ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

08.11.06                                                                                           Справа  № 8/85-995

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Скочко Ю.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) -     з”явився,

позивача - не з”явився,    

розглянув апеляційну скаргу суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

на рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року, суддя Жук Г.А., в справі № 8/85-995,

за позовом прокурора Бучацького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації України, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, м.Буча

до відповідача  суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про    стягнення податкового боргу в розмірі 3369,48 грн.,

                                                             в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року частково задоволено позов прокурора Бучацького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації України, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1669,48 грн..

Рішення суду мотивоване тим, що визначені податковим органом 1485 грн. податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб та 184,48 грн. пені  є  згідно ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом, який не погашений відповідачем, а тому підлягає примусовому стягненню з нього.

В частині стягнення податкового боргу в сумі 1700 грн. провадження в справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки 23.12.2004 року господарським судом Тернопільської області видано наказ про стягнення з ПП ОСОБА_1   1700 грн. штрафу за порушення правил торгівлі тютюновими виробами, накладеного рішенням про застосування фінансових санкцій №190037 від 14.02.2004 року.

В апеляційній скарзі  скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що у відповідача відсутні зобов»язання по сплаті прибуткового податку з найманих працівників.  При цьому скаржник покликається на те, що   податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1485 грн. податковим органом визначено безпідставно, оскільки нараховано прибутковий податок на ненараховану заробітну плату, що суперечить  ст.8  Закону України «Про  податок з доходів фізичних осіб».

У заперечнннях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1485 грн. визначено відповідачу на підставі акту перевірки, яким встановлено, що  заробітна плата нараховувалась в половинному розмірі, в результаті чого недоутримано і не перераховано до бюджету 495 грн. податку з доходів найманих працівників.

Представник  позивача на проголошення постанови  в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому суд вважає за можливе  розгляд справи завершити без участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Судом першої інстанції  встановлено, що заявлена до стягнення податкова заборгованість в сумі 3369,48 грн. виникла в результаті визначеного податковим органом суб»єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, податкового зобов”язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1485 грн.. згідно податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, застосованих податковим органом штрафних санкцій в сумі 1700 грн. згідно рішення НОМЕР_2  та нарахованої пені в сумі 184,48 грн.

Відповідно до  п.п 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків   податкового   повідомлення,   за   винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому чи адміністративному порядку.

Податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 відповідачем не оскаржено в установленому порядку та строк, а тому визначене податкове зобов»язання вважається узгодженим, а враховуючи вимоги п.п.5.4.1  п.5.4. ст.5 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” щодо несплати його у встановлені законом строки до бюджету, зазначена сума визнається сумою податкового боргу.

Покликання скаржника на відсутність у нього податкового боргу є безпідставним, оскільки податкове повідомлення-рішення, якими відповідачу визначено податкове зобов»язання, скаржником не оскаржувались, а тому, як встановлено вище, воно вважається узгодженим платником податків.

З наведеного, щодо стягнення з суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 1485 грн. є правильним.

В частині вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 1700 грн., то судом першої інстанції позовні вимоги припинено.

Якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала   суду з того самого спору між тими сторонами, то у відповідності до вимог  ст..157 ч.1. п.4) провадження по справі підлягає  закриттю. Як  вбачається з матеріалів справи,  23.11.2004 року (а.с.53) постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Тернопільської області від 02.06.2004 року скасовано прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача цю ж суму штрафних санкцій в розмірі 1700 грн., а тому провадження в справі підлягає  закриттю, а не припиненню.

Щодо  стягнення податкового боргу в розмірі 184,48 грн., що становить нараховану податковим органом пеню, то в цій частині позовних вимог слід відмовити в зв»язку з недоведеністю, скасувавши рішення суду.

Крім цього, при винесенні рішення  судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині застосування господарсько-процесуального Кодексу України, оскільки у відповідності до вимог Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після  набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин розглядаються в порядку встановленому цим Кодексом, а тому і  з цих підстав рішення суду підлягає скасуванню.

В решті рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням вимог норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Пункт 5 рішення господарського суду Тернопільської області підлягає виключенню з резолютивної частини рішення, оскільки не стосується сторін даного спору і помилково внесений до резолютивної частини рішення щодо стягнення судових витрат з ОСОБА_2.

У відповідності до вимог  ст.94 КАСУ проводиться новий розподіл судових витрат, де з Державного бюджету на корить відповідача відкомпенсовуються понесені нею витрати за апеляційне провадження,  частково ( сплачено нею 51 грн.), оскільки рішення суду частково скасовано, тому проводиться  часткове відкомпенсування  в  розмірі 26 грн.

В частині стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 58,47 грн. за рішенням суду першої інстанції, то воно підлягає скасуванню, оскільки суб»єктом владних повноважень жодних витрат не понесено (п.3 ст.194 КАСУ).

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,

                                                      п о с т а н о в и в :

рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року в  справі за номером 8/85-995 частково скасувати.

В позові про стягнення податкового боргу з  суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1  в розмірі 184,48 грн.  - відмовити.

Закрити провадження по справі  в частині стягнення 1700 грн.

В частині стягнення з суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1   50,54 грн. судових витрат рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року -скасувати.

П.5  рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року в  справі за номером 8/85-995 -виключити з резолютивної частини.

В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року залишити без змін.

Компенсувати за рахунок Державного бюджету 26 грн. суб»єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 за апеляційне провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.  

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко