Справа №303/75/13-ц
2/303/537/13
Номер рядка стат.звіту-33
РІШЕННЯ (Заочне)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2013 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Заболотного А.М.
при секретарі Палінчак В.П.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних витрат від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення з останнього відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та компенсацію за користування утримуваними ним грошовими коштами за період з 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 31740,01 грн. та 317,40 грн. судового збору. Позов мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.02.2010 року з відповідача на його користь стягнуто 128369,76 грн. заборгованості. Рішення суду про стягнення заборгованості відповідачем не виконане, заборгованість не повернута. Як на підставу задоволення позову вказує на положення ст. 625 ЦК України.
У судовому засіданні позивач позов підтримав із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з’явився за невідомих причин. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом виклику в суд через оголошення у пресі. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Причини своєї неявки відповідач суду не повідомив. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та відповідно до ст. 224, 225, 226 ЦПК України ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори про надання адвокатського обслуговування від 06.11.2008 року, від 05.05.2009 року та від 25.05.2008 року відповідно до яких ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_2 при веденні справ в судах.
Відповідно до п.п. 3, 4 вищевказаних договорів ОСОБА_2 зобов’язувався сплатити ОСОБА_1 10 % від відсудженої суми після вирішення справи в апеляційному суді.
Так, ОСОБА_1, представляючи інтереси ОСОБА_2 у справі за позовом «Про стягнення боргу», за результатами розгляду якої апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення від 18.03.2009 року, відсудив на користь ОСОБА_2 14419,91 грн., 10 % відсудженої суми яких складає 14419,91 грн.
У справі за позовом «Про стягнення збитків, індексу інфляції та процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням боргових зобов’язань» 25.03.2009 року було прийняте рішення, яким з ОСОБА_2 стягнуто 60901,05 грн., 6000,00 адвокатських послуг, 692,00 грн. судових витрат, всього на суму 67593,05 грн. та яке 22.09.2009 року було скасоване апеляційним судом. Таким чином 10 % відсудженої суми складає 6759,31 грн.
У справі за позовом «Про визнання документів договорами про спільну діяльність та стягнення за ними грошових коштів на суму 1071905,32 грн.» 03.08.2009 року було прийняте рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та яке 06.10.2009 року залишено в силі апеляційним судом. Таким чином 10 % відсудженої суми складає 107190,53 грн.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 відмовився сплачувати ОСОБА_1 звернувся до суду та 23.02.2010 року Ужгородським міськрайонним судом задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 128369,76 грн. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23.08.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.11.2011 року вказане рішення суду залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, наявність заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями і на потребує додаткового доказування.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Зобов’язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості до суду не представив, а відтак не виконав належним чином договори про надання адвокатського обслуговування від 06.11.2008 року, від 05.05.2009 року та від 25.05.2008 року, не повернув позивачу заборгованість по зазначених договорах та відповідно не виконав рішення Ужгородського міськрайонного суду заборгованість в розмірі 128369,76 грн.
Відповідно до ст. 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, вказані наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошима, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача 3 % річних від суми прострочення та інфляційних відрахувань за період з 2009 року по листопад 2012 року (14419,91 грн. з 18.03.2009 року – рішення апеляційного суду, 6759,31 грн. з 22.09.2009 року - ухвала апеляційного суду, 107190,53 грн. з 06.10.2009 року - ухвала апеляційного суду).
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур’єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Відповідно до розрахунку матеріальних втрат від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами сума інфляційних втрат становить 19362,02 грн. та 3 % річних від суми прострочення виконання грошового зобов’язання за договором становить 12377,99 грн. Вказані розрахунки перевірені судом та складені відповідно до вимог ЦК України.
Згідно з ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в сумі 317,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 19362,02 грн. інфляційних втрат та 3 % річних від суми прострочення виконання грошового зобов’язання за договором в сумі 12377,99 грн. та 317,40 грн. сплачених позивачем та документально підтверджених судових витрат у справі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 212, 213, 214, 215, 223, 224, 225, 226, 227, 294 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 599, 610, 611, 625 ЦК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 19362,02 грн. та 3 % річних від суми прострочення виконання грошового зобов’язання за договором в розмірі 12377,99 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 317,40 грн. судового збору.
На рішення суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис ОСОБА_4
З оригіналом вірно.
Оригінал рішення суду знаходиться у цивільній справі №303/75/13-ц у Мукачівському міськрайонному суді.
Суддя А.М.Заболотний