Справа № 2а-564 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року Галицький районний суд м. Львова в складі: головуючого-судді Курилыдя А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівського міського управління Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій неправомірними,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, ГУМВС України у Львівській області про визнання дій неправомірними.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що він після проходження строкової служби у збройних силах з 30.01.1992 року працював інспектором дорожньо-патрульної служби ДАІ УВС м. Львова. За час служби не мав жодної догани або іншого дисциплінарного стягнення. В нього завжди були достатньо високі показники роботи. Так, ним було затримано шість крадіїв транспортних засобів, близько 20 осіб, що підозрювались у вчиненні злочинів різної ступені важкості. В кінці 1995 року він вирішив звільниться з органів внутрішніх справ оскільки подальше перебування на цій роботі негативно впливало на відносини у сім'ї. Його дружина перенесла важку психологічну травму після втрати у 1994 році дитини, тому вкрай необхідно було більше часу та уваги приділяти саме відносинам у сім'ї, що важко давалось з існуючим графіком роботи, крім того було бажання працювати за фахом та підвищувати професійний рівень. Приблизно ще в листопаді 1995 року він написав рапорт на звільнення за власним бажанням у зв'язку із сімейними обставинами, оскільки вважав, що вищезазначені обставини перешкоджали виконанню службових обов'язків. У керівництва УВС м. Львова були всі підстави звільнити його за власним бажанням згідно частини "ж" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114. Жодного спілкування з керівництвом батальйону ДАЇ м. Львова, керівництвом відділу кадрів УВС м. Львова з метою встановлення причин звільнення з посади не відбувалося. Після декількох тижнів йому повідомили, що за вказівкою керівництва йому не видають табельну зброю у зв'язку з чим не можуть дозволити виходити на роботу. Командир взводу повідомив, що на роботу можна не виходити, чекати повідомлення коли необхідно забрати трудову книжку. Після неодноразових звернень до відділу кадрів УВС м. Львова йому було повідомлено, що документи ще не готові. Лише 30.01.1996 року йому віддали трудову книжку. Підстав звільнення не повідомили, хоча він був впевнений, що звільнений за власним бажанням. З наказом про звільнення він ознайомлений не був, в трудовій книжці підстав звільнення не зазначено. В травні 2005 року та у серпні 2007 року він отримував архівні довідки з архівного відділення УІТ ГУМВСУ у Львівській області, в яких також не було зазначено підстав звільнення. Лише на запит територіального управління ДСА 12.09.2007 року архівним відділенням УІТ ГУМВСУ у Львівській області було надано архівну довідку із зазначенням підстав звільнення та витяг з наказу УВС м. Львова № 8 о/с від 26.01.1996 року. Тобто, він лише 18.10.2007 року перед проходженням засідання секції Вищої Ради Юстиції зміг дізнатись про підстави свого
звільнення з органів внутрішніх справ, порушення прав і інтересів та звернутись за їх захистом до адміністративного суду. Тому вважає причину пропущеного строку звернення до адміністративного суду поважною та просить його поновити. Оскільки вважає наказ про його звільнення незаконним, просить вищевказаний наказ УВС м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 року скасувати в частині підстав його звільнення, зобов'язати ЛМУ ГУМВС України у Львівській області внести зміни до наказу, а саме замість слів "за п. 63 "є" за порушення дисципліни" вказати "за частиною "ж" пункту 63 за власним бажанням" та зобов'язати архівне відділення УІТ ГУМВС України у Львівській області надати йому відповідну довідку про зміни до наказу.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов ОСОБА_1 підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.
Представник відповідача ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не з"явився без поважних причин і оскільки відповідно до п.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу заслухано у його відсутності.
Представник відповідача ГУ МВС України у Львівській області в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що позивачем пропущено без поважних причин строк звернення до суду. Крім того вважає, що наказ Управління внутрішніх справ м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 в частині підстав звільнення з 30.01.1996 старшого сержанта міліції ОСОБА_1 прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, тому підстав для його скасування не вбачає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.
Суд поновляє ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав позивача, оскільки вважає такий пропущеним з поважних причин. В судовому засіданні встановлено, що позивач лише 18.10.2007 року перед проходженням засідання секції Вищої Ради Юстиції зміг дізнатись про підстави свого звільнення з органів внутрішніх справ, порушення прав і інтересів та звернутись за їх захистом до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 27 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від
29.07.1991 "Про Дисциплінарний статут органів-внутрішніх справ Української РСР", що
був чинний на той час, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів
внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись
лише за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з
перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 9), останній
30.01.1992 року прийнятий на роботу в УВС м. Львова. 30.01.1996 року звільнений з
служби в органах внутрішніх справ згідно наказу № 8о/с від 26.01.1996 року.
Відповідно до довідки УОІ УМВС України у Львівській області від 11.05.2005 року (а.с. 10), архівної довідки УІТ ГУМВС України у Львівській області від 30.08.2007 року (а.с. 11), позивач ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора ДПС в ОБ ДПС ДАІ УВС м. Львова. Звільнений 30.01.1992 року відповідно до наказу ЛМУ №8о/с від 26.01.1996 року.
Згідно наказу начальника ЛМУ УМВС України у Львівській області №8о/с від 26.01.1996 року (а.с. 15), ОСОБА_1 звільнено з ОВС "за п. 63 "є" за порушення дисципліни".
В судовому засіданні встановлено, що позивач в листопаді 1995 року написав рапорт на звільнення за власним бажанням у зв'язку із сімейними обставинами, оскільки вважав, що вищезазначені обставини перешкоджали виконанню службових
обов'язків. Даний факт не заперечувався представником ГУМВС України у Львівській області.
Тому суд приходить до висновку, що позивача слід було звільнити з ОВС за за частиною "ж" пункту 63 „за власним бажанням" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 року №114.
Проте УВС м. Львова було видано наказ №8 о/с від 26.01.1996 року про звільнення позивача за п.63 "є" Положення.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень у адміністративній справі, якщо він заперечує проти заявлених вимог. Проте представник відповідача ГУ МВС України у Львівській області не навів жодних доказів правомірності спірного наказу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, визнати неправомірним наказ Управління внутрішніх справ м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 в частині підстав звільнення з 30.01.1996 року старшого сержанта міліції ОСОБА_1, зобов'язати ЛМУ ГУМВС України у Львівській області внести зміни до наказу УВС м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 року, а саме замість слів "за п. 63 "є" за порушення дисципліни" вказати "за частиною "ж" пункту 63 за власним бажанням" та зобов'язати архівне відділення УІТ ГУМВС України у Львівській області надати ОСОБА_1. відповідну довідку про зміни до наказу.
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 99, 102, 161, 162, 167 КАС України, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 року №114, суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати неправомірним наказ Управління внутрішніх справ м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 в частині підстав звільнення з 30.01.1996 року старшого сержанта міліції ОСОБА_1.
Зобов'язати Львівське міське управління Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області внести зміни до наказу Управління внутрішніх справ м. Львова №8 о/с від 26.01.1996 року, а саме замість слів "за п. 63 "є" за порушення дисципліни" вказати "за частиною "ж" пункту 63 за власним бажанням".
Зобов'язати архівне відділення Управління інформаційних технологій Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати ОСОБА_1 відповідну довідку про зміни до наказу.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги
постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
постанова суду в повному обсязі виготовлена 27.11.2007 року в 16 год.