Справа № 755/184/13
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2013 р. року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого: судді Гончарука В.П.
при секретарі Лисенко М.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д -1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, суд, -
В С Т А Н О В И В :
До суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків звернувся ОСОБА_2, що представляє інтереси ОСОБА_1, в якій просить суд скасувати рішення вищевказаного Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д - 1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, свої вимоги сторона позивача мотивує тим, що вказане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, мотивує тим, що дана категорія справ не підсудна третейському суді, відповідно до вимог п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди»та з посиланням на вимоги п. 22, 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав заяву щодо скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д -1917/12 та надав пояснення, що викладені в заяві, при цьому пояснивши, що ОСОБА_1 не оспорювались в судовому порядку третейська угода, визначена п.10 кредитного договору, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 27.05.2011 р
Представник ПАТ «Дельта Банк» Жданюк Д.В. в ході судового розгляду заперечувала щодо задоволення заяви щодо скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків винесеного в рамках справи №Д -1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором мотивуючи це тим, що правових підстав для задоволення позову не має.
Суд вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи встановив наступне, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», що регламентує оскарження рішення суду слідує, рішення суду є остаточним, і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.
Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду також визначені статтею 389-5 ЦПК України.
Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, що 12.10.2012 р. рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д -1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Дельта Банк» було стягнуто суму заборгованості в розмірі 2 030 518, 30 грн. заборгованості за кредитним договором та 20 705 грн. 18 коп. третейського збору та 420 грн. витрати на публікації в засобах масової інформації.
Відповідно до п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди»слідує, що Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Як роз'яснено у п. З Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-ІЧ/ "Про третейські суди" про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів" банк не є споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи, що представником ОСОБА_2 не надано до суду доказів, які б зазначали підстави для скасування рішення третейського суду, визначені ст. 395-5 ЦПК України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2, що представляє інтереси ОСОБА_1 щодо скасування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д -1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором не підлягає задоволенню.
Керуючись ст..ст. 15, 30, 209, 212, 215, 389 -1 - 389 -6 ЦПК України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_2, що представляє інтереси ОСОБА_1 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №Д -1917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором -відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва у відповідності до вимог ч.1 ст.389 -6 ЦПК України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 10 діб з дня проголошення рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду міста Києва.
Суддя: