Справа № 2604/15423/12

П О С Т А Н О В А

іменем України

"26" вересня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого -судді Гончарука В.П.

при секретарі Лисенко М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій незаконними, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва звернулося до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві та просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо винесення постанови від 20.06.2012 року № 2954/8 про накладення штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. та скасувати таку постанову.

Вимоги мотивовані тим, що 24.05.2012 року на адресу позивача надійшла постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2012 року №ВП 31430867, якою зобов'язано Управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи І категорії осіб, постраждалих від аваріє на ЧАЕС додаткову пенсію в розмірі, визначеному ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням того, що мінімальна пенсія за віком прирівнюється до прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, починаючи з 09 серпня 2010р. з урахуванням проведених виплат.

На виконання вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження, Управління листом від 29 травня 2012 року № 9817/08 повідомило старшого державного виконавця Підрозділу С.В. Мурихіна про фактичне виконання рішення суду, а саме про здійснення перерахунку ОСОБА_1 відповідного перерахунку додаткової пенсії.

Без направлення державним виконавцем Підрозділу на адресу позивача жодних інших вимог або будь-яких інших документів, які б зобов'язували Управління повідомити Підрозділ про фактичне виконання рішення суду відповідно до резолютивної частини та надати належним чином завірених копій документів, які б підтверджували фактичне виконання рішення суду, державним виконавцем без попередження винесено постанову про накладення штрафу від 20.06.2012р. за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн., яку відповідач направив на адресу Управління разом з вимогою від 20.06.2012 р. №2954/8, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження.

Таким чином, відповідачем без будь-якого попередження було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн., дії щодо винесення якої позивач просить визнати неправомірними скасувавши таку постанову.

Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання у справі, письмових заперечень по суті позову до суду не направив.

Вивчивши адміністративний позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно положення ч. 12 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби пору и ієно їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження " учасники виконавчого провадження, які мають право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч. З ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення у спосіб і порядку, визначеному виконавчим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 01.03.2012 року на підставі виконавчого листа № 2-а-926/11, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 22.02.2012 року, старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіним С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи І категорії осіб, постраждалих від аваріє на ЧАЕС додаткову пенсію в розмірі, визначеному ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням того, що мінімальна пенсія за віком прирівнюється до прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, починаючи з 09 серпня 2010р. з урахуванням проведених виплат.

Листом від 29 травня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва повідомлено державного виконавця про фактичне виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

14.06.2012 року старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіним С.В. на адресу УПФУ у Дніпровському районі м. Києва надіслано вимогу державного виконавця від 13.06.2012 року про зобов'язання УПФУ у Дніпровському районі м. Києва повідомити Підрозділ до 22.06.2012 року про виконання вказаного виконавчого листа та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

20.06.2012р. відповідачем знову була направлена аналогічна вимога про надання документів, що підтверджують фактичне виконання рішення суду, при цьому разом з такою вимогою було надіслано постанову від 20.06.2012р. про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду

У вимозі від 14.06.2012 р. відповідач встановив позивачу строк до 22 липня 2012 року для повідомлення Підрозділу про фактичне виконання рішення суду (вимога отримана позивачем 14.06.2012).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ще 01 березня 2012р. відповідним листом повідомив Підрозділ про фактичне виконання рішення суду відповідно до резолютивної частини та надав належним чином завірені копії розпорядження про перерахунок пенсії та нарахування.

Одже, з наведеного вбачається, що відповідачем не було дотримано строку (до 22.06.2012р.), який був встановлений у вимозі від 13.06.2012 р. та безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680 грн.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження ", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 Закону і не пізніше 5-ти робочих днів з дня накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведене без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з законом. При цьому на боржника накладається штраф у порядку встановленому ст. 89 Закону.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Належних доказів того, що державний виконавець перевірив стан виконання рішення суду відповідно до наданих йому законом повноважень, суду не надано.

Докази, надані позивачем про належне виконання судового рішення та доводи позивача про наявність достатніх правових підстав для закриття виконавчого провадження, відповідачем не спростовані.

Підсумовуючи наведене, суд вбачає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 5, 10, 11, 25, 49, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 10, 69, 71, 158-163, 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіна С.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 20.06.2012 року в рамках виконавчого провадження № 31430867.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Мурихіна С.В. про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. від 20.06.2012 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 31430867.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: