Справа №1-673/07

ВИРОК

Іменем України

4 квітня 2007 року Никопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого-судді: - ОСОБА_1

при секретарі - Кравченко Ю.В.

з участю прокурора - Сидоренка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлучена, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 06.08.2002 року приблизно о 4 годині з метою викрадення чужого майна, перебуваючи у стані алкогольного сп"ягніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, матеріали кримінальної справи стосовно якого виділені в окреме провадження, групою осіб, через паркан зайшли на територію домоволодіння № 60, по вул.. Успенського, в м. Нікополі, Дніпропетровської області, де вибивши скло на дверях, увійшли в житло ОСОБА_4 у якої почали вимагати вино. При цьому ОСОБА_3 умисно вдарив ОСОБА_4 по нозі, схопив за волосся, спричинивши їй фізичну біль, тобто застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. Заштовхнувши потерпілу у кімнату, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито викрали : тачку вартістю 15 грн, 23 літри вина на суму 80 грн., каструлі та миску на суму 55 грн., 4 літрових банки повидла на 12 грн., банку цільного молока на 2 грн.50 коп., банку смальцю на 5 грн., коржики домашнього виготовлення, які вартості для потерпілої не мають. Внаслідок чого завдали шкоди потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 169 грн.50 коп. Утримуючи потерпілу в закритій кімнаті ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з викраденим пішли.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 визнала себе винною повністю, підтвердила свої показання під час досудового слідства, які оголошені в судовому засіданні (л.с.48-51), і пояснила. Після смерті своєї доньки вона почала зловживати спиртними напоями. Так, в серпні 2002 року, повернувшись з цвинтаря, вона випила вина дома, а потім пішла до своєї знайомої сусідки Світлани, де разом з нею та її сином ОСОБА_3 розпили пляшку горілки. Після того, як горілка закінчилася, вона запропонувала йти до ОСОБА_4, яка проживала на той час одна, бо син був у тюрмі та взяти у неї вина в борг, бо грошей ніхто з них не мав. По дорозі вона взяда металевий прут для того, щоб ганяти собак вночі. Коли підійшли до будинку ОСОБА_4 побачили, що горить світло, але хвіртка зачинена. Вони з ОСОБА_3 через паркан перелізли у двір. Підійшли до дверей на яких було скло, гучно постукали і скло випало. ОСОБА_3 просунув руку та відкрив двері. В кімнаті вони побачили ОСОБА_4 і відразу почали вимагати, щоб вона дала вино. При цьому ОСОБА_3 тягав її за волосся, однак вона голосно не кричала, а просила, щоб її залишили у спокої. Вона особисто була дуже п"яна. Але пам"ятає, що ОСОБА_3 заштовхав ОСОБА_4 у кімнату, а сам забрав тачку, вино в двох банках 3 л та 20 л, які вона розбила по дорозі. Брали якесь варення та алюмінієві миски, які вночі здали на приймальний пункт та купили горілки. Особисто вона нічого собі не брала з викраденого. Крім того запевняє, що заздалегідь не

домовлялися про те, як будуть діяти і що будуть викрадати, а не просити в борг. Вона особисто не застосовувала силу проти ОСОБА_4 Щиро кається, просить суворо не карати. На цей час ОСОБА_3 помер, ОСОБА_4 дуже стала та не може ходити, а вона виховує сина та з того часу нічого не скоїла та перестала зловживати спиртними напоями.

Із оголошених в судовому засіданні (л.с. 17-19) показань потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що 06.08.2002 року приблизно о 4 годині ранку вона почула голоси у своєму дворі. Поки встала з ліжка відчула дзвін скла і біля дверей побачила чоловіка та жінку, які в неї просили дати вино. Чоловік вдарив її по нозі, схопив за волосся та почав заштовхувати у кімнату, де зачинив чи підпер чимось двері, а самі взяли вино, варення, тачку, коржики вона дозволила їм узяти. Крім того, пограбували алюмінієві миски. Стверджує, що не кричала, т.я. дуже злякалася. Під час пограбування жінка забула у неї вдома металевий прут, який вилучений співробітниками міліції. Вказаними діями їй завдано шкоду на 169 грн. 50 коп., але в міліцію не зверталася оскільки до неї підходив той хлопець та просився вибачити його, а в неї ж свій син в тюрмі. Позов не заявляла.

Вина підсудної у скоєнні злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи:

· протоколом огляду та вилучення (л.с.5) металевого пруту, який підсудна залишила на місці споєння злочину,

· протоколом огляду і вилучення викраденої тачки( л.с. 10), яку ОСОБА_3 продав гр. ОСОБА_5,

· речовими доказами (л.с.11)

- іншими матеріалами справи.

Надаючи оцінку доказам, суд вважає, що дії підсудної органами досудового слідства та підтримання державного обвинувачення вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 186 КК України, оскільки вона вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров"я, скоєний за попередньою змовою, групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Призначаючи покарання підсудній, суд враховує як обставини, що пом"якшують відповідальність, до яких належать: щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, ненастання по справі шкідливих наслідків, позитивні характеристики особи підсудної, так і обтяжуючі вину обставини - вчинення корисливого злочину в стані алкогольного сп"яніння і вважає можливим призначити покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК Украины і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, протягом якого зобов"язати її не виїзджати за межі території України для постійного проживання без дозволу кримінально-виконавчого органу, сповіщати органи виконання покарання про зміну місця роботи, проживання, періодично з"являтися для реєстрації.

Запобіжний захід стосовно засудженої ОСОБА_2 змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши її з-під варти негайно в залі суду.

Речові докази : металевий прут, який зберігається у камері схову Нікопольського MB УМВС знищити, тачку, що передана потерпілій ОСОБА_4 залишити в її користуванні.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.