ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

25.10.06                                                                                           Справа  № 1/11

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Скочко Ю.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) -      не з”явився,

відповідача -   з”явився,   

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Чернівці

на постанову господарського суду Чернівецької  області від 24.07.2006 року, суддя Желік Б.Є., в справі №1/11,

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м.Чернівці

до відповідача  Чернівецької міської ради, м.Чернівці

про    визнання недійсною примітки НОМЕР_1 Додатку НОМЕР_2 до рішення 33 сесії  міської ради 4-го скликання  НОМЕР_3,

                                                            в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Чернівецької області від 24.07.2006 року частково задоволено позов приватного підприємця ОСОБА_1 та визнано недійсною примітку НОМЕР_1 Додатку НОМЕР_2 до рішення 33 сесії Чернівецької   міської   ради   ІУ   скликання  НОМЕР_3  стосовно зобов»язання  ОСОБА_1 „зарахувати  земельну  ділянку  до  земель  запасу міста".

Постанова суду мотивована тим, що  зарахування   до   земель   запасу   міста   не   є прерогативою позивача.

В частині визнання недійсною примітки НОМЕР_1 Додатку НОМЕР_2 до рішення 33 сесії    Чернівецької міської ради ІУ скликання НОМЕР_3, за змістом якої зобов'язано ПП ОСОБА_1 після закінчення  терміну дії договору оренди, земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0040 га звільнити,  привести її у відповідний стан в позові відмовлено з підстав того, що вона не порушує охоронюваних прав і інтересів позивача.

Судом також зазначено, що перелічені позивачем норми Земельного Кодексу України регулюють права власників, а не орендарів і предметом цього спору не є факти, основані на нормах п.п.1-17 ст.151 ЗКУ, так як не регулюють спірні питання, не зачіпають питань, перелічених в ст.141 ЗКУ.

В апеляційній скарзі  скаржник (позивач) просить постанову суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що прийняттям примітки НОМЕР_1 до Додатку НОМЕР_2 рішення НОМЕР_3 відповідач зобов'язав ОСОБА_1  після закінчення терміну оренди земельної ділянки звільнити її, привести у відповідний стан та зарахувати до земель запасу міста, чим наперед позбавив ОСОБА_1  переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, яке гарантоване їй ст.33 Закону України „Про оренду землі". При цьому скаржник покликається на те, що згідно вищевказаної норми договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено та  не погоджується з висновком суду про те, що спірна примітка направлена не на припинення орендних відносин сторін,  а на питання, які виникнуть після закінчення строку цього договору.

Скаржник також покликається на порушення міською радою при прийнятті спірної примітки вимог ст.ст. 141, 149, 151 Земельного Кодексу України та прав позивача, як користувача спірної земельної ділянки, зазначаючи, що чинне законодавство України передбачає захист прав користувача (орендаря) на рівні захисту прав власника земельної ділянки. Відповідно перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою (власнику та користувачу земельної ділянки) чітко зазначений в законі та є вичерпним.

В судове засідання представник  позивача   не з"явився, хоча належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин та  вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, за наявними в справі доказами відповідно до ст.128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  встановив, що на підставі договору оренди ділянка землі по АДРЕСА_1   з 1997 року орендується приватним підприємцем ОСОБА_1, на якому розташований належний її на праві власності торговий павільйон.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.04.05р. Чернівецькою міською радою прийнято рішення за НОМЕР_3, додатком НОМЕР_2  якого продовжила строки дії договорів оренди до 30.03.2007 року, в тому числі зі зноскою такого змісту: " ОСОБА_1   після закінчення терміну оренди земельну ділянку по АДРЕСА_1  площею 0,0040 га звільнити, привести її у відповідний стан та зарахувати до земель запасу міста".

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що зарахування   до   земель   запасу   міста   не   є обов»язком позивача. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсною примітки НОМЕР_1 Додатку НОМЕР_2 до рішення 33 сесії Чернівецької   міської   ради   ІУ   скликання   НОМЕР_3   від   28.04.05р.   стосовно зобов»язання  ОСОБА_1  „зарахувати  земельну  ділянку  до  земель  запасу міста" є підставними та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо визнання недійсною примітки НОМЕР_1 Додатку НОМЕР_2  до рішення 33 сесії    Чернівецької міської ради ІУ скликання НОМЕР_3, за змістом якої зобов'язано ПП ОСОБА_1  після закінчення  терміну дії договору оренди, земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0040 га звільнити,  привести її у відповідний стан в позові відмовлено з підстав того, що вона не порушує охоронюваних прав і інтересів позивача та не може чинити перешкод при вирішенні питання щодо поновлення договору в установленому законом порядку.

Покликання скаржника на ст.ст. 151,152,153 Земельного Кодексу України є безпідставними, оскільки вони регулюють права власників землі, а не орендарів і предметом цього спору не є факти, основані на нормах п.п. 1-17 ст. 151 Земельного Кодексу України, так як не регулюють спірні питання.

Аналогічно необгрунтованим є покликання скаржника на ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка регулює питання правового процесу органів місцевого самоврядування, а не конкретно спір між цим органом та позивачем.

Скаржником не доведено, які саме її  права чи інтереси порушені в зв'язку з прийняттям спірної примітки, що є  підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування постанови місцевого суду є безпідставними.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                              ухвалив:

постанову господарського суду Чернівецької  області від 24.07.2006 року в справі за номером 1/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу  приватного підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко