Справа № 0418/8316/2012
Провадження №1-кп/0418/11/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2012 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого-судді - Ходасевича О.В.,
при секретареві - Кононенко А.Р.,
за участю прокурора - Литвиненка О.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040670000068 від 28.11.2012 р. стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, що мешкає по вул. Фрунзе, 7 у м. Дніпропетровську, раніше судимого:
- 30.03.2012р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України. На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на 1 рік,
- обвинуваченого за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, суд –
В С Т А Н О В И В:
На початку листопада 2012 року ОСОБА_1, знаходячись в буфеті Залізничного Вокзалу м.Дніпропетровська, на підлозі знайшов пенсійне посвідчення серії АГ номер №262732, після чого маючи умисел направлений на підробку даного документу, приніс його до себе додому, де шляхом підчистки та подальшої дописки в посвідчення своїх даних, а також переклеювання фотографії, маючи за мету отримання права безкоштовного проїзду у громадському транспорті частково підробив пенсійне посвідчення, яке має в своєму змісті інформацію про власника і офіційно посвідчує його особу та її правовий статус.
Згідно висновку експерта №65/06-239 від 05.12.2012 року встановлено, що бланк пенсійного посвідчення серії АГ номер №262732, заповненого на ім'я ОСОБА_1, 13.01.2012 року, вилученого у нього 27.11.2012 року в трамваї №1 в районі зупинки «Залізничний Вокзал» в м.Дніпропетровську, виготовлений поліграфічним способом з використанням печатних форм плоскої офсетної печаті. Фотографія в посвідченні замінена. Серійний номер був замінений шляхом підчистки з подальшою допискою цифр « 262732». Ім'я, прізвище, по батькові та дата народження в пенсійному посвідченні були замінені шляхом підчистки з подальшого допискою «Винокурова Володимира Олександровича», пенсійний напис, в графі «номер пенсійної справи» на другій сторінці посвідчення, був замінений на « 262732» шляхом підчистки з подальшою допискою.
Після чого, діючи умисно, з метою отримання права безкоштовного проїзду в громадському транспорті, 27.11.2012 року близько 14.00 години використав завідомо підроблене пенсійне посвідчення, видаючи підробку за справжній документ, знайомлячи з його змістом інших осіб, а саме працівників транспортної інспекції, під час руху в трамваї маршруту №1 в районі вул. Горького в м. Дніпропетровську.
Таким чином ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачені ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа.
В ході досудового розслідування 20.12.2012 року між підозрюваним ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, була укладена угода про визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 359 КК України, яка відповідно до ч. 1 ст. 473 КРПК України була направлена до суду разом із обвинувальним актом.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов’язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України у вигляді 2 років (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012р., остаточно визначити покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
ОСОБА_1 із запропонованим видом та мірою покарання погодився.
У підготовчому судовому засіданні суд, відповідно до ч. 4 ст. 474 КПК України, роз’яснивши ОСОБА_1 його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим, вид покарання, приходить до висновку, що обвинувачений цілком розуміє їх, беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України, на підставі пояснень обвинуваченого суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим свої винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її складення та вона скріплюється підписами сторін.
Перевіривши, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, угоду на відповідність вимогами КПК України, суд встановив її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, та приходить до висновку, що угода може бути затверджена.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом у порядку ч. 7 ст. 474 КПК України встановлено, що умови та зміст даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не порушує законних прав та інтересів сторін і не суперечить інтересам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів слід покласти на ОСОБА_1
Речові докази по даному кримінальному провадженню підлягають зберіганню при матеріалах справи відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2012 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 – затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 2 років (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012 року, остаточно визначити покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд – залишити без змін, до набуття чинності вироку.
Речові доказі: пенсійне посвідчення серії АГ номер №262732, приєднанні до матеріалів провадження - зберігати при матеріалах провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів 392 (триста дев’яносто дві) грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя О.В. Ходасевич