Справа № 0101/6219/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Прищепи А. В. при секретарі Захарової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СУ-37» про встановлення факту роботи на підприємстві та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2012 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просить встановити факт роботи повного робочого дня на підприємстві Будівельне управління - 37 тресту «Ялтакурортбуд», правонаступником якого є ТОВ «СУ-37» з 26 липня 1982 року по 30 вересня 1982 року та з 14 січня 1985 року по 19 квітня 1999 року за професією електрозварника ручного зварювання, та зобов'язати відповідача внести зміни до наказів та в трудовій книжці.

Свої вимоги мотивує тим, що він з з 26 липня 1982 року по 30 вересня 1982 року та з 14 січня 1985 року по 19 квітня 1999 року працював у відповідача за професією електрозварника ручного зварювання, але відповідач невірно зазначив у наказах про прийняття на роботу та звільнення, записах у трудової книжки його професію - замість «електрозварника ручного зварювання» зазначене «арматурник-електрозварник». Вважає, що у відповідача він працював саме за професією «електрозварника ручного зварювання», що суттєво відрізняється від професії «арматурник-електрозварник», а невірне зазначення його професії перешкоджає йому у подальшому у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву у котрій позовні вимоги визнав у повному обсязі, справу просив розглянути у його відсутність.

Вислухавши пояснення позивача, та його представника, дослідив докази надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.

Обов'язок доказування відповідно зі ст.10 ЦПК України покладений на стороні у справі, а суд тільки сприяє всебічному та повному з'ясуванні обставин справи шляхом роз'яснення прав та обов'язків та сприяє в їхньому здійсненні. Крім того, відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 45-к від 29 липня 1982 року позивач був прийнятий електрозварником ручного зварювання 4 розряду на підприємство «Будівельне управління № 37 тресту «Ялтакурортбуд», правонаступником якого є відповідач. В його трудовій книжці зроблений відповідний запис № 2 про прийняття на роботу з зазначенням професії «арматурник-електрозварник». Відповідно до наказу № 63-к від 01 жовтня 1982 року з 30 вересня 1982 року він був звільнений з роботи у зв'язку з призовом на дійсну військову службу, про що в його трудовій книжці зроблений відповідний запис № 3. Відповідно до наказу № 3-к від 11 січня 1985 року з 14 січня 1985 року він був прийнятий електрозварником 4 розряду на роботу на підприємство «Будівельне управління № 37 тресту «Ялтакурортбуд», про що в його трудовій книжці зроблений запис за № 5 з зазначенням професії «арматурник-електрозварник». Відповідно до наказу № 14 від 29 січня 1990 року йому присвоєна кваліфікація електрозварника 5 розряду, про що в його трудовій книжці зроблений запис за № 6. Відповідно до наказу № 17-к від 20 квітня 1999 року з 19 квітня 1999 року він був звільнений з роботи за власним бажанням.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 9 Закону СРСР «Про державні пенсії» від 14 липня 1956 року на пільгових умовах мали право виходити на пенсію по старості робочі та службовці на роботах з важкими умовами праці по списку виробництв, цехів, професій та посад, затвердженому Радою Міністрів СРСР, зокрема, чоловіки - при досягненні 55 років та при стажі роботи не менш 25 років. Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, прийнятою на виконання Закону СРСР «Про державні пенсії», затверджений список № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Зокрема, пунктом «а» розділу XXXII списку 2 зазначеної постанови встановлене, що робота електрозварником дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, передбачених пунктом «б» частини 1 статті 9 Закону СРСР «Про державні пенсії».

У відповідності до Постанови Верховної Ради України № 1931-XII від 06 грудня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 квітня 1992 року в повному обсязі набрав чинності Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту «б» статті 13 зазначеного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці був вперше затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, прийнятою на виконання статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», затверджений список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, розділом XXXIII списку 2 зазначеної постанови встановлене, що робота електрозварником ручного зварювання дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з пунктом 3 частини 2 розділу XV якого особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Той факт, що фактичного позивач відпрацював на підприємстві повний робочий день саме за професією електрозварника ручного зварювання, до зварювання арматури він не мав ніякого відношення, підтверджується матеріалами справи, а саме - довідками відповідача про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, показаннями свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали разом з позивачем на одному підприємстві.

Зазначені обставини є підставою для внесення змін в накази про прийняття ОСОБА_1 на роботу № 45-к від 29 липня 1982 року та № 3-к від 11 січня 1985 року, а також у записи № 2 та № 5 в трудовій книжці позивача.

Від встановлення факту роботи позивача на підприємстві БУ-37 тресту «Ялтакурортбуд», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «СУ-37», з 26 липня 1982 року по 30 вересня 1982 року та з 14 січня 1985 року по 19 квітня 1999 року електрозварником ручного зварювання залежить виникнення у нього права на трудову пенсію на пільгових умовах, передбачену статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Враховуючи наведене, аналізуючи відповідно до статті 212 ЦПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, у відповідності зі статтями 10, 11, 60, 81, 88, 174, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «СУ-37» внести зміни у накази про прийняття ОСОБА_1 на роботу № 45-к від 29 липня 1982 року та № 3-к від 11 січня 1985 року, а також у записи № 2 та № 5 в трудовій книжці ОСОБА_1 у частині зазначення його професії, змінивши невірно зазначену професію «арматурник-електрозварник» на «електрозварник ручного зварювання».

Рішення суду може бути оскаржене сторонами шляхом подання до суду апеляційної інстанції через Алуштинський міський суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: