АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа №22-ц/796/2932/2013
Головуючий у 1 інстанції - Сушко Л.П.
Доповідач - Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13 лютого 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Шебуєвої В.А.
- Оніщука М.І.
при секретарі - Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО»
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВ-ДОМ» про стягнення витрат понесених на утримання спільного майна
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 рокуТОВ «ОБІО»звернулося в суд із позовом до відповідача про стягнення витрат понесених ним на утримання спільного майна.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що паркінг на АДРЕСА_2 є єдиним майновим комплексом, в якому паркомісця належать власникам на праві власності, а опорні конструкції, місця загального користування та обладнання автостоянки на праві спільної сумісної власності. Управителем паркінгу відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено спеціалізовану експлуатуючу організацію - ТОВ «УПРАВ-ДОМ».
Він, як забудовник паркінгу, з метою забезпечення технічного обслуговування та експлуатації паркінгу, підтримання в належному стані всього майна, яке входить до його складу, уклав із ТОВ «УПРАВ-ДОМ» Договір №31-08/12 від 31 серпня 2012 року на підставі якого зобов'язався компенсувати ТОВ «УПРАВ-ДОМ» витрати на утримання паркомісць, які належать третім особам, до моменту укладення ними та ТОВ «УПРАВ-ДОМ» окремого договору про участь у витратах на технічне обслуговування та експлуатацію паркінгу.
Після проведення оплати за третіх осіб передбачалося виникнення у нього права компенсувати понесені ним витрати за рахунок відповідного власника паркомісця.
ОСОБА_2 є власником паркомісця № АДРЕСА_1 у паркінгу на підставі Договору купівлі-продажу від 13.07.2012 року.
17.09.2012 року відповідач звернулась до ТОВ «УПРАВ-ДОМ» із заявою в якій висловила категоричну відмову укладати договір на технічне обслуговування паркінгу та компенсувати частку вартості його експлуатації у зв'язку із надмірно високою ціною, в той же час відповідач отримала перепустку для забезпечення в'їзду на територію паркінгу та безперешкодно користується належним їй паркомісцем поряд із іншими власниками, які несуть витрати із технічного обслуговування та експлуатації паркінгу на підставі договорів із ТОВ «УПРАВ-ДОМ».
Звертав увагу, що на підставі платіжних доручень №594 та 595 від 31.10.2012 року ним було здійснено оплату на користь ТОВ «УПРАВ-ДОМ» за технічне обслуговування паркінгу та компенсації частки вартості його експлуатації за 11 власників паркомісць, які письмово відмовилися від укладання договору із ТОВ «УПРАВ-ДОМ».
Вартість обслуговування одного паркомісця у вересні 2012 року становила 420,00 гривень, у жовтні 2012 року - 307,53 гривень.
Посилаючись на те, що ним було виконано солідарний обов'язок із оплати вартості технічного обслуговування та експлуатації спільного майна, яким є паркінг в цілому, в частці відповідача у сумі 727,53 гривень (за вересень 2012 року - 420,00 гривень, за жовтень 2012 року - 307,53 гривень), у нього виникло право вимоги до відповідача на суму здійсненої ним оплати, яку просило стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОБІО»відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ТОВ «ОБІО»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність належності майна паркінга, що призначено для загального користування всіма власниками окремих паркомісць на праві спільної сумісної власності не відповідає обставинам справи.
Крім того, суперечить матеріалам справи висновок суду про те, що факт здійснення ним оплати відповідної суми коштів за відповідача є недоведеним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції підставно виходив з того, що заявлені вимоги є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.08.2012 року між ТОВ «ОБІО» та ТОВ «УПРАВ-ДОМ» було укладено договір №31-08/12 та 28.09.2012 додаткова угода до нього на підставі якого ТОВ «ОБІО» зобов'язалося компенсувати ТОВ «УПРАВ-ДОМ» витрати на утримання паркомісць, які належать третім особам, до моменту укладення ними та ТОВ «УПРАВ-ДОМ» окремого договору про участь у витратах на технічне обслуговування та експлуатацію паркінгу по вул. Майорова,7 в м. Києві (а.с.10-11,13).
У відповідності до Договору купівлі-продажу від 13.07.2012 року ОСОБА_2 є власником паркомісця АДРЕСА_1 в м. Києві (а.с.7-8).
17.09.2012 року ОСОБА_2 написала заяву ТОВ «УПРАВ-ДОМ» про відмову укладати договір на технічне обслуговування паркінгу та компенсувати вартість його обслуговування у зв'язку з надмірно високою ціною (а.с.9).
З пояснювальних записок ТОВ «УПРАВ-ДОМ» вбачається, що ОСОБА_2 подала заяву про відмову від оплати послуг з утримання підземного паркінгу (а.с.15,16).
Згідно розрахунків ТОВ «УПРАВ-ДОМ» вартість обслуговування одного паркомісця у вересні 2012 року становила 420,00 гривень, у жовтні 2012 року -307,53 гривень (а.с.12,14).
Відповідно до платіжних доручень від 31.10.2012 року № 594 та № 595 ТОВ «ОБІО» сплатило ТОВ «УПРАВ-ДОМ» плату за технічне обслуговування підземної автостоянки згідно рахунків №СФ-0000743 та №СФ-0000744 (а.с.17).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача про виникнення у нього права на компенсацію понесених витрат за відповідача на підставі договору №31-08/12 є необґрунтованими.
З пояснень сторін та наданих доказів вбачається, що ОСОБА_2 не укладала будь-яких договорів з позивачем та не брала на себе обов»язку по компенсації зазначених витрат.
Такий договір був укладений 31.08.2012 року між ТОВ «ОБІО» та ТОВ «УПРАВ-ДОМ» №31-08/12 та 28.09.2012 додаткова угода до нього на підставі якого ТОВ «ОБІО» зобов'язалося компенсувати ТОВ «УПРАВ-ДОМ» витрати на утримання паркомісць, які належать третім особам, до моменту укладення ними та ТОВ «УПРАВ-ДОМ» окремого договору про участь у витратах на технічне обслуговування та експлуатацію паркінгу по вул. Майорова,7 в м. Києві (а.с.10-11,13).
Відповідач не була стороною цього договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність належності майна паркінга, що призначено для загального користування всіма власниками окремих паркомісць, на праві спільної сумісної власності позивачу.
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Разом з тим позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у нього та відповідача спільного майна. Крім того, в матеріалах справи наявний договір купівлі - продажу, з якого вбачається, що відповідачу на праві власності належить машиномісце АДРЕСА_1 в м. Києві.
З наведеного вбачається, що суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у нього та відповідача, як спільного майна, так і обов»язку відповідача компенсовувати позивачу кошти за договором, стороною якого є позивач та третя особа.
Таким чином встановлено, що суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: