 р., №264 від 01.07.2011 р. (т.1, а.с.52-54).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ "Вудпак", як власника автомобіля марки автомобіля УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА, та Сидорчука В.С., як водія, застрахована ПАТ "Страхова компанія Провідна", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АА 1288528 (т.2, а.с.144). Сума ліміту страхового відшкодування за цим полісом складає 50000,00грн.
В серпні 2011 року позивач звернувся до ПАТ СК "Провідна" з претензією за вих.№2/2-440 від 18.08.2011 р., заявивши регресну вимогу про відшкодування завданої матеріальної шкоди в межах 50000,00 грн. (а.с.33-34, докази направлення - а.с.35).
За результатами звернення позивача, страховиком відповідача - ПрАТ "СК "Провідна" згідно платіжного доручення №0045078 від 26.09.2011р. перераховано КД ПАТ "Європейський страховий альянс" 49500,00 грн. в якості страхового відшкодування у розмірі ліміту за страховим договором та за вирахуванням франшизи.
Посилаючись на ст.1191 ЦК України про право зворотної вимоги до винної особи, ПАТ "Європейський Страховий Альянс" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з ТОВ "Вудпак" 36344,15грн. невідшкодованої шкоди за страховим випадком (85933,15грн. (встановлена спеціалістом шкода) - 49500,00грн. (шкода, виплачена страховиком відповідача).
Слід зазначити, що дана справа досліджувалась господарським судом, у тому числі апеляційної та касаційної інстанцій, з прийняттям відповідних рішень.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. (т.2,а.с.118-120) справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.
Задовольняючи частково касаційну скаргу ПАТ "Європейський Страховий Ал'янс" по даній справі, Вищий господарський суд в постанові від 16.10.2012р. зазначив, що:
- суди попередніх інстанцій, посилаючись на ст.38 Закону України "Про страхування" ( у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), якою передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов, дійшли помилкового висновку про те, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу не довівши порушення своїх прав на добровільну виплату відповідачем страхового відшкодування, так як на час пред'явлення позову ПАТ "Європейський Страховий Альянс" з відповідною вимогою до відповідача не звертався, а останній не відмовляв у її задоволенні.
Вищий господарський суд України вказав, що зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток. З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.
Відповідно до зазначених вище норм ПАТ "Європейський Страховий Альянс" може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. При новому розгляді справи слід достеменно встановити дійсні права та обов'язки сторін, обсяг відповідальності відповідача у скоєнні ДТП, та з врахуванням вищенаведеного вирішити спір відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні відносини, врахувавши викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. зауваження по даній справі, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне:
За приписами ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Європейський Страховий Альянс" провів страхове відшкодування.
Таким чином, до ПАТ "Європейський Страховий Альянс" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу №29643 від 27.08.2010 року, в силу приписів ст.1166, ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187 ЦК України перейшло право регресної вимоги до ТОВ "Вудпак", як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Виключення з загального правила щодо визначення особи, яка повинна відшкодувати шкоду, містяться у ст.1172 ЦК України, частина перша якої передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Слід зазначити, що відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не під час виконання громадянином Сидорчуком В.С. трудових (службових) обов'язків, оскільки за правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Вудпак" час роботи вечірньої зміни припиняється о 20:00 год. Тобто, заподіяна шкода, є наслідком неналежного виконання покладених на Сидорчука В.С. службових обов'язків (т.2, а.с.133-134), що підтверджується табелем обліку робочого часу за квітень 2009 р. та відсутністю у водія дорожнього (маршрутного листа) на цей день (т.1, а.с.118).
Матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП гр.Сидорчук В.С. знаходився за кермом службового транспортного засобу, який належить на праві власності ТОВ "Вудпак".
Наявними у справі копіями трудової книжки та наказу №46-К від 03.08.2009р. (а.с.94,95) підтверджується, що гр.Сидорчук В.С. з 03.08.2009р. (в т.ч. станом на дату скоєння ДТП) працював в ТОВ "Вудпак" водієм транспортної дільниці.
04.03.2011р. ТОВ "Вудпак" водію Сидорчуку В.С. виписано подорожній лист №736, з якого вбачається, що останній раз автомобіль УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА виїхав за територію підприємства відповідача 04.03.2011р. о 20год. 30хв. (т.1, а.с.120 на звороті).
З довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Житомирській області не вбачається керування водієм ТОВ "Вудпак" Сидорчуком В.С. транспортним засобом 04.03.2011р. без належно оформлених документів .
Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області №3-182/2011 Сидорчука В.С. визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст.124 КУпАП.
Суд критично оцінює поданий ТОВ "Відпак" Графік часу роботи від 01.03.2011р. (т.1, а.с.66), як доказ у справі, оскільки зазначений графік є внутрішнім документом відповідача і перевірити його достовірність не вбачається можливим. Суд враховує, що робота водія може носити ненормований характер, а згідно раніше згаданого подорожнього листа №736 останній раз автомобіль УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА виїхав за територію підприємства відповідача 04.03.2011р. о 20год. 30хв., тобто після закінчення часу роботи, встановленого графіком роботи та відпочинку.
ТОВ "Вудпак" не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння 04.03.2011р. автомобілем УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА з боку їх працівника Сидорчука В.С., отже Сидорчук В.С. здійснював керування автомобілем УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.
Приписами Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" №02-5/215 від 01.04.1994 року передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. У випадку протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, останній, як правило, не несе відповідальності за заподіяну шкоду. Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.
У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2012р. "Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках" зазначено, що н е впливають на виникнення обов'язку володільця джерела підвищеної небезпеки з відшкодування заподіяної ним шкоди наступні обставини: 1) в який час було вчинено заподіяння шкоди - службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків, або він самовільно, неправомірно використав його у своїх особистих цілях.
Таким чином, оскільки відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля УАЗ 3303, державний номер АМ 8239 ВА - учасника ДТП, та роботодавцем винної у скоєнні ДТП особи, тому саме відповідач є особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, та зобов'язаний відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України відшкодувати позивачу здійснені страхові виплати.
У постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. у даній справі (т.2, а.с.119) з посиланням на ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування", ч.1 ст.1172 ЦК України також зазначено, що особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, є саме ТОВ "Вудпак".
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати завданої шкоди не надав. Застосування заходів адміністративної відповідальності не звільняє винних від відшкодування майнової шкоди, завданої майну юридичної особи. Інші доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу з відповідача виплаченого страхового відшкодування у розмірі 36344,15грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Нова Романівка, код 31711882)
на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції (01004, м.Київ, вул.Горького, 9, кв.2, код 26052299)
- 36344,15грн. страхової виплати в порядку регресу;
- 1411,50грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.02.13
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 4 прим. 1- в справу; 2- позивачу; 3,4- відповідачу, ІІІ особі (рек. з повід.)