МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2013 р. Справа № 370/39/13
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Тандира О.В.,
при секретарі Приходько О.О.,
за участю прокурора Шабанова Є.С.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінального провадження № 12012100210000004 від 20.11.2012 року, за яким обвинувачується
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Макарів Київської області, громадянка України, українка, з середньою-спеціальною освітою, працює у Макарівській ЦРЛ медичною медсестрою, одружена, раніше не судима, зареєстрована по АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
20.11.2012 року близько 10 години, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21073 д.н. НОМЕР_1, рухаючись по другорядній автодорозі вул. Ватутіна в смт. Макарів Київської області, під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, вул. Леніна та вул. Ватутіна, не надала перевагу у русі мотоциклу Ява-350 д.н.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній автодорозі вул. Леніна в напрямку центра смт. Макарів, виїхала на перехрестя, в наслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, стало порушення ОСОБА_1, п.1.5 ПДР України про те, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитків; п.2.3 „б" ПДР України про те, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.8.1 ПДР України про те, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками; п.10.1 ПДР України про те, що перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.3 ПДР України про те, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 16.11 ПДР України про те, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла Ява-350 д.н.НОМЕР_2 ОСОБА_3, згідно висновку експерта №110/д від 03.12.2012 року отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 21073 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1, вимогам п.п.1.5; 2.3„б"; 8.1; 10.1; 12.3; 16.11 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
29.12.2012 року між ОСОБА_1, та ОСОБА_3, було укладено угоду про примирення, за змістом якої ОСОБА_4, та потерпілий ОСОБА_3, визнають, що обставини дорожньо-транспортної пригоди досудовим розслідуванням встановлено правильно. ОСОБА_1, в повному обсязі визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, яке інкримінується їй органом досудового розслідування за викладених вище обставинах. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 286 КК України та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що обвинувачена щиро кається, добровільно відшкодувала завдану шкоду - у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами. Потерпілий ОСОБА_3, у зв'язку з повним відшкодуванням завданої йому шкоди претензій до ОСОБА_1, не має. Цивільний позов заявляти не бажає. Обвинувачена дає згоду на застосування до неї узгоджуваного за цією угодою покарання.
В судовому засіданні ОСОБА_1, та ОСОБА_3, після роз'яснення їм прав, передбачених КПК України, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, характеру обвинувачення, виду покарання, узгодженого сторонами, просили суд затвердити зазначену угоду.
Проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим не заперечували також захисник та прокурор.
Розглянувши угоду про примирення, заслухавши думки учасників процесу щодо можливості її затвердження суд керується наступним.
Оскільки обвинувачена повністю визнала вину у вчиненому, суд погоджується із кваліфікацією її дій за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Зміст угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілим відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.
Покарання підсудній за укладеною угодою про примирення відповідає межам санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України з урахуванням того, що вона щиро кається, добровільно відшкодувала завдану шкоду, а також враховуючи відсутність обтяжуючих її покарання обставин, її особу. Також суд зважає на те, що санкція вказаної статті не передбачає обов'язковість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст. 369-370, 374, 468-475 КПК України, суд,-
з а с у д и в :
Угоду від 29.12.2012 року про примирення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - затвердити.
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Речові докази: автомобіль ВАЗ 210703 д.н. НОМЕР_1, що повернуто під розписку ОСОБА_1, - слід залишити останній.
Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Головуючий О. В. Тандир